Київ – Українські силовики та бійці добровольчих батальйонів були оточені в Іловайську та інших місцях Донбасу, де тривають бойові дії, через дезертирство окремих підрозділів, вважає керівництво Генпрокуратури та частина експертів. Проти командира батальйону «Прикарпаття» та низки вояків інших підрозділів Генпрокуратура порушила кримінальні справи за підозрою в дезертирстві. Водночас частина фахівців вбачає у випадках відходу підрозділів із зони бойових дій не так дезертирство, як дефіцит військової техніки та фатальні помилки військового командування. У Генпрокуратурі, зі свого боку, обіцяють розслідувати дії командирів усіх рівнів.
Понад 300 вояків батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» при Міноборони вирушили із зони АТО 27 серпня до місця дислокації на Івано-Франківщині, за наказом свого командира Віталія Комара. Вони рушили колонною, яку правоохоронці та представники Генпрокуратури наступного дня зупинили в Кіровоградській області. Вояки запевнили, що їдуть на ротацію, після чого їх відпустили, але зобов’язали залишити важке озброєння. При цьому 20 бійців батальйону не вирушили на ротацію, а залишилися воювати на Донбасі.
Прикарпатці доукомплектовують свої лави та отримують необхідне обладнання, тоді як їхнього командира Віталія Комара взяли під варту на два місяці за підозрою в дезертирстві та в невиконання наказів під час військових дій, заявив журналістам у кулуарах Верховної Ради під час закритого засідання парламенту генпрокурор Віталій Ярема. Він запевнив, що прокуратура розслідує обставини оточення добровольчих батальйонів під Іловайськом, зокрема – дії військових та силовиків, які мали прикривати фланги тим, хто штурмував місто.
«Ми зараз проводимо розслідування, у тому числі призначено військово-тактичні експертизи щодо дій керівництва Міністерства оборони, Генерального штабу під час проведення операції біля Іловайська», – сказав Віталій Ярема.
Оцінку має дати військова прокуратура – експерт
За статистикою, яку оприлюднила Генпрокуратура, за період бойових дій на Донбасі порушено 1090 кримінальних проваджень за підозрою в злочинах у військовій сфері, за ними проходить 4579 військовослужбовців. Проти 76 військових відкрито кримінальні справи за непокору, проти 119 – за дезертирство, щодо 337 – за самовільне залишення військової частини або місця служби.
Батальйон «Прикарпаття» формувався з добровольців як підрозділ Збройних сил для посилення охорони кордону. Прикарпатці близько двох місяців тримали оборону в Амвросіївському районі на південному сході Донеччини, втратили двох бійців убитими та одного – полоненим. З так званого Амвросіївського котла вони відходили останніми, відтак, вояків не можна назвати боягузами, стверджують волонтери та інші люди, які допомагали воякам цього підрозділу під час АТО. Батальйон «Прикарпаття» був недостатньо забезпечений транспортом, бронетехнікою та важким озброєнням, вони мали лише один бронетранспортер, решта транспорту – колишні шкільні автобуси, які подарувала добровольцям місцева влада, розповів Радіо Свобода священик, який спілкувався з вояками «Прикарпаття» під час та після бойових дій, капелан добровольчого корпусу «Правий сектор» отець Микола.
Всі хлопці батальйону, з якими я говорив – мають намір повернутися на Донбас, коли отримають бронетранспортери й мінімальне важке озброєнняотець Микола
«Хлопці повідомляли, що вони недостатньо екіпіровані та озброєні. Пізніше, коли на них пішла важка техніка та почалися обстріли з «градів» та «ураганів», вони відійшли з позиції, яку займали. Їх можна зрозуміти, але не можна в цьому підтримати. Вони повідомили командування про ситуацію, але могли відійти на інше місце в зоні АТО, щоб отримати підкріплення, необхідну техніку і продовжити виконання завдання. Такі дії не треба заохочувати. Але я не назвав би це дезертирством у повній мірі: всі хлопці батальйону, з якими я говорив – мають намір повернутися на Донбас, коли отримають бронетранспортери й мінімальне важке озброєння», – пояснив Радіо Свобода отець Микола.
У прес-службі Івано-Франківської обладміністрації Радіо Свобода повідомили, що батальйон територіальної оборони «Прикарпаття» повернувся на Івано-Франківщину для ротації та відновлення боєздатності – після отримання відповідного наказу Генштабу. На сайті обладміністрації є лист-відповідь РНБО, яка підтверджує, що такий наказ батальйон отримав 28 серпня.
Посилаючись на цей наказ, івано-франківський обласний військовий комісар Ігор Павлюк заявив журналістам, що бійців та їхнього комбата не можна вважати дезертирами.
Прикарпатці почали звертатися до свого командування про необхідність доозброєння, ротації та виходу з зони АТО у 20-х числах серпня, і їхню колонну силовики затримали під Кіровоградом 28 серпня – тобто в той самий день, коли командування дало їм наказ вийти з зони бойових дій. Чи залишили вони свої позиції раніше, а наказ отримали заднім числом – Радіо Свобода не знайшло цьому офіційних підтверджень. Водночас медіа почали повідомляти про «самовільний відхід» батальйону з зони АТО 27 серпня.
Ситуація, подібна до цієї, склалася з частиною вояків 28-ї механізованої бригади, які відійшли з Луганщини на Харківщину, коли обстрілами знищили їхню техніку. 12 вояків, які залишили позиції, нині перебувають під вартою, їх звинувачують у дезертирстві, повідомила Радіо Свобода дружина одного з бійців, Мар’яна.
«Вони відійшли, бо їм фактично нічим було воювати: бронетехніку і важке озброєння знищили обстрілами», – сказала вона.
В таких ситуаціях неоднозначно поводяться і солдати, і військове керівництво, зазначив у розмові з Радіо Свобода військовий експерт Олексій Арестович.
Хтось виконує завдання сумлінно, а хтось – не дуже, так як робив у мирний часОлексій Арестович
«Часто неоднозначно поводяться в умовах бойових дій військові різних звань, від рядового до генерала. Хтось виконує завдання сумлінно, а хтось – не дуже, так як робив у мирний час. Виправдань ми чуємо багато. Відхід «Прикарпаття» на Івано-Франківщину – чи це найрозумніший крок? Вони могли відійти вбік від лінії удару, вдарити у фланг тим, хто нападав, розсіятися за командою комбата і зібратися в пункті збору біля основних сил АТО. Бо те, що сталося, «попахує» дезертирством. Але оцінку має давати військова прокуратура, нещодавно створена для розслідування саме таких ситуацій», – зауважує експерт.
За словами Арестовича, самовільні відступи окремих частин та недолуге керівництво призвело до оточення добровольчих батальйонів і підрозділів Збройних сил в Іловайську та в інших «котлах» на Донбасі. Вихід Арестович бачить у вдосконаленні військового управління та в посиленні дисципліни у підрозділах.
Подібну думку висловив Радіо Свобода колишній заступник командира батальйону «Азов», а нині голова Центру соціальної та правової підтримки учасників АТО Ігор Мосійчук.
Не вірю українським судам, але якщо процес буде публічним, під громадським контролем – ми дізнаємося істинуІгор Мосійчук
«Думка проста: якщо комбат вивів бійців із зони бойових дій без наказу – має бути військовий трибунал. Якщо обстріл, знищена техніка – треба було робити маневр, а не їхати додому. Я не вірю українським судам, але якщо процес буде публічним, під громадським контролем – ми дізнаємося істину», – вважає колишній учасник АТО.
За його словами, в конкретному випадку треба з’ясовувати ступінь вини кожного у вертикалі військового командування, і лише тоді звинувачувати бійця або комбата.
