Київ – Понад 60 поранених учасників антитерористичної операції лікуються у головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони. Більшості з них першу допомогу надали в Харківському військовому госпіталі і вже звідти медичними військовими літаками доправили у Київ. Тепер допомагати військовим і добровольцям стати на ноги взялись столичні лікарі і Волонтерська сотня.
Третього червня син Ольги Чорій потрапив під обстріл у Слов’янську і отримав поранення в око. Першу операцію хлопцю зробили у Харкові, потім доправили до Києва у військовий госпіталь Міністерства оборони.
«Все нормально зараз. Вставили йому тимчасовий протез. Через місяць поставлять постійний. Велика подяка всім лікарям і волонтерам. Якщо б не ці люди… Низький поклін їм за все», – розповідає жінка зі сльозами на очах.
Те, що її син відбувся лише пораненням в око, Ольга Чорій, називає щастям, бо серед поранених є поранені у голову, живіт чи з ампутованими кінцівками.
Каска, видана державою, розсипалась
Один із них, 19-річний хлопець, лише нещодавно вийшов з коми. Його родина, споряджаючи для участі в АТО, придбала в кредит бронежилет. Він захистив груди вояка під час обстрілу. А от каска, видана державою, просто розсипалася, бо, як пояснюють вояки, зберігалася понад 20 років у неправильних умовах.
«На сьогодні цій людині потрібна буде пластина, яка коштує приблизно 50 тисяч гривень. Це буде зроблено за рахунок Волонтерської сотні і збираються кошти. Маємо приємний момент, цей хлопець вийшов з коми, він впізнав маму. До цього був момент, коли він виходив з коми, але не розумів, що відбувається. Він дуже голосно кричав, казав: хлопці, куди ви лізете, повертайтесь. Тобто розумом він був в тому моменті, коли це відбувалось», – розповідає волонтер Інна.
Потрібні памперси, соки, ліки, протипролежневі матраци
У невеличкому приміщенні аптечного пункту на території госпіталю волонтери з Волонтерської сотні організували імпровізований склад, де різноманітні медикаменти сусідують з шортами, які пошиті спеціально для одягання пацієнтам із апаратом Ілізарова, соками і книжками.
Інформацію про потреби поранених волонтери отримують безпосередньо від медсестер та лікарів. Кажуть, все віддають під розписку медиків. Якщо ж дізнаються, що комусь із хлопців щось потрібно додатково, оперативно вивішують список у своїй сторінці у Фейсбук.
«Те, що найбільш потрібно, це одноразові пелюшки, памперси одноразові. Це те, що потрібно завжди, адже багато хлопців в реанімаціях, багатьом з них роблять процедури. Щоб ви уявляли, якої тяжкості у хлопців поранення, то я вам розкажу, що звичайні маніпуляції, перев’язки деяким роблять під загальним наркозом. Дуже потрібна шкарпетки, протипролежневі матраци», – перелічує Інна.
Працюють волонтери у три зміни і окрім збору речей також доглядають за лежачими, роздають їжу, готують перев’язочні матеріали, прибирають у палатах. Приходить до хлопців навіть і волонтер-перукар.
Небайдужість простих людей, ось що напевне рятує поранених, вважають волонтери. Люди здають кров, дають гроші й приносять все, що можуть. Нещодавно, бізнесмен привіз декілька стійок для крапельниць, а дві пенсіонерки, дізнавшись про низький рівень гемоглобіну у поранених, принесли чотири банки червоної ікри.
Третього червня син Ольги Чорій потрапив під обстріл у Слов’янську і отримав поранення в око. Першу операцію хлопцю зробили у Харкові, потім доправили до Києва у військовий госпіталь Міністерства оборони.
«Все нормально зараз. Вставили йому тимчасовий протез. Через місяць поставлять постійний. Велика подяка всім лікарям і волонтерам. Якщо б не ці люди… Низький поклін їм за все», – розповідає жінка зі сльозами на очах.
Те, що її син відбувся лише пораненням в око, Ольга Чорій, називає щастям, бо серед поранених є поранені у голову, живіт чи з ампутованими кінцівками.
Каска, видана державою, розсипалась
Один із них, 19-річний хлопець, лише нещодавно вийшов з коми. Його родина, споряджаючи для участі в АТО, придбала в кредит бронежилет. Він захистив груди вояка під час обстрілу. А от каска, видана державою, просто розсипалася, бо, як пояснюють вояки, зберігалася понад 20 років у неправильних умовах.
Маємо приємний момент, цей хлопець вийшов з коми, він впізнав маму
Потрібні памперси, соки, ліки, протипролежневі матраци
У невеличкому приміщенні аптечного пункту на території госпіталю волонтери з Волонтерської сотні організували імпровізований склад, де різноманітні медикаменти сусідують з шортами, які пошиті спеціально для одягання пацієнтам із апаратом Ілізарова, соками і книжками.
Інформацію про потреби поранених волонтери отримують безпосередньо від медсестер та лікарів. Кажуть, все віддають під розписку медиків. Якщо ж дізнаються, що комусь із хлопців щось потрібно додатково, оперативно вивішують список у своїй сторінці у Фейсбук.
«Те, що найбільш потрібно, це одноразові пелюшки, памперси одноразові. Це те, що потрібно завжди, адже багато хлопців в реанімаціях, багатьом з них роблять процедури. Щоб ви уявляли, якої тяжкості у хлопців поранення, то я вам розкажу, що звичайні маніпуляції, перев’язки деяким роблять під загальним наркозом. Дуже потрібна шкарпетки, протипролежневі матраци», – перелічує Інна.
Працюють волонтери у три зміни і окрім збору речей також доглядають за лежачими, роздають їжу, готують перев’язочні матеріали, прибирають у палатах. Приходить до хлопців навіть і волонтер-перукар.
Небайдужість простих людей, ось що напевне рятує поранених, вважають волонтери. Люди здають кров, дають гроші й приносять все, що можуть. Нещодавно, бізнесмен привіз декілька стійок для крапельниць, а дві пенсіонерки, дізнавшись про низький рівень гемоглобіну у поранених, принесли чотири банки червоної ікри.