Російські та міжнародні правозахисники критикують український уряд за непропорційне вживання сили проти сепаратистів, і за те, що військові часом не зважають на можливу присутність мирних жителів у місцях обстрілу. Через це в Україні лунає критика на адресу правозахисників, особливо на адресу міжнародної організації Human rights watch, яка заявила, що вважає конфлікт на Донбасі внутрішнім, незважаючи на численні докази російської військової участі в ньому. Про те, чи російське правозахисне товариство поділяє позицію Human rights watch і про роль правозахисників у цьому конфлікті, Радіо Свобода попросили розповісти Андрія Юрова, відомого московського правозахисника, члена президентської ради з прав людини та експерта Московської Гельсінської групи.
Російський правозахисник Андрій Юров, якого ще у лютому цього року влада колишнього президента Віктора Януковича депортувала з України, тепер буває на український землі часто. Він бере участь у правозахисних місіях у Криму та Донбасі.
«Я був у Слов’янську і Миколаївці, плюс я працював у Харкові з переселенцями. Я, на жаль, буду продовжувати їздити в Україну. На жаль, мабуть, дуже надовго», – говорить московський правозахисник.
У своїх публічних оцінках Юров бажає, перш за все, не нашкодити людям, бо кожне необережне слово може обернутися стражданнями громадян у зоні конфлікту.
Непропорційне застосування сили було спровоковано різними факторами і зовсім не мало на меті зашкодити мирному населеннюАндрій Юров
Щодо ситуації у Слов’янську Андрій Юров висловився коротко: «Головний висновок – все погано. Під час контролю (території) незаконними збройними формуваннями відбулося дуже багато бід, але і в період взяття під контроль українськими силами теж відбувалися різні біди, непропорційне застосування сили і так далі. Звичайно, це непропорційне застосування сили було спровоковане різними факторами і зовсім не мало на меті зашкодити мирному населенню», – пояснює російський експерт позицію правозахисників.
Простих відповідей на питання про події на Донбасі Юров не має, в тому числі тому, що ніколи до цього він не працював у зонах збройних конфліктів. Але це не головне.
«По-перше, зараз дуже багато коментарів (поки йде війна) роблять тільки одне: завдають колосальної шкоди людям, – каже він. – Тобто, ми зараз піддаємо нові життя небезпеці. Зараз від нашого визнання, можливо, залежить кількість літаків, які завтра злетять з аеродромів, і кількість бомб, які впадуть на мирні квартали».
Щодо оцінки Human Rights Watch про те, що конфлікт в Донбасі є внутрішнім українським, російський правозахисник теж не поспішає з висновками.
«Справа в тому, що з доповіддю Human Rights Watch все не так просто: нічого правозахисники не визнали, вони говорили про інше. Є поняття «контртерористичної операції» – це поліцейська операція, там не повинно бути танків, гармат і літаків, і є поняття «озброєного конфлікту». Вони говорять про те, що це реальний збройний конфлікт. Але ж перш за все сама Україна не хоче це визнавати. Адже вона не вводить воєнного стану, вона не оголошує війну, правильно? Вона заявляє, що це просто боротьба з терористами», – пояснює правозахисник.
Не справа правозахисників визнавати статус озброєного конфлікту – Юров
При цьому, він говорить, що не справа правозахисників визнавати статус озброєного конфлікту. Юров вважає, що це справа ООН, Червоного Хреста. Андрій Юров визнає, що в Донбасі діє багато іноземних бойовиків, у тому числі росіян, і що є свідчення про постачання їм російської зброї, проте, згідно з міжнародним правом, це ще не означає, що йдеться про «міжнародний конфлікт».
Визнати конфлікт зовнішнім – значить офіційно оголосити війну Росії. Ми готові зараз до цього?Андрій Юров
«Розумієте, те, що там величезна кількість громадян інших держав, формально не робить її зовнішнім. Зовнішній конфлікт такий: війська однієї держави перейшли кордон іншої держави, і почалася повномасштабна війна між ними – ірано-іракська війна, американсько-іракська війна і так далі. Це війна. Але тоді діє міжнародне гуманітарне право. Є поняття комбатанти – б’ються, є поняття некомбатанти, є Червоний Хрест, який там діє, є поняття військовополонені, а не заарештовані і заручники, тобто, ми починаємо говорити іншою мовою. Я думаю, що для нинішньої України це найстрашніше, що зараз можна уявити. Визнати конфлікт зовнішнім – значить офіційно оголосити війну Росії. Ми готові зараз до цього? Ми готові до третьої світової? Нам дійсно потрібно зараз визнати це? І що ми отримаємо?» – ставить непрості запитання правозахисник.
Що найбільше непокоїть правозахисника, так це не те, що юристи губляться у тому, як правильно визначити цей новий тип конфлікту, а те, що міжнародне законодавство, вже існуюче, знехтуване у найбільш демонстративний спосіб.
Щоправда, як вважає Андрій Юров, це відбувається не лише в Україні. На думку Юрова, сучасне міжнародне право абсолютно не пристосоване для таких конфліктів, як у Донбасі.
Міжнародне гуманітарне право просто перетворилося на ганчіркуАндрій Юров
«Ми бачимо по тому, як розгортається цей конфлікт, що ніхто нічого не може зробити, що не можна ефективно припинити це насильство, і розуміємо, що міжнародне гуманітарне право просто перетворилося на ганчірку. Це дуже серйозне питання, і це не тільки в Україні. Те ж саме відбувається у Смузі Газа, в Сирії. Ми прекрасно розуміємо, що сучасне міжнародне право не здатне запобігати і зупиняти такі конфлікти. І це інше завдання. Знову ж таки, тоді мають бути дуже чіткі критерії, що таке внутрішній конфлікт, що таке контртерористична операція, що таке повномасштабна війна. Фахівці повинні пред’явити нам чіткі ознаки, а потім оцінити, виходячи з цих чітких критеріїв, чітких і однозначних», – вважає російський правозахисник.
