Київ – Київська школа № 309 подала приклад успішного вирішення проблеми влаштування до школи дітей переселенців. Новий директор школи сама вимушена була залишити Крим через російську окупацію, вона з особливим розумінням поставилася до проблем батьків-переселенців. Понад дві сотні дітей зі сходу України ходитимуть тепер до цієї школи. На святі першого дзвоника в цій київській школі багато говорили не про святкове – про війну, яка позначається на долі дітей.
Цьогорічне свято першого дзвоника в київській школі №309 на Позняках стало особливим. В навчального закладу новий директор – Ольга Тимошенко, учитель, яка змушена була виїхати з Криму через російську окупацію півострова. Крім того, школа прийняла в свої класи дітей із родин переселенців. Навчальний рік директор відкрила словами про війну, яка позначається на долях не лише дорослих, а й дітей.
За це літо ми прийняли до нас 218 діток, які приїхали із зони воєнних дійОльга Тимошенко
«За це літо ми прийняли до нас 218 діток, які приїхали зі Сходу, із зони воєнних дій. Любі діти, ви стоїте скрізь на лінійці. Я сьогодні хочу висловити вам величезне співчуття й висловити вам своє захоплення вашою мужністю і вашою вірністю Україні», – сказала директор школи.
Свято першого дзвоника в 309-й школі відвідала дружина президента України Марина Порошенко.
«Ви бачили, скільки сьогодні відкрилося перших класів, це дітки, яким не можна відмовити. Я сьогодні тут, тому що хочу підтримати таку акцію, і я хотіла б показати, що я з ними, з цією школою», – зауважила Марина Порошенко.
Для нас головне – людяне ставлення – батьки дітей зі Сходу
Кристина Марченко разом з двома дітьми вимушена була залишити рідний Донецьк. Її старша донька тепер ходитиме до 309-ї школи.
«Почалася війна. Півтора місяця ми провели на морі, сподівалися, що це все швидко закінчиться, але кінця й близько не видно. Довго чекали 24 серпня, була надія, що все закінчиться. Тепер вирішили піти до школи в Києві, прийшли сьогодні домовлятися з директором, щоб вести дитину до сьомого класу», – зауважує Кристина.
Батьки дітей, які змушені були переселитися до Києва із зони АТО, розповідають, що для них головне тепер – людяне ставлення і розуміння їхніх проблем. Вони всі сподіваються незабаром повернутися додому, але розуміють, що, швидше за все, їхнім дітям доведеться цей навчальний рік провести в Києві.
Вимушені були залишити Донецьк. Ми прийшли до цієї школи, нас дуже добре прийняли
«У Києві ми тижня три. Вимушені були залишити Донецьк. Ми прийшли до цієї школи, нас дуже добре прийняли, не відмовили, вислухали, дітей одразу взяли: у мене двоє дітей – другий і сьомий клас. Ми, до речі, були ще в одній школі. Там нас не дуже привітно прийняли, а тут без жодних проблем», – зауважує інша мати.
Тут знають про наші проблеми, розуміють їх і тому гарно так поставилися
«До нас добре поставилися, прийняли, поговорили з нами. Тут знають про наші проблеми, розуміють їх і тому гарно так поставилися», – додає ще одна жінка з Донецька, чия дитина пішла до цієї київської школи.
На святковій лінійці багато дітей були вдягнені в українські однострої, тримали букети з синіх та жовтих квітів у руках, виконували в синьо-жовтих костюмах сучасні танці.
«Я з любові до України в такому костюмі танцюю», – пояснює один із таких школярів-танцюристів.
Прикметно, що навіть першачки дружньо співали національний гімн, а ось їхні батьки збирали пожертви на армію.
