Світова преса вказує, що політика адміністрації Барака Обами щодо Росії могла б бути набагато твердішою через дестабілізацію Москвою українського Сходу та анексії Криму. Пишуть також про занепад ідеї створення маріонеткової «новоросійської» квазі-держави, удару по якій своїм наступом завдають нині українські війська. І також – про історичне суперництво Санкт-Петербурга й Москви та моделей російського суспільного устрою, які вони уособлюють.
Газета Wall Street Journal Europe опублікувала статтю «США зробили недостатньо для недопущення вторгнення в Україну», в якій стверджується, що політика Білого дому стосовно Кремля мала б бути твердішою. Стратегічні реалії, за висловом газети, такі, що незалежна Україна руйнує мрії Путіна щодо відновлення великої Росії. Але, можливо, він загнав себе у кут, оскільки зазнає політичних втрат всередині Росії, якщо сепаратисти, яких він підтримує, зазнають поразки у Східній Україні. Нині Путін під прикриттям гуманітарної допомоги намагається підтримати бойовиків, але український уряд повинен отримати більшу західну допомогу, додає видання. Єдиним надійним запобіжником проти вторгнення або проти подальшої підтримки диверсійної війни проти України є підняття ставок проти його реваншизму на такий рівень, який буде непосильний Путіну. І газета дає кілька порад президентові Обамі.
*Військова допомога Україні. Адміністрація США наразі відмовляла Києву в серйозній допомозі, вважаючи, що це «провокуватиме» Росію. Газета пропонує: надати Україні обладнання, легке в управлінні: бронежилети, прибори нічного бачення, протитанкове озброєння, протиповітряне озброєння для операцій малими групами, тактичні безпілотники, супутникові телефони, потужні «глушилки», які унеможливлять розмови мобільними телефонами сепаратистів.
*Індивідуальні санкції. Адміністрацію США вже висміювали у березні, коли вона запровадила санкції проти наближених до Кремля діячів після відторгнення Криму Росією. Але «Акт Магнітського» від 2012 року вже підводив під санкції російських представників за порушення прав людини. Пропозиція: санкції зачіпають лише 30 людей, а керують урядом Росії 282 особи.
*Фінансові санкції. І хоча президент Обама вказує на «серйозний укус», який завдали західні санкції російській економіці, їхній вплив насправді є скромним. Курс рубля перебуває на позначці 36 за долар – трохи нижче від 33,76 за долар у січні. Російський біржовий індекс приблизно на тому ж рівні, що і рік тому, а втеча капіталу з Росії уповільнилась. Пропозиція: перевести пов’язані з державою російські банки до категорії таких, які підозрюють у відмиванні грошей. Конгрес також може відрізати будь-який іноземний банк від його кореспондентських рахунків у США, якщо він має відносини з російськими банками, які підпадуть під санкції.
* Нові розміщення оборонних озброєнь. Адміністрація Обами завдала шкоди відносинам із Польщею та Чехією у 2009 році, відмовившись від протиракетного щита на їхній території. Пропозиція: це можна переглянути дуже швидко, розмістивши антибалістичні ракети морського базування на суші. США також можуть розмістити на постійній основі підрозділи морської піхоти у трьох балтійських країнах-членах НАТО.
Видання Foreign Policy під заголовком «Новоросія тріщить по швах» пише, що плани Москви перетворити південно-східну Україну на маріонеткову державу провалюються на тлі наступу українських військ. У квітні президент Путін поновив у вжитку історичний термін «Новоросія», яким колись позначали нинішню південно-східну Україну. Сепаратисти, які підтримували ідею «Новоросії», уявляли собі цю частину України як напівавтономне утворення і звернулися за підтримкою до Кремля. Але нині наступ українських військ загрожує знищити спротив, а відчутної підтримки Путіна сепаратистам – зась. Замість того, щоб надсилати вояків для захисту «Новоросії», Путін позбувається лідерів сепаратистських «республік». Серед тих, хто втратив посади останнім часом: Олександр Бородай, екс-прем’єр «ДНР»; Валерій Болотов, глава «ЛНР»; а також Ігор Гіркін (Стрєлков), колишній командувач сил «ДНР». Видання цитує одного московського аналітика, який стверджує, що еліти Росії переконали Путіна відмовитись від ідеї «Новоросії», і багато хто вже не дочекається, коли ж нарешті ЄС скасує санкції… Ще донедавна Кремль прагнув перетворити ідею «Новоросії» на реальність, сподіваючись, що вона слугуватиме буферною зоною, яка захистить Росію від «фашистського» уряду в Києві та не дасть НАТО розширитись. Прихильники нової Російської імперії думали, що до Донецька та Луганська приєднаються Одеса та Миколаїв і разом утворять проросійську псевдодержаву. Але журналіст видання розмовляв з елітами та пересічними людьми в Одесі та Миколаєві й не знайшов прихильників «Новоросії».
Газета New York Yimes вмістила статтю про суперництво двох російських столиць – Санкт-Петербурга та Москви, вважаючи, що вони уособлюють дві різні моделі російської державності. Коли Кремль заборонив імпорт західних продуктів харчування, російський інтернет вибухнув жартами про порожні полиці магазинів, як за часів СРСР. Але полиці порожніми не будуть – просто збідняться, буде малий вибір продуктів. Також Путін може використати свій вплив на олігархів, щоб ті трохи розкрили гаманці для пом’якшення удару санкціями по його електорату. І якщо ситуація триватиме довго, тоді структура влади в Росії повернеться до розподілу згори донизу, яка була характерна для радянської та допетровської Росії. Століттями Московське князівство жило в системі покровительства. Великий князь, а пізніше цар, давав своїм боярам регулярні подачки у вигляді харчів та вбрання. Його придворні мали їжу від народу, який їм служив, і їм дозволялось щось брати з казни, яку наповнював народ. Це – московський період. А петербурзький період від Петра Першого до Миколи Другого, на думку газети, поступово позбавив Росію цієї анахронічної практики, адже країна потроху перетворилася на сучасну з приватною власністю, незалежними судами і навіть парламентаризмом. Більшовики не випадково пересунули столицю знову до Москви у 1918 році і зробили таким чином крок у минуле – в Московію 16-го і 17-го століть, відмовившись від ринку, приватної власності, а радянські лідери опинилися в ролі тих, хто мав дати їжу, і правили вони як царі. Нові сучасні часи народили групу росіян, які не хочуть вишиковуватись у черги, щоб посидіти за столом із кремлівською вечерею. Це новий клас людей, який покладається на свої сили, і власне цей клас незалежних росіян для Путіна є отими (тургенівськими) «зайвими людьми», на яких він не може спертися. Але саме оці «зайві люди» і є найкращою надією Росії, вважає газета.
