Дніпропетровщина розташовує у себе переселенців з Донбасу

Дніпропетровськ – Дніпропетровщина приймає переселенців з Донбасу, тільки цього тижня в місто прибули десятки людей. Волонтери підшукують їм житло й робочі місця, влада – виплачує від 500 гривень 1 тисячі першочергової допомоги. Найскрутніше сім’ям з дітьми, їм бракує комфортного житла, одягу, дитячого харчування. Переселенці також и хвилюються, чи не зможуть знайти роботу за фахом, аби не бути «утриманцями». У Дніпропетровську та 12 містах області відкрили спеціальні центри для допомоги переселенцям.

Упродовж останнього тижня до Дніпропетровська прибуло більше півсотні людей з Луганська, Донецька, Слов’янська, Маріуполя. Переважно це родини українських військовослужбовців, а також активісти місцевих майданів, які змушені переховуватися від політичних переслідувань.

Олексій – історик, дослідник українського визвольного руху минулого століття – не хоче показувати свого обличчя: в своєму містечку на Сході України він – відома людина. Каже: дізнався, що в «чорному» списку озброєних сепаратистів не тільки він сам як український патріот, а й його близькі, і вирішив утікати. У Дніпропетровську сподівається облаштуватись, працювати за фахом і не бути «утриманцем» держави. Має надію повернутись в рідні місця, каже переселенець, однак сумнівається, що це буде швидко.

Відчувати, що нас «здали», дуже важко

«Я сподіваюсь, що ми виженемо зі своїх хат отих чужинців, оте сміття, отих алкашів, які зараз там запанували. Я думаю, що ми їх виженемо і повернемо туди свої родини. Відчувати, що нас «здали», дуже важко. Я думаю, наше місто вже ніхто не відбудує. Його цілеспрямовано знищують, як колись Грозний. Ми чекали, що туди прийдуть люди, які вміють воювати, проведуть операцію, здійснять зачистку. Замість цього ми бачимо, що наше місто розстрілюють, як у тирі. Ширяться чутки, що українські війська будуть відведені. Це деморалізує населення», – розповів Радіо Свобода переселенець з Донбасу.
Мінімальний комфорт, душ, бутерброди

Координаційний центр з допомоги таким, як Олексій, переселенцям із Донбасу в Дніпропетровську розташувався неподалік вокзалу, у колишньому гуртожитку електротранспортників. Стару, майже непридатну будівлю облаштовують волонтери. Цілий поверх – під житло для переселенців. Кімнати – аскетичні: кілька ліжок, матраци, шафа. Кухні, щоб готувати гарячі обіди, поки нема – харчуються «всуху», зате поставили бойлер один на всіх – охочі можуть прийняти теплий душ.
Сюди ж, до гуртожитку, небайдужі дніпропетровці приносять харчі, посуд, одяг, іграшки. Майже половина з тих, хто прибуває з неспокійного Донбасу, – родини з дітьми. Волонтери сортують і пакують гуманітарну допомогу для переселенців, готують їм бутерброди. Працюють в цілодобовому режимі, змінюючи один одного, розповідає волонтерка Євгенія Шевченко.

«Ми працюємо зранку до ночі. Найбільша потреба – побутові речі, памперси, мийні засоби, посуд для приготування їжі. Люди, коли тікають, що вони з собою не беруть точно, то це каструлі й сковорідки», – каже Євгенія.
Також у дніпропетровському Центрі допомоги переселенцям зазначають: зараз їм бракує робочих рук – волонтерів, які б брали на себе піклування про родини з Донбасу. Просять відгукуватись і тих, хто готовий безкоштовно надавати житло донеччанам та луганцям. Комендант центру Євген Хапатько каже: вже за одну-дві години після прибуття переселенцям стараються вручити адресу, де вони зможуть перебути хоч якийсь час. З постійним місцем проживання, так само, як і з робочими місцями, – дещо складніше.


«Основні прохання й потреби, звісно, це житло й робота. Є два джерела житла для розселення – державне, яке надає облдержадміністрація, і друге – волонтери. Волонтери – це власники турбаз або люди, які мають кілька квартир. А державне – це гуртожитки, табори», – зазначає комендант.

За прогнозами міжнародних спостерігачів, які працюють на Дніпропетровщині, області найближчим часом треба буде прийняти близько 10 тисяч переселенців, але поки такого рівня немає. Зараз в обласному центрі зареєстровано кілька сотень втікачів зі Сходу і близько тисячі – з Криму. Більшість планує залишатись на Дніпропетровщині, доки вдома не запанує мир, дехто збирається просити політичного притулку в країнах Європи.