Доступність посилання

ТОП новини

Наразі невідомо, хто стоїть за «касетним скандалом» у Польщі – оглядач


Лукаш Яшіна
Лукаш Яшіна

Вже третій тиждень поспіль у Польщі шукають відповідь на питання: «Хто замовив так званий касетний скандал?» Оприлюднені тижневиком Wprost підслухані розмови польських міністрів спричинили в державі політичну кризу. Понад рік офіціанти кількох елітних варшавських ресторанів таємно записували діалоги членів уряду, які відповідають за зовнішню політику, безпеку та фінансову стабільність польської держави. Опубліковані часописом розмови відчутно вдарили по іміджу польської політичної еліти. Щоб розібратися з тим, як дає собі раду Польща з непростою політичною кризою Радіо Свобода розмовляло з коментатором польського тижневика «Культура Ліберальна» Лукашем Яшіной.

– Як представники польської еліти почуваються нині, коли йдуть до ресторанів – адже саме в ресторанах вівся запис розмов провідних польських політиків, які нині стали надбанням громадськості?

– Ну, я, наприклад, тепер в ресторані і в мене ж немає параної! І я думаю, що у нас не мають параної і політики. Більше параної можна знайти між публічними людьми. А політики, вони якось не дають знати який у них стан – чи є параноя чи її немає.

– Який у Польщі настрій, бо таке враження, що це ще не кінець, а журнал Wprost і далі буде публікувати роздруківки записів? Чи громадськість очікує нових записів, нових сенсацій і скандалів?

– П’ятдесят відсотків громадян думають, що це вже кінець афери з підслуховуванням, що прем’єр Дональд Туск як завжди переміг, що його не втопить навіть така афера. А інша половина суспільства вважає, що це початок кінця прем’єра Туска, а сам кінець настане під час парламентських і президентський виборів. Достеменно не відомо, що думає сам Туск, але мені здається, що він вважає скандал великою кризою і що треба якось виходити з ситуації… Але як? Може проводити реформи?

– Все ж таки вважається, що крок прем’єр-міністра Дональда Туска, коли він попросив парламент висловитись з приводу довіри-недовіри і отримав вотум довіри, – що це був нестандартний і сміливий хід. Чи не так?

Ніхто не має достатньо сил аби перемогти уряд. А це означає, що прем’єр Туск залишатиметься главою уряду до парламентських виборів

– Цей крок справді такий і це через те, що наша опозиція не має сил перемогти прем’єр-міністра. Ніхто не підтримує партію Ярослава Качинського. Не підтримує Союз демократичної лівиці – партія Лешека Міллера, колишні комуністи. Не підтримують його і в русі Януша Палікота. Ніхто не хоче підтримувати опозицію. А це означає, що таким чином вони підтримують наш уряд і ніхто не має достатньо сил аби перемогти уряд. А це означає, що прем’єр-міністр Туск залишатиметься главою уряду до парламентських виборів.

– Який вплив цього скандалу на зовнішню політику Польщі, адже на плівках є розмови про зовнішню політику, про американсько-польські відносини, європейську політику Польщі. Чи ускладнить це, наприклад, відносини Варшави і Вашингтона?

Порошенко попросив німецького міністра Штайнмаєра аби той допомагав Україні та Росії в діалозі, але не звернувся з таким проханням до Сікорського

– Вашингтон знав, що думає Радослав Сікорський, бо він подібне говорив і минулого року і два роки тому. Тому не думаю, що буде якийсь вплив на польсько-американські взаємини, а буде більший вплив на польсько-європейські відносини – зокрема на відносини з Німеччиною та Францією. Тепер ніхто не зможе зробити Радослава Сікорського чи Дональда Туска важливими членами Європейської комісії та Європейською ради. Їхні мрії посісти чільні місця в європейських інституціях так і залишаться мріями. Скажімо, Радослав Сікорський тепер не є учасником діалогу між Україною і ЄС і український президент Петро Порошенко попросив німецького міністра Штайнмаєра аби той допомагав Україні та Росії в діалозі, але не звернувся з таким проханням до Сікорського, хоча він був важливим учасником українського діалогу в лютому.

– Тобто, Ви вважаєте, що цей скандал із записами серйозно вдарив по шансах Радослава Сікорського стати новим Верховним представником ЄС із закордонної та безпекової політики?

– Так, так, саме так.

– У мене запитання щодо впливів записів, «касетних скандалів» на східну Європу. Ну, от не так давно було підслухано телефонну розмову помічника Держсекретаря США Вікторії Нуланд з іамериканським послом у Києві Джеффрі Пайєттом, в якій вона не дуже схвально висловилась на адресу Євросоюзу… Хтось записав розмову Катрін Аштон із естонським міністром закордонних справ… Таке враження, що в Східній Європі і телефонні розмови, і взагалі розмови треба вести дуже обережно…

В певному сенсі це є великою підтримкою демократії!

– Ну, це не тільки у Східній Європі. Ще не оговтались від Сноудена і пов’язаної з ним афери. І тепер всі політики повсюдно можуть стати жертвами такого скандалу, бо існують технічні засоби для цього. І в певному сенсі це є великою підтримкою демократії! І тепер все те, що говорили Сікорський та інші, треба розуміти, що це може стати гласним, а відтак політики мають говорити інше і по-іншому!

– Коли стаються подібні скандали з прослуховуванням, то одразу питають: кому вигідно, хто за цим стоїть? Що в Польщі про це говорять, адже одні вбачають тут «російський слід», інші говорять про «польський слід»? Що в Польщі говорять про всі ці версії?

Треба чекати на те, що скажуть суди, поліція та агенція національної безпеки

– У Польщі, коли не знають, хто винен, то завжди кажуть про «російський слід». А це означає, що насправді ніхто не знає, хто за цим стоїть. Треба чекати на те, що скажуть суди, поліція та агенція національної безпеки. Ніхто в Польщі не довіряє версії про росіян, ніхто не розуміє, чому б Путін робив би це.

– Тобто версія про «російський слід» вона не є домінуючою, вона не всіх переконує?

– Так. Російська версія нині нікого не переконала так, як було одразу після Смоленської трагедії. Тоді 60 відсотків громадян вірили у версію про російську вину (катастрофи лiтака). Тепер всі думають, що винними у ній є поляки.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG