Київ – Суспільне мовлення в Україні запрацює наступного року, заявляють в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення. Готовність сприяти такому медіа висловлює і прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Водночас, іноземні експерти наголошують: потрібно створити таке мовлення, якому б довіряли по всій Україні, зокрема, у східних областях.
Україна у стані війни потребує суспільного мовлення, і влада нині готова вносити зміни до ухваленого у квітні профільного закону, аби таке медіа насправді запрацювало, заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Однак, на його думку, це не можна зробити на базі уже існуючих ЗМІ.
«Єдиною прийнятною формою є створення нової юридичної особи, а це – публічне акціонерне товариство «Суспільне телебачення України», і на базі цієї юридичної особи – влиття матеріальних і технічних ресурсів і формування нової якісної телекомпанії, яка б відображала дійсно найвищі стандарти суспільного телебачення в Україні», – наголошує глава уряду.
Суспільне мовлення не повинно від когось залежати, тому воно може фінансуватися з різних джерел, як і приватні медіа, але різницею є те, що діяльність такого мовника не спрямована на отримання прибутку, вважає директор Європейської мовної асоціації Інгрід Делтенре. За її словами, щоб такий мовник був успішним, потрібно, щоб він працював для всієї України: і для більшості, і для меншин, зокрема, політичних.
«Навіть якщо росіян зараз сприймають як ворогів, вони продовжують жити в Україні. Тож ви повинні знайти модель, яка була б цікавою усім, хто тут живе. Для громадського мовника важливо сприяти вирішенню соціальних конфліктів, сприяти функціонуванню демократії. Ви повинні включити всю аудиторію при розробці програми», – зауважує Делтенре.
На думку медіаексперта Анніки Ніберг, яка раніше очолювала фінський канал шведською мовою, для цього мало просто перекладати контент з однієї мови на іншу: потрібно адаптувати його до інтересів і потреб конкретної аудиторії.
Найкращою контрпропагандою є правда
Правда – найкраща контрпропаганда, але треба враховувати, що і кому казати, погоджується шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. За її словами, основною помилкою Помаранчевої революції, яка дозволила виникнути теперішньому конфлікту на Сході України, стала спроба вести увесь сегмент державного телебачення українською мовою замість створення україноцентричного російськомовного каналу. Тому на Донбасі і дивляться російські канали, вважає медіаексперт. Як приклад конфліктів, що розколюють суспільство, вона називає зимовий «ленінопад», який сприймали дуже позитивно в одних регіонах, і вважали мало не злочином в інших. Це успішно використовували російські канали для пропаганди. Боротися з цим можливо тільки з дотриманням журналістських стандартів, говорить Лігачова.
«Чи може суспільне телебачення давати слово сепаратистам так званих «ЛНР» чи «ДНР»? Я вважаю, що може! Але не так, як свого часу зробив Савік Шустер, коли дав Аксьонову півгодини ефіру, а зі студії йому могли тільки ставити запитання. Громадський мовник може це робити тільки у форматі гострої дискусії», – зауважує вона.
Суспільне мовлення в Україні реально створити до 1 січня, вважає заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Мудрак. На її думку, наразі потрібно встигнути створити наглядову раду, оскільки це може забрати багато часу, а діяти потрібно швидко, щоб не втратити довіру українців.
