Увечері 17 червня у лікарні Нью-Йорка у 89-річному віці відійшов у вічний світ – Курт Левін, син львівського равина. У роки німецької окупації митрополит Андрей Шептицький врятував Курта Левіна і його молодшого брата Натана. Благословив їх на життя. Це благословення, говорив Курт Левін, супроводжувало і підтримувало його все життя.
Митрополит Андрей Шептицький писав, що вдячність – риса шляхетних людей. Власне до таких рідкісних людей і належав Курт Левін, який усе своє життя присвятив справі митрополита Андрея Шептицького.
У цій вірі Курта Левіна у праведність життя митрополита Андрея Шептицького не було рівних. Він не втомлювався повторювати, що митрополита Шептицького буде беатифіковано, бо це святий чоловік. І вірив, що справу проголошення новомучеником Шептицького буде завершено, але не дочекався…
Двічі Курт Левін свідчив у справі Шептицького
Курт Левін двічі свідчив у Ватикані і саме завдяки його словам у 1959 році було поновлено справу беатифікації митрополита. У розмові з Куртом Левіним (спілкувались ми восени 2008 року в Нью-Йорку) він сказав мені, що робив те, що хотів, що знав і вважав за обов’язок. І на власному прикладі довів праведність життя митрополита.
Стараннями Курта Левіна у музеї жертв Голокосту у Вашингтоні було створено окремий відділ, присвячений постаті митрополита Шептицького. Курт Левін разом з іншими євреями з 1981 року домагався від меморіалу жертвам Голокосту «Яд Вашем» в Ізраїлі присвоєння митрополитові Андрею Шептицькому звання «Праведника народів світу», яким удостоєний брат митрополита Климентій Шептицький. Однак наголошував, що у цьому питанні домінує не справедливість, а політика. І його дуже обурювала поведінка тих, хто гальмував це питання. Він не йшов на компроміси, коли справа стосувалась Андрея Шептицького.
Життя не легке, але глибоке
Курт Левін мав далеко не легке життя – мама померла, батько одружився вдруге і Рахиль замінила йому маму. Тата застрелили у Львові на очах у Курта Левіна, Рахиль загинула у Янівському таборі, а його старший брат – у гетто. Курт Левін залишився з молодшим братом Натаном і вони прийшли у митрополичі палати до Андрея Шептицького. Бо тільки там міг знайти порятунок. «Бідна дитино», – сказав зі сльозами на очах митрополит, коли почув розповідь Курта про те, що довелось йому пережити.
Курт Левін із братом два роки переховувався у львівських монастирях під опікою Блаженного Климентія Шептицького і отця Марка Стека. Йому зробили метрику на ім’ я Роман-Павло Митко, яку він зберіг. Спершу з братом виїхав у Польщу, а далі в Італію, Палестину. Служив в ізраїльському війську і коли звільнився, то виїхав у США. «Я пережив у житті жах. Дуже швидко навчився жити і захищати життя. Це дуже тяжко, але ще тяжче взяти напрям у житті як митрополит і йти дорогою покликання», – сказав Курт Левін під час зустрічі.
Втім він чітко знав свій напрямок у житті – справа Андрея Шептицького, його прослава і популяризація. Двох синів Курт Левін назвав на честь братів Шептицьких – Андреєм і Климентієм. І знову шляхетна риса вдячності.
Повернення
Курт Левін був відомим у США та світі фінансистом, водночас мав літературний хист і дуже любив поезію. Він описав своє життя і спогади про братів Шептицьких у книзі «Мандрівка крізь ілюзії», яка заслуговує на екранізацію.
«Для мене найголовніше не слава чи похвала, а те, що знову згадалося про братів Шептицьких. Мені важливо, що книжку прочитають українці. Мені нічого не потрібно, важливо, що є книжка і у ній мовиться про братів Андрея і Климентія Шептицьких», – зауважив Курт Левін, коли ми розмовляли про його книжку.
А ще він любив співати у студитському хорі і пам’ятав усі церковні пісні, знав старослов’янську мову, а ще італійську, англійську, польську, німецьку, українську, японську… А ще просив від його імені поклонитись могилі митрополита Андрея Шептицького.
Коли я запитала у Курта Левіна, якою мовою він молиться, він на хвильку замислився і відповів, що почувається, немов той ампутований палець. Бо його світ, з татом, мамою, рідними, загинув. А він залишився живим зі спогадами і вдячністю у серці. Відповів, що живе собі і почувається вдома серед поляків, жидів, українців, американців, навіть японців, бо там працював. Але водночас, зізнався, що ніде не почувається вдома, що почувається у цьому світі самітником.
Тепер Курт Левін повернувся у свій світ, тепер він – вдома…
Митрополит Андрей Шептицький писав, що вдячність – риса шляхетних людей. Власне до таких рідкісних людей і належав Курт Левін, який усе своє життя присвятив справі митрополита Андрея Шептицького.
У цій вірі Курта Левіна у праведність життя митрополита Андрея Шептицького не було рівних. Він не втомлювався повторювати, що митрополита Шептицького буде беатифіковано, бо це святий чоловік. І вірив, що справу проголошення новомучеником Шептицького буде завершено, але не дочекався…
Двічі Курт Левін свідчив у справі Шептицького
Курт Левін двічі свідчив у Ватикані і саме завдяки його словам у 1959 році було поновлено справу беатифікації митрополита. У розмові з Куртом Левіним (спілкувались ми восени 2008 року в Нью-Йорку) він сказав мені, що робив те, що хотів, що знав і вважав за обов’язок. І на власному прикладі довів праведність життя митрополита.
Стараннями Курта Левіна у музеї жертв Голокосту у Вашингтоні було створено окремий відділ, присвячений постаті митрополита Шептицького. Курт Левін разом з іншими євреями з 1981 року домагався від меморіалу жертвам Голокосту «Яд Вашем» в Ізраїлі присвоєння митрополитові Андрею Шептицькому звання «Праведника народів світу», яким удостоєний брат митрополита Климентій Шептицький. Однак наголошував, що у цьому питанні домінує не справедливість, а політика. І його дуже обурювала поведінка тих, хто гальмував це питання. Він не йшов на компроміси, коли справа стосувалась Андрея Шептицького.
Життя не легке, але глибоке
Курт Левін мав далеко не легке життя – мама померла, батько одружився вдруге і Рахиль замінила йому маму. Тата застрелили у Львові на очах у Курта Левіна, Рахиль загинула у Янівському таборі, а його старший брат – у гетто. Курт Левін залишився з молодшим братом Натаном і вони прийшли у митрополичі палати до Андрея Шептицького. Бо тільки там міг знайти порятунок. «Бідна дитино», – сказав зі сльозами на очах митрополит, коли почув розповідь Курта про те, що довелось йому пережити.
Курт Левін із братом два роки переховувався у львівських монастирях під опікою Блаженного Климентія Шептицького і отця Марка Стека. Йому зробили метрику на ім’ я Роман-Павло Митко, яку він зберіг. Спершу з братом виїхав у Польщу, а далі в Італію, Палестину. Служив в ізраїльському війську і коли звільнився, то виїхав у США. «Я пережив у житті жах. Дуже швидко навчився жити і захищати життя. Це дуже тяжко, але ще тяжче взяти напрям у житті як митрополит і йти дорогою покликання», – сказав Курт Левін під час зустрічі.
Втім він чітко знав свій напрямок у житті – справа Андрея Шептицького, його прослава і популяризація. Двох синів Курт Левін назвав на честь братів Шептицьких – Андреєм і Климентієм. І знову шляхетна риса вдячності.
Повернення
Курт Левін був відомим у США та світі фінансистом, водночас мав літературний хист і дуже любив поезію. Він описав своє життя і спогади про братів Шептицьких у книзі «Мандрівка крізь ілюзії», яка заслуговує на екранізацію.
«Для мене найголовніше не слава чи похвала, а те, що знову згадалося про братів Шептицьких. Мені важливо, що книжку прочитають українці. Мені нічого не потрібно, важливо, що є книжка і у ній мовиться про братів Андрея і Климентія Шептицьких», – зауважив Курт Левін, коли ми розмовляли про його книжку.
А ще він любив співати у студитському хорі і пам’ятав усі церковні пісні, знав старослов’янську мову, а ще італійську, англійську, польську, німецьку, українську, японську… А ще просив від його імені поклонитись могилі митрополита Андрея Шептицького.
Коли я запитала у Курта Левіна, якою мовою він молиться, він на хвильку замислився і відповів, що почувається, немов той ампутований палець. Бо його світ, з татом, мамою, рідними, загинув. А він залишився живим зі спогадами і вдячністю у серці. Відповів, що живе собі і почувається вдома серед поляків, жидів, українців, американців, навіть японців, бо там працював. Але водночас, зізнався, що ніде не почувається вдома, що почувається у цьому світі самітником.
Тепер Курт Левін повернувся у свій світ, тепер він – вдома…
