В Україні і поза її межами активно обговорюють спілкування виконувача обов’язків міністра закордонних справ України Андрія Дещиці з протестувальниками під стінами російського посольства минулої суботи. Керівник української дипломатії, намагаючись заспокоїти натовп, процитував слова із популярної пісеньки футбольних фанатів «Путін – х**ло». Україна та Росія нині перебувають на найгіршій стадії відносин через анексію Москвою Криму та підтримку проросійських сепаратистів на Донбасі. Але чи варто фразу міністра Дещиці виривати з контексту?
З одного боку й справді – вживання нецензурної лексики взагалі є справою негарною. Тим більше коли міністр однієї країни лайливо висловлюється про главу іншої держави. Але все ж таки, а за яких умов це сталося? Це була субота, 14 червня. Вночі того дня в аеропорту Луганська був збитий літак із – як виглядає – російської зброї і загинули 49 українських вояків. Під посольство Росії прийшов чисельний натовп обурених, переверталися автівки російських дипломатів, готувався штурм будівлі дипломатичної місії…
Тому за таких «гарячих» обставин дипломатичний протокол може й відступити, пояснює заступник директора Інституту світової політики у Києві Сергій Солодкий. «Очевидно в цьому випадку в особі міністра більше говорив не чиновник, не виконувач протоколу, а громадянин, людина. І з одного боку, я можу міністрові дорікнути, що він порушив протокольні норми, але як громадянин я розумію, що навіть міністри мають часом право на такі емоції і такі погляди».
Якщо уважно придивитися і прислухатись, то стає зрозумілим, що Андрій Дещиця сказав нецензурну репліку ніби продовжуючи фразу однієї з протестувальниць. Відчуття таке, що його – із закликами до натовпу заспокоїтись і не штурмувати посольство – не відпустили б з миром, його ніби змусили сказати те, що він сказав!
На пом’якшення підходу до міністра працює і те, що це не була офіційна заява, це не був офіційний виступ – це було неформальне спілкування в дуже й дуже складних умовах. І метою було – зупинити розлючений натовп.
Власне, на це звернув увагу й сам керівник МЗС Андрій Дещиця в інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви»: «Люди висловлювали свої погляди різні і слова протесту. І це краще, аніж жбурляти каміння і коктейлі Молотова у посольство. І ми повинні були цих людей зупинити, щоб вони не спровокували напад на посольство і щоб не було його штурму. Головне було – щоб вони не били вікна, адже вони взагалі хотіли підпалити посольство».
Ще один момент: чи хотів виконувач обов’язки міністра аби його лайливі слова набули публічного розголосу? Теж ні! Він став жертвою новітніх технологій, коли будь-хто може записати будь-що і миттєво виставити в інтернет.
Російські офіційні представники гостро засудили нецензурну фразу Дещиці під посольством.
Два слова дошкульніші та ефективніші за дотеперішні дії?
Але український експерт-міжнародник Сергій Солодкий каже, що слова Дещиці можна трактувати як своєрідний крик розпачу: Росія дестабілізує Україну, постачає зброю сепаратистам, десятками гинуть українські вояки, а санкції Заходу малоефективні.
«Можливо, це така заява відчаю з боку міністра і з боку цілого українського народу, але доволі дошкульна і набагато ефективніша, аніж оті всі інструменти, які до цього часу задіювала Україна і світова спільнота», – каже аналітик.
За словами експерта, фраза Дещиці б’є по мачізму президента Путіна, який і сам відомий використанням непристойних фраз – причому свідомим і добре продуманим.
Тепер багато хто обговорює політичне майбутнє Андрія Дещиці, якого президент Порошенко ніби все одно не збирався призначати новим міністром. Але ситуація повернулася так, що й звільнити голосно і швидко Дещицю президент теж не зможе – це сприйматиметься як поступка Росії.
Комічність ситуації і в тому, що кілька місяців перебування Дещиці на посаді, можливо, запам’ятаються не важкою працею в надзвичайно складних – навіть бойових! – умовах, а випадковою фразою, яка стала хітом інтернету. В інтернетних хітів своє – віртуальне – життя. І тепер «ла-ла-ла» співають і на пляжах Америки, і в барах далекого Токіо…
З одного боку й справді – вживання нецензурної лексики взагалі є справою негарною. Тим більше коли міністр однієї країни лайливо висловлюється про главу іншої держави. Але все ж таки, а за яких умов це сталося? Це була субота, 14 червня. Вночі того дня в аеропорту Луганська був збитий літак із – як виглядає – російської зброї і загинули 49 українських вояків. Під посольство Росії прийшов чисельний натовп обурених, переверталися автівки російських дипломатів, готувався штурм будівлі дипломатичної місії…
Як громадянин я розумію, що навіть міністри мають часом право на такі емоції і такі поглядиСергій Солодкий
Тому за таких «гарячих» обставин дипломатичний протокол може й відступити, пояснює заступник директора Інституту світової політики у Києві Сергій Солодкий. «Очевидно в цьому випадку в особі міністра більше говорив не чиновник, не виконувач протоколу, а громадянин, людина. І з одного боку, я можу міністрові дорікнути, що він порушив протокольні норми, але як громадянин я розумію, що навіть міністри мають часом право на такі емоції і такі погляди».
Якщо уважно придивитися і прислухатись, то стає зрозумілим, що Андрій Дещиця сказав нецензурну репліку ніби продовжуючи фразу однієї з протестувальниць. Відчуття таке, що його – із закликами до натовпу заспокоїтись і не штурмувати посольство – не відпустили б з миром, його ніби змусили сказати те, що він сказав!
На пом’якшення підходу до міністра працює і те, що це не була офіційна заява, це не був офіційний виступ – це було неформальне спілкування в дуже й дуже складних умовах. І метою було – зупинити розлючений натовп.
Головне було – щоб вони не били вікна, адже вони взагалі хотіли підпалити посольствоАндрій Дещиця
Власне, на це звернув увагу й сам керівник МЗС Андрій Дещиця в інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви»: «Люди висловлювали свої погляди різні і слова протесту. І це краще, аніж жбурляти каміння і коктейлі Молотова у посольство. І ми повинні були цих людей зупинити, щоб вони не спровокували напад на посольство і щоб не було його штурму. Головне було – щоб вони не били вікна, адже вони взагалі хотіли підпалити посольство».
Ще один момент: чи хотів виконувач обов’язки міністра аби його лайливі слова набули публічного розголосу? Теж ні! Він став жертвою новітніх технологій, коли будь-хто може записати будь-що і миттєво виставити в інтернет.
Російські офіційні представники гостро засудили нецензурну фразу Дещиці під посольством.
Два слова дошкульніші та ефективніші за дотеперішні дії?
Але український експерт-міжнародник Сергій Солодкий каже, що слова Дещиці можна трактувати як своєрідний крик розпачу: Росія дестабілізує Україну, постачає зброю сепаратистам, десятками гинуть українські вояки, а санкції Заходу малоефективні.
Це така заява відчаю з боку міністра і цілого українського народу доволі дошкульна і набагато ефективніша, аніж оті всі інструменти, які до цього часу задіювала Україна і світова спільнотаСергій Солодкий
«Можливо, це така заява відчаю з боку міністра і з боку цілого українського народу, але доволі дошкульна і набагато ефективніша, аніж оті всі інструменти, які до цього часу задіювала Україна і світова спільнота», – каже аналітик.
За словами експерта, фраза Дещиці б’є по мачізму президента Путіна, який і сам відомий використанням непристойних фраз – причому свідомим і добре продуманим.
Тепер багато хто обговорює політичне майбутнє Андрія Дещиці, якого президент Порошенко ніби все одно не збирався призначати новим міністром. Але ситуація повернулася так, що й звільнити голосно і швидко Дещицю президент теж не зможе – це сприйматиметься як поступка Росії.
Комічність ситуації і в тому, що кілька місяців перебування Дещиці на посаді, можливо, запам’ятаються не важкою працею в надзвичайно складних – навіть бойових! – умовах, а випадковою фразою, яка стала хітом інтернету. В інтернетних хітів своє – віртуальне – життя. І тепер «ла-ла-ла» співають і на пляжах Америки, і в барах далекого Токіо…
