Військовий парад у Києві був потрібен, пише «Цензор.нет». Хоча б задля того, щоб показати ворогу, що йому не вдалось і не вдасться деморалізувати українців. Саме тому цей день був переповнений дезінформацією зі сторони Росії і ганебним «парадом» полонених у Донецьку. Щоб якомога болючіше, щоб нижче пояса… Бо цей парад у Києві Кремлю поперек горла, і саме тому він був потрібен, зазначає автор.
Російський «гуманітарний конвой» кинувся в Україну, не дочекавшись закінчення всіх необхідних процедур, не для того, щоб у війні проти російських диверсантів настав перелом. І не для того, щоб нагодувати мешканців Донбасу. А для того, щоб продемонструвати право Росії порушувати чужі кордону і те, що їй за це нічого не буде, переконує дописувач «Лівого берега». Однак, на думку автора, це – хибний розрахунок. Путін і його оточення не збагнули головного: світ переконався в тому, що російське керівництво дійсно переслідує не мету збагачення або навіть анексії окремих територій, а підрив світового порядку. Ніяких сумнівів у цьому – особливо після «Боїнга» – ні у кого немає, наголошує автор у статті «Вторгнення конвоїрів».
«Україна – не Росія». З легкої руки Леоніда Кучми ці слова стали сприйматися як українське національне кредо. Але це в теорії, наголошує дописувач «Української правди». Насправді це не так, бо останні кілька місяців Україна і Росія рухаються в одному напрямку. В обох країнах затягуються паски, закручуються гайки, скорочується простір особистої свободи і розширюються повноваження влади. Нічого парадоксального в цьому немає: Росія і Україна знаходяться в стані війни, а на війні по-іншому не буває, тому держави йдуть схожим курсом. Автор статті наголошує, що Київ вистоїть у протистояння з Кремлем, якщо стане дзеркальною копією Росії. Існуватиме цензура, всі одностайно підтримуватимуть чинного президента, буде слухняна Верховна Рада, інакомислячих вважатимуть ворогами. В такому разі російська коса натрапить на український камінь, але про світле європейське майбутнє Україні доведеться забути. Порятунком для країни є третій, проміжний варіант, переконаний дописувач. А саме: зрівнятися з Росією настільки, щоб опинитися їй не по зубам, але не настільки, щоб ці зміни стали незворотними, – наголошує автор.
Дописувач сайту «Главред» лишаючись борцем із цензурою в культурі й мистецтві, усвідомлює: поширення інформації без обмежень, особливо – у фактично воєнний час, шкодить українцям майже так само, як щоденні обстріли «Градами» з російської сторони. Дозволити «альтернативні джерела» та «іншу думку» сьогодні дорівнює легалізації «Градів» та російського спецназу. Путін дозволяє собі таке ставлення до України, бо в нього інакший погляд на речі, ніж у Порошенка чи Обами. Поки що Україна пасе задніх в інформаційній війні, наголошує автор у статті «Путін і брехня: чому в України проблеми з інформаційною війною».
