Західна преса інформує про високий рівень міжнародної напруги довкола ситуації в Україні, коли є досить серйозні розходження між лідерами Німеччини і США щодо введення нових, уже секторальних, санкцій Заходу проти Росії, яка не виконує жодного з пунктів умов про деескалацію на сході України. Путін, у свою чергу, попереджає нового голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера телеграмою про те, що для відносин ЄС з Росією настав «час серйозного іспиту». А президент США Барак Обама вважає, що зволікання ЄС із покаранням Путіна третім етапом санкцій лише дає йому час для можливої розправи з Києвом, бо наступне вікно для введення санкцій США і ЄС з’являється лише через три місяці.
Польська Gazeta Wyborcza інформує про телефонну розмову пізно ввечері, з вівторка на середу, між президентом України Петром Порошенком та канцлером Німеччини Анґелою Меркель, коли німецький глава пообіцяла Україні «узгоджену підтримку» на засіданні Європейської ради у середу ввечері. Петро Порошенко також поінформував Анґелу Меркель про дві безуспішні спроби у вівторок організувати відеоконференцію контактної групи ОБСЄ з сепаратистами в Донецьку. ОБСЄ повідомило, що для такої відеоконференції «забракло доброї волі з боку сепаратистів», і це викликає серйозне занепокоєння в контактній групі ОБСЄ з приводу розвитку ситуації на сході України. Газета з Варшави також інформує, що Петро Порошенко просить Захід про серйозну підтримку, коли ситуація в Україні серйозно погіршилася у зв’язку з агресивними діями Росії, котра надає пряму підтримку сепаратистам Донбасу. Видання наголошує, що у вівторок відбулася також телефонна розмова Барака Обами з Анґелою Меркель, коли обидва лідери детально обговорили ситуацію в Україні. Але, як посилається польська газета на джерела у Вашингтоні, нині між Обамою і Меркель існують «серйозні розбіжності» щодо розв’язання української кризи. У Вашингтоні, як пише видання з Варшави, вважають, що «у разі відкладення нових санкцій ЄС проти Росії у середу, наступний привід може з’явитися лише у вересні, а до того часу Москва може вже розправитися з Києвом».
Брюссельська EUObserver вважає, що Європейська рада на своєму засіданні у середу навряд чи вдасться до повномасштабного запровадження третього етапу санкцій проти Москви. Газета посилається при цьому на європейських дипломатів, котрі стверджують, що попереднє обговорення на рівні послів «не дало ніякого конкретного рішення і це буде обговорюватися прямо під час засідання Європейської ради на найвищому рівні, що означає непередбачуваний і важко прогнозований перебіг дискусії». Дебати ці відбуваються у час, коли «Росія не виконала жодної з чотирьох головних умов деескалації на Донбасі», звертає увагу брюссельське видання. Франція та Німеччина все ще сподіваються, як мовиться тут, на мирні перемови між Києвом та бойовиками під керівництвом ОБСЄ. США, як інформує EUObserver, заявляють зі свого боку, що в разі небажання Європейської ради застосовувати нові санкції проти Росії, Вашингтон сам буде вдаватися до односторонніх санкцій проти Москви. Видання з Брюсселя також зауважує, що Володимир Путін у вівторок послав із саміту БРІКС у Бразилії телеграму новообраному главі Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру, де попереджає, що стосунки ЄС і Росії складають нині «серйозний іспит».
Оглядач Ніл Баклі пише на сторінках Financial Times, що «Росія сподівається на дестабілізацію з метою досягти своєї стратегічної мети в Україні». Але, на жаль, як констатує Баклі, «апетити західних лідерів щодо участі у такій сильній дипломатії проти Росії як серйозний тиск на Москву, все ще реально просто слабкі».
