На останніх виборах до Європарламенту крайні праві популісти здобули близько чверті місць. Що Україні від того, що крайні праві у Європі набирають сили – відносної, звичайно? Чому європейські популісти так люблять Росію Путіна і чому багато з них досить критично налаштовані щодо України? Радіо Свобода розмовляло щодо цього з політичним аналітиком Полом Іваном із Центру європейської політики у Брюсселі.
– Чому крайні партії у Європі набирають популярності? Які причини цього?
– Багато різних питань, багато різних причин існує щодо того, чому наростає громадська підтримка популістських партій у Європі. Деякі з цих партій вже тривалий час перебувають на політичній арені. В тій же Франції батько Марі Ле Пен вже брав участь навіть у другому турі президентських виборів – це було майже 14 років тому. Що ми бачимо зараз, так це зростання підтримки цих партій – проте не в усіх членах ЄС. В одних членах ЄС причиною цього є економічна криза. Наприклад, у Греції, де ми маємо «Золотий світанок» і де також є партія «Сіріза». В інших країнах – особливо у Північній Європі – причиною є також імміграція. Ну, і брак зацікавленості з боку виборців внутрішньою політикою своїх країн, брак підтримки політичних партій мейнстріму.
– Тобто можна сказати, що головною програмною основою крайніх партій є виступ проти ЄС, а також антиіміграційний мотив?
– Багато з цих причин стосуються питання ідентичності. Багато з цих партій переймаються питанням ідентичності, національної ідентичності. І багато з них використовують антиіммігрантський сентимент. Бачимо це на прикладі Партії незалежності Сполученого Королівства, на прикладі Національного фронту у Франції, на прикладі скандинавських країн. Тобто, імміграція використовується у ролі цапа-відбувайла цими партіями.
– Що означає зростання популярності цих крайніх партій для Європи в стратегічному плані?
Ці партії не обов’язково можуть знаходити спільну мову одна з одною. Вони дуже різні. Одні з них не люблять інших
– Ці партії не обов’язково можуть знаходити спільну мову одна з одною. Вони дуже різні. Одні з них не люблять інших. Ми бачили, що пані Ле Пен не спромоглася створити політичну групу у Європейському парламенті. У цих партій низький рівень готовності до співпраці, вони забагато сперечаються між собою. Тому не думаю, що буде аж такий сильний вплив цих партій на роботу Європарламенту. Також треба зауважити, що ці партії – скажемо так – не дуже працьовиті. Євродепутати від цих партій не беруть активної участі в роботі парламенту. Тому головним впливом буде вплив на розвиток самих країн-членів ЄС, звідки походять ці партії, а не на роботу європейських інституцій. Багато партій політичного мейнстріму вже стали жертвою цієї популістської хвилі і тому повинні брати це до уваги. Багато традиційних партій почали брати до своїх програм певні положення з програм популістів, аби зберегти голоси виборців. Тому, на мою думку, той факт, що багато партій мейнстріму запозичили певні програмні моменти у крайніх популістів – це дуже небезпечно.
– Які причини того, що багато крайніх правих партій у Європі з таким ентузіазмом підтримують Росію Путіна?
Ці партії не є палкими прихильниками демократичних цінностей. Їм подобається модель влади, уособленням якої є Путін
– Ну, тут явно до певної міри існує спільність підходу, скажемо так, спільність цінностей. Деякі з цих партій у Європі мають консервативний порядок денний. Але не всі – маємо відмінності між крайніми у Франції та Нідерландах. Ці партії не є палкими прихильниками демократичних цінностей. Їм подобається модель влади, уособленням якої є пан Путін. Політично правий, сильний лідер, який не любить різноманітність, який не занадто переймається якимись там демократичними нормами. Це подобається крайнім у Європі. Росію Путіна підтримують традиційно крайні ліві, а також праві популісти, бо їм імпонує його модель держави. Тобто, тут ідеологічні мотиви, а також своєрідний вияв критики ЄС. Адже у нинішніх складних відносинах ЄС та Росії через українську кризу Путін та крайні європейські партії звинувачують саме Європу. Тобто українська криза використовується популістами у Європі як ще одна причина для нападок на ЄС, хоча зрозуміло, що не ЄС є винним в діях Росії проти України, адже не ЄС окупував частину території іншої європейської країни.
– Було чимало публікацій в міжнародній пресі, що Росія, мовляв, може бути причетною до фінансування деяких з цих крайніх популістських партій у Європі. Ви щось про це знаєте?
– Так, я бачив повідомлення, я бачив статті, але я не знаю, чи існують якісь тверді докази цьому. Очевидною є політична симпатія популістів Європи та Росії, але немає явних доказів практичної фінансової допомоги їм з боку Росії. Я б не виключав би можливості цього, але б і не давав би твердої стверджувальної відповіді.
– Чи не бачите ви якоїсь історичної іронії: в часи Холодної війни Кремль підтримував крайню лівицю у Європі, а нині підтримує крайню правицю…
– Ну, маємо інший Кремль і маємо іншу Росію. Але все ще маємо рештки старої підтримки чи симпатій , як я вже говорив, з боку традиційних лівих, комуністів. Багато з них навіть не уявляють, наскільки відмінною є ідеологія Путіна від їхніх традиційних лівих поглядів.
– Чи відчутна присутність крайніх партій на європейській політичній сцені і зокрема у Європарламенті роблять перспективи сильніших санкціях ЄС проти Росії менш реальною?
– Питання санкцій не вирішується Європейським парламентом, а вирішується 28 членами ЄС. Тому не передбачаю якось впливу популістів на питання санкцій проти Росії, бо вони не перебувають у складі національних урядів в країнах ЄС. В питанні сильніших санкцій є певне небажанні робити це в кількох країнах ЄС. Але тут мотивацією виступають економічні інтереси – тому я не пов’язував би зростання популярності популістів з небажанням деяких членів ЄС запровадити сильніші санкції проти Росії.
– Чи виглядає на те, що між крайніми правими в Європі і в Україні є відмінності – наприклад, в Україні праві не є антиєвропейськими, вони, нехай і не дуже палко, але все ж підтримують євроінтеграцію України, а крайні праві в Європі – вони проти ЄС… В Україні також не існує антиіммігрантського сентименту в політиці…
Українські крайні праві не такі екстремісти, як їх малює російська пропаганда
– Я насправді не певен, що існує аж так багато відмінностей між крайніми правими партіями в Україні та в Європі. Ну, добре, українські праві може за членство України в ЄС, але це через конфлікт із Росією. Та ж «Свобода» часто виступає з критикою на адресу ЄС. Одні українські праві спираються на український націоналізм, а деякі з них відкидають ліберальні європейські цінності. Але в Україні екстремізм не користується значною підтримкою населення! Звичайно, питання імміграції більш присутнє в деяких країнах Західної Європи хоча б через те, що там просто більше іммігрантів. А на сході Європи менше іммігрантів, тому й тема не актуальна. Треба також зазначити, що присутність крайніх правих у певних урядових структурах України стурбувала ЄС. Звичайно, українські крайні праві не такі екстремісти, як їх малює російська пропаганда. Але українські крайні праві все ж не мають багатьох друзів в структурах ЄС.
