Ніщо не викликало таких надій і сподівань на приборкання російського агресора, як санкції. Ніщо не викликало такого розпачу, як запізнення ЄС із санкціями проти режиму Януковича і їхня умовність та просто фармацевтична дозованість щодо Росії. Це так званий другий рівень санкцій проти окремих одіозних персоналій, у когорті яких не виявилося ані очільника «Газпрому» Олексія Міллера, ані самого президента Володимира Путіна.
У період із 23 червня по 27 червня в ЄС знову вирішуватимуть, чи не час реагувати новими санкціями на танки й ПЗРК з Росії, на обстріли українських прикордонних пунктів й акумуляцію російських військ на підступах до України.
Хотілося б уточнити, на що реально може зараз розраховувати Україна в сенсі санкцій, а на що ні.
По-перше, найболючіших для Росії санкцій проти «Газпрому» і банків, які обслуговують російську енергетику, не буде. Аргументація ЄС до оскоми відома: Росія є її найбільшим імпортером газу. Такі санкції є можливими тільки в тій ситуації, коли вже ніякі санкції не є потрібними. Всі дорослі українці без зайвих слів розуміють, що це за ситуація. Річницю її аналогу, іншими словами, річницю початку Першої світової війни якраз вшановуватимуть у бельгійському місті Іпр 26 червня голови країн ЄС, за день до запланованого підписання економічної частини Угоди про асоціацію з Україною. Дипломатичною мовою такий підхід формулюється так: «Санкції проти газового та нафтового сектору Росії мають бути останніми в списку можливих покарань Кремля». Саме так пояснив Радіо Свобоад позицію ЄС єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер.
По-друге, у понеділок, 23 червня, міністри закордонних справ країн ЄС у Люксембургу можуть розширити список осіб, проти яких застосовуватимуться персональні санкції. Мандат міністрів на самітах ЄС із закордонних справ розповсюджується насамперед саме на санкції другого рівня. Але сподіватися на сенсації, як-от узріти в оновленому списку прізвища на кшталт Міллера, не радять. І як пояснюють у Єврокомісії, міністри проаналізують, як реалізовуватиметься план миру від президента Петра Порошенка на цих вихідних, у перші два критично важливі дні з семи відведених на нього.
По-третє, у п’ятницю, 27 червня, у день підписання повної версії Угоди про асоціацію голови держав та урядів ЄС можуть розглянути питання санкцій проти російської економіки, ймовірно, тих її секторів і компаній, які не є надто близькими до «власної сорочки» Євросоюзу. І знову ж таки все залежатиме від того, яким стане для України тиждень прийдешній. По суті, наразі ніхто в Брюсселі не береться прогнозувати, чи буде питання третього раунду санкцій розглядатися серйозно в п’ятницю. Хоча канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд та президент США Барак Обама вже обговорили в телефонному режимі це питання.
Рахунок пішов на дні, на кількість російських танків, які перетинають українські кордони, і на кількість кроків, які відокремлюють Путіна від точки неповернення. Неповернення не лише для України, але й Європи.
Жанна Безп’ятчук – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
У період із 23 червня по 27 червня в ЄС знову вирішуватимуть, чи не час реагувати новими санкціями на танки й ПЗРК з Росії, на обстріли українських прикордонних пунктів й акумуляцію російських військ на підступах до України.
Хотілося б уточнити, на що реально може зараз розраховувати Україна в сенсі санкцій, а на що ні.
По-перше, найболючіших для Росії санкцій проти «Газпрому» і банків, які обслуговують російську енергетику, не буде. Аргументація ЄС до оскоми відома: Росія є її найбільшим імпортером газу. Такі санкції є можливими тільки в тій ситуації, коли вже ніякі санкції не є потрібними. Всі дорослі українці без зайвих слів розуміють, що це за ситуація. Річницю її аналогу, іншими словами, річницю початку Першої світової війни якраз вшановуватимуть у бельгійському місті Іпр 26 червня голови країн ЄС, за день до запланованого підписання економічної частини Угоди про асоціацію з Україною. Дипломатичною мовою такий підхід формулюється так: «Санкції проти газового та нафтового сектору Росії мають бути останніми в списку можливих покарань Кремля». Саме так пояснив Радіо Свобоад позицію ЄС єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер.
По-друге, у понеділок, 23 червня, міністри закордонних справ країн ЄС у Люксембургу можуть розширити список осіб, проти яких застосовуватимуться персональні санкції. Мандат міністрів на самітах ЄС із закордонних справ розповсюджується насамперед саме на санкції другого рівня. Але сподіватися на сенсації, як-от узріти в оновленому списку прізвища на кшталт Міллера, не радять. І як пояснюють у Єврокомісії, міністри проаналізують, як реалізовуватиметься план миру від президента Петра Порошенка на цих вихідних, у перші два критично важливі дні з семи відведених на нього.
По-третє, у п’ятницю, 27 червня, у день підписання повної версії Угоди про асоціацію голови держав та урядів ЄС можуть розглянути питання санкцій проти російської економіки, ймовірно, тих її секторів і компаній, які не є надто близькими до «власної сорочки» Євросоюзу. І знову ж таки все залежатиме від того, яким стане для України тиждень прийдешній. По суті, наразі ніхто в Брюсселі не береться прогнозувати, чи буде питання третього раунду санкцій розглядатися серйозно в п’ятницю. Хоча канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд та президент США Барак Обама вже обговорили в телефонному режимі це питання.
Рахунок пішов на дні, на кількість російських танків, які перетинають українські кордони, і на кількість кроків, які відокремлюють Путіна від точки неповернення. Неповернення не лише для України, але й Європи.
Жанна Безп’ятчук – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
