Львів – Історія столітньої давнини підказала львів’янам, як можна допомогти мобілізації і українській армії загалом. Митці і захисники історії та пам’яток міста повернули у Львів благодійного дерев’яного лицаря. Кожен охочий може пожертвувати гроші на армію і забити у щит металеву пластинку. У 1916 році, коли Львову загрожувала російська агресія, тоді митці також створили скульптуру дерев’яного лицаря для збору пожертв.
Львівські митці вирізьбили з дерева і намалювали Юрія-Змієборця, покровителя Львова. У нього два щити. Щоби вони були міцнішими, кожен охочий, пожертвувавши не менш як сто гривень, забиває у щит цвяшок із металевою пластинкою з викарбуваним тризубом. Таку ж отримує на пам’ять.
«За ці гроші, які ми зможемо зібрати, буде куплено прилади нічного бачення, обладнання для війська. Ідея акції у тому, щоб пам’ять про пожертви громадян залишилась в історії, як і про лицаря, який був зроблений у 1916 році», – говорить Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Старий лицар «сумує» у музеї
Оригінал благодійного лицаря – дерев’яна скульптура з липи – виготовлена у 1916 році відомим львівським митцем Яном Юліушем Нальборчиком. Вона зберігається в історичному музеї, у «чорній кам’яниці».
Майже сто років тому Львову загрожувала російська агресія, тоді мешканці вирішили підтримати оборонну здатність свого міста й давали пожертви на закупівлю зброї для тодішньої австрійської армії. За це вони отримували право забити металевий цвях у дерев’яну скульптуру, створивши таким чином символічно обладунки для лицаря.
«Забивався символічно цвяшок, зміцнювався лицар, зміцнювалась оборона, зміцнювалась армія. Цвяшки були дешеві, такими підбивали солдатські чоботи. Така традиція цих лицарів походить із більш давніх часів. Ніби такі ж стояли на львівських рогатках (так називали невеликі споруди, що знаходилися на перехрестях і за Австро-Угорщини та Польщі виконували функції митниці при в’їздах у місто – ред.) і купці забивали цвяхи, їдучи з товаром, щоб він добре продавався», – розповів Петро Слободян, науковий працівник музею.
Щоби зібрати більше коштів, у 1916 були зроблені маленькі вже металеві скульптури лицаря, які продавались як сувеніри на пожертву війську. Також тоді кожен, хто допомагав армії, отримував на пам’ять маленьку відзнаку.
«Львів’яни мають відмовитись від гучних забав»
У кожному місті, де не чути пострілів, громада має об’єднуватись задля української армії, допомагати мобілізації – таку думку можна було почути під час відкриття сучасного львівського лицаря. Адже майже через сто років ситуація знову повторилась, коли Росія виступила агресором проти України.
На кожній вулиці таке має бути, треба підтримувати військо, захистити Україну від московських агресорівСевастьян Дмитрух
«Мало таких акцій, на кожній вулиці таке має бути, треба підтримувати військо, захистити Україну від московських агресорів. Львів собі живе розкішним життям, спокійним, і добре, що так є, дякувати Богові. Але треба активно брати участь в акціях і допомагати війську, захисту країни. Закликаю львів’ян не влаштовувати феєрверків, гучних банкетів, весіль, уродин, а жертвувати ці гроші на оборону України. Це так завжди було у складні часи для країни», – каже священик УГКЦ Севастьян Дмитрух.
Як тільки два щити постаті Юрія Змієборця будуть оббиті цвяхами, то цю дерев’яну скульптуру перенесуть у музей і встановлять поруч зі столітнім лицарем, як пам’ять про історію і жертовних галичан.
