Київ – Як захищати права людини на Донеччині та Луганщині, планують домовитися український та російський омбудсмани. На 13 червня анонсована зустріч уповноважених у Харкові, за результатами якої сторони планують дійти згоди про створення спільної міжнародної місії спостерігачів у зоні конфлікту. Наразі правозахисні організації зі східних областей, в основному, виїхали з регіону і намагаються працювати заочно, а окремі активісти на місцях співпрацюють із міжнародними місіями.
Український уповноважений Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська має намір зустрітись у Харкові зі своєю російською колегою Еллою Памфіловою, щоб створити спільну моніторингову місію дотримання прав людини у Донецькій і Луганській областях та звернутися до влади обох країн із вимогою звільнити полонених. Про це повідомляє прес-служба українського омбудсмана. Потім запланований круглий стіл щодо сприяння вимушеним переселенцям і надання гуманітарної допомоги людям, що залишаються у зоні конфлікту.
У Криму уже діє польова правозахисна місія, куди входять, в основному, фахівці із Росії та Білорусі, але вони активно співпрацюють і з українськими колегами, сказав Радіо Свобода речник уповноваженого Михайло Чаплига. За його словами, омбудсман зверталась місяць тому до прем’єр-міністра щодо створення ресурсного центру – якогось центрального органу виконавчої влади, який відповідав за координацію усіх процесів, що відбуваються в Україні щодо Сходу, однак ініціативу уряд не підтримав.
«Відтак, ми виступили з ініціативою, спільно з організаціями «Дім друзів», «Крим-SOS» та «Євромайдан-SOS», щодо створення ресурсного центру у формі проекту, який би відповідав за взаємодію з волонтерами, за нормотворчу діяльність, тобто розробку законів, і за сприяння тим, кого за політичними ознаками утискають», – зазначає Чаплига.
Багато правозахисників виїхало з регіону, дві групи спостерігачів ОБСЄ полонені
Зараз зі східних областей правозахисники виїжджають геть – у безпечніші регіони, залишаються одиниці. Наприклад, Віра Флят із жіночої правозахисної організації «Вікторія», що досі діє у Старобільську на Луганщині, говорить, що може продовжувати діяльність тільки через присутність у місті українських військових.
Деякі правозахисні активісти співпрацюють із міжнародними моніторинговими місіями ООН і ОБСЄ. Втім, в ОБСЄ нещодавно заявили про неможливість працювати в Луганську і дуже складну ситуацію у Донецьку, а у Слов’янську відстеження ситуації через повідомлення місцевих та інтерв’ю із журналістами, що повертаються звідти. Дві групи місії, що працювали на Сході України, наразі полонені.
Російські правозахисники приїжджали у регіон, зокрема, під час «референдумів», щоб вести спостереження за їхнім перебігом, але не можна сказати про постійну присутність, розповів Радіо Свобода учасник мережі «Молодіжний правозахисний рух» Дмитро Макаров. Він також приїжджав на Донбас у складі моніторингової групи.
«Ситуація дуже відрізняється не те, що від регіону до регіону, а й від міста до міста, – розповідає правозахисник. – Тобто якщо у Донецьку з російським паспортом можна було почуватися більш-менш у безпеці, і то не завжди, то рухаючись у бік Краматорська і Слов’янська, передбачити дії озброєних людей, які є представниками зовсім різних сил, вже просто неможливо».
Наприкінці травня низка українських і російських правозахисних організацій та громадських діячів звернулася до уповноважених з прав людини обох країн та голови відповідної ради при президентові Путіну з відкритим листом. Вони вимагали від згаданих інституцій втрутитися у ситуацію, що склалася на Донеччині та Луганщині, зокрема, щодо звільнення полонених. Як наголошується у листі, точна кількість заручників, яких утримують озброєні угруповання сепаратистів, невідома, виникають питання і щодо затриманих українськими силовиками.
Український уповноважений Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська має намір зустрітись у Харкові зі своєю російською колегою Еллою Памфіловою, щоб створити спільну моніторингову місію дотримання прав людини у Донецькій і Луганській областях та звернутися до влади обох країн із вимогою звільнити полонених. Про це повідомляє прес-служба українського омбудсмана. Потім запланований круглий стіл щодо сприяння вимушеним переселенцям і надання гуманітарної допомоги людям, що залишаються у зоні конфлікту.
У Криму уже діє польова правозахисна місія, куди входять, в основному, фахівці із Росії та Білорусі, але вони активно співпрацюють і з українськими колегами, сказав Радіо Свобода речник уповноваженого Михайло Чаплига. За його словами, омбудсман зверталась місяць тому до прем’єр-міністра щодо створення ресурсного центру – якогось центрального органу виконавчої влади, який відповідав за координацію усіх процесів, що відбуваються в Україні щодо Сходу, однак ініціативу уряд не підтримав.
«Відтак, ми виступили з ініціативою, спільно з організаціями «Дім друзів», «Крим-SOS» та «Євромайдан-SOS», щодо створення ресурсного центру у формі проекту, який би відповідав за взаємодію з волонтерами, за нормотворчу діяльність, тобто розробку законів, і за сприяння тим, кого за політичними ознаками утискають», – зазначає Чаплига.
Багато правозахисників виїхало з регіону, дві групи спостерігачів ОБСЄ полонені
Зараз зі східних областей правозахисники виїжджають геть – у безпечніші регіони, залишаються одиниці. Наприклад, Віра Флят із жіночої правозахисної організації «Вікторія», що досі діє у Старобільську на Луганщині, говорить, що може продовжувати діяльність тільки через присутність у місті українських військових.
Деякі правозахисні активісти співпрацюють із міжнародними моніторинговими місіями ООН і ОБСЄ. Втім, в ОБСЄ нещодавно заявили про неможливість працювати в Луганську і дуже складну ситуацію у Донецьку, а у Слов’янську відстеження ситуації через повідомлення місцевих та інтерв’ю із журналістами, що повертаються звідти. Дві групи місії, що працювали на Сході України, наразі полонені.
Російські правозахисники приїжджали у регіон, зокрема, під час «референдумів», щоб вести спостереження за їхнім перебігом, але не можна сказати про постійну присутність, розповів Радіо Свобода учасник мережі «Молодіжний правозахисний рух» Дмитро Макаров. Він також приїжджав на Донбас у складі моніторингової групи.
«Ситуація дуже відрізняється не те, що від регіону до регіону, а й від міста до міста, – розповідає правозахисник. – Тобто якщо у Донецьку з російським паспортом можна було почуватися більш-менш у безпеці, і то не завжди, то рухаючись у бік Краматорська і Слов’янська, передбачити дії озброєних людей, які є представниками зовсім різних сил, вже просто неможливо».
Наприкінці травня низка українських і російських правозахисних організацій та громадських діячів звернулася до уповноважених з прав людини обох країн та голови відповідної ради при президентові Путіну з відкритим листом. Вони вимагали від згаданих інституцій втрутитися у ситуацію, що склалася на Донеччині та Луганщині, зокрема, щодо звільнення полонених. Як наголошується у листі, точна кількість заручників, яких утримують озброєні угруповання сепаратистів, невідома, виникають питання і щодо затриманих українськими силовиками.
