Київ – Понад 300 людей виїхали із Луганська за три дні функціонування гуманітарного коридору Луганськ – Металіст – Щастя. Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook Луганська облдержадміністрація. Наразі це єдиний коридор, організований штабом АТО. Водночас вивезенням людей із небезпечної зони займаються і громадські активісти. Вони направили прем’єр-міністрові листа, в якому закликали його створити єдиний координаційний центр, який би займався переселенцями з Донбасу і мирними жителями, що лишаються там, і запропонували свою допомогу.
Коридор для евакуації людей із Луганська діє вже три дні – з 29 липня. Луганська облдержадміністрація повідомляє, що за час його існування ним скористалося понад три сотні луганчан.
Хоча, як розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода виконувач обов’язків голови Луганської ОДА Ірина Веригіна, у перший день роботи такий спосіб вибратися із небезпечної зони діяв тільки дві години: із чотирнадцятої до шістнадцятої.
Речник АТО Олексій Дмитрашківський розповів, що поки це єдиний «зелений коридор» в регіоні: «За перший день пройшло 34 людини, за другий – 94. Вчора пройшло через зелений коридор 273 особи, а сьогодні – 287».
На сайті угруповання «ЛНР» назвали організований штабом АТО евакуаційний шлях «коридором смерті», який будуть обстрілювати. На противагу йому вони пропонують евакуйовуватись «дорогою життя», що пролягає через пункт пропуску «Ізварине» до Донецька Ростовської області.
Потрібно, щоб людина мала куди їхати – активіст
Частина людей намагається евакуюватися самотужки, частині надають транспорт громадські ініціативи. Активісти, які займаються переселенцями із зони АТО, наголошують, що мало вивезти людину звідти фізично – потрібно, щоб людина мала куди їхати.
За один день на базі МНС можуть зареєструвати до 60 людей, але попит сильно перевищує пропозицію, говорить Сергій Косяк із благодійного фонду «Рука допомоги». Він донеччанин, був у полоні «ДНР».
Зараз фонд долучився до перевезення людей із небезпечних територій у тимчасові притулки, зазначає активіст. Із Горлівки, наприклад, везуть у Красноармійськ, Ізюм і Святогірськ.
«Подзвонили. Питання: вивезіть нас звідси. Ми питаємо, чи є куди їхати. Якщо відповідь «ні», то ми пропонуємо усі три пункти і запитуємо, чи є куди далі їхати. Якщо відповідь знову «ні», тоді Красноармійськ. Людина може там і жити, і переміщуватись далі. І вона може бути там більше ніж один-два дні, вона може там бути десять днів. Якщо кажуть, «так, у нас є, куди їхати», то ми веземо в Ізюм, вони можуть побути там всього один день і переміщуються далі. У Святогірську у нас періодично звільняється місце, де жити, але це так: по п’ятдесят людей раз на три дні», – розповідає активіст.
Окрім того, за прогнозом Сергія Косяка, незабаром Донецьк може зіткнутися із гострою нестачею продовольства, і щоб запобігти випадкам мародерства, потрібно розробити систему гуманітарної допомоги для тамтешніх мешканців.
В уряду вимагають створити єдиний координаційний центр із повноваженнями і фінансуванням
Сьогодні проблеми цивільного населення у зоні АТО – у підпорядкуванні низки міністерств і відомств, і за словами активістів, співпраці із громадськими ініціативами, що також цим займаються, майже немає. Чотирнадцять із них направили прем’єру Арсенієві Яценюку відкритого листа з вимогою створити для допомоги переселенцям при Кабінеті міністрів єдиний координаційний центр з участю громадськості.
Такий координаційний центр повинен розробити державну програму для переселенців та людей, що лишаються у зоні проведення антитерористичної операції, говорить Микола Кулеба, співорганізатор центру взаємодопомоги «Врятуймо Україну».
Сьогодні потрібно рятувати життя людей, зокрема, дітей. А для цього потрібно координувати діяльність, потрібен транспортМикола Кулеба
«Сьогодні потрібно рятувати життя людей, зокрема, дітей. А для цього потрібно координувати діяльність, потрібен транспорт, потрібні додаткові вагони електрички, для цього потрібні роздаткові матеріали, якісь повідомлення для них, куди бігти і хто їх там чекає», – каже активіст.
Наразі у багатьох населених пунктах в зоні АТО перебої з мобільним зв’язком, пошкоджена частина комунікацій.
