Три місяці після анексії Криму, на території півострова офіційною валютою є рубль, а майже половина населення подала заяви на отримання російського паспорта. Але у всьому цьому безхмарному чорноморському пейзажі є одна темна пляма – мусульманська меншина Криму – татари.
Виставка картин кримських татар привабила російську еліту Москви.
Голова Ради муфтіїв Росії Равіль Гайнутдін відвідав Крим відразу після анексії півострова Росією. Він вітає приєднання 250 тисяч кримських татар до 20-мільйонної сім'ї російських мусульман.
«Я сподіваюся, що кримські татари отримають гідні життєві умови і політичне представництво як російські громадяни», – сказав Гайнутдін.
Михайло Маргелов, член Ради федерації і експерт з мусульманських питань, нагадує журналістам, що в квітні президент Володимир Путін підписав закон про реабілітацію татар після їх масової депортації з Криму радянським диктатором Йосипом Сталіним у 1944 році.
«Новий закон допоможе стерти пам’ять злочину депортації 1944», – сказав Маргелов.
Але в кімнаті поряд з залом, де проходить офіційна прес-конференція, кримськотатарський художник Мамут Чурлу каже, що багато кримських татар занепокоєні поверненням влади Москви. Він згадує ніч в березні, коли кримчани проголосували за приєднання до Росії, референдум, який бойкотували татари.
«Люди провели ніч повністю одягнені, з багажем напоготові. Вони думали, що їх депортуватимуть», – сказав Чурлу.
18 травня відзначено 70-річчя депортації. Минулого місяця проходили меморіальні заходи і мітинг – у Києві.
Учасники мітингу скандували: «Україна є найважливішою». Вони несли плакат із написом: «кримські татари і українці брати».
До 15 тисяч татар залишили Крим після перебрання влади Москвою. Аніфер Курсітова втекла з сім'єю до Києва.
«Важко бути біженцем, і я сподіваюся повернутися до Криму, щоб жити, за умов відповідної політичної ситуації», – сказала Курсітовa.
На мітингу 18 травня Мустафа Джемілєв, шанований лідер татар, закликав до припинення російського контролю над Кримом.
«Я сподіваюся, що найближчим часом кримські татари матимуть нову дату відзначати і святкувати – кінець окупації», – сказав Джемілєв.
Але, ця дата може бути в далекому майбутньому.
Самопроголошений прем’єр-міністр контрольованого Росією Криму Сергій Аксьонов, заборонив Джемілєву повернутися в Крим. Минулого місяця, Аксьонов заборонив проведення татарських жалобних заходів з нагоди річниці депортації. Кілька мітингів таки відбулось, але над присутніми кружляли російські військові вертольоти.
Дехто побоюється, що, якщо кримські татари почуватимуться пригніченими, деякі молоді люди приєднаються до інших російськомовних мусульман, які воюють в Сирії. Минулого місяця базований у Сирії кримськотатарський джихадист закликав кримських татар прибути до Сирії для проходження військової підготовки – або, виконувати священну війну у себе вдома.
Абдул Карім Кримський є заступником командира армії Мухаджирін:
«Мусульмани і татари в Криму були принижені і, саме тепер настав час для священної війни», – сказав Кримський.
Тим часом у Москві, час покаже, чи Кремль зможе уникнути радикалізації, даючи кримським татарам економічну допомогу та певну політичну «передишку».
Виставка картин кримських татар привабила російську еліту Москви.
Голова Ради муфтіїв Росії Равіль Гайнутдін відвідав Крим відразу після анексії півострова Росією. Він вітає приєднання 250 тисяч кримських татар до 20-мільйонної сім'ї російських мусульман.
«Я сподіваюся, що кримські татари отримають гідні життєві умови і політичне представництво як російські громадяни», – сказав Гайнутдін.
Михайло Маргелов, член Ради федерації і експерт з мусульманських питань, нагадує журналістам, що в квітні президент Володимир Путін підписав закон про реабілітацію татар після їх масової депортації з Криму радянським диктатором Йосипом Сталіним у 1944 році.
«Новий закон допоможе стерти пам’ять злочину депортації 1944», – сказав Маргелов.
Але в кімнаті поряд з залом, де проходить офіційна прес-конференція, кримськотатарський художник Мамут Чурлу каже, що багато кримських татар занепокоєні поверненням влади Москви. Він згадує ніч в березні, коли кримчани проголосували за приєднання до Росії, референдум, який бойкотували татари.
«Люди провели ніч повністю одягнені, з багажем напоготові. Вони думали, що їх депортуватимуть», – сказав Чурлу.
18 травня відзначено 70-річчя депортації. Минулого місяця проходили меморіальні заходи і мітинг – у Києві.
Учасники мітингу скандували: «Україна є найважливішою». Вони несли плакат із написом: «кримські татари і українці брати».
До 15 тисяч татар залишили Крим після перебрання влади Москвою. Аніфер Курсітова втекла з сім'єю до Києва.
«Важко бути біженцем, і я сподіваюся повернутися до Криму, щоб жити, за умов відповідної політичної ситуації», – сказала Курсітовa.
На мітингу 18 травня Мустафа Джемілєв, шанований лідер татар, закликав до припинення російського контролю над Кримом.
«Я сподіваюся, що найближчим часом кримські татари матимуть нову дату відзначати і святкувати – кінець окупації», – сказав Джемілєв.
Але, ця дата може бути в далекому майбутньому.
Самопроголошений прем’єр-міністр контрольованого Росією Криму Сергій Аксьонов, заборонив Джемілєву повернутися в Крим. Минулого місяця, Аксьонов заборонив проведення татарських жалобних заходів з нагоди річниці депортації. Кілька мітингів таки відбулось, але над присутніми кружляли російські військові вертольоти.
Дехто побоюється, що, якщо кримські татари почуватимуться пригніченими, деякі молоді люди приєднаються до інших російськомовних мусульман, які воюють в Сирії. Минулого місяця базований у Сирії кримськотатарський джихадист закликав кримських татар прибути до Сирії для проходження військової підготовки – або, виконувати священну війну у себе вдома.
Абдул Карім Кримський є заступником командира армії Мухаджирін:
«Мусульмани і татари в Криму були принижені і, саме тепер настав час для священної війни», – сказав Кримський.
Тим часом у Москві, час покаже, чи Кремль зможе уникнути радикалізації, даючи кримським татарам економічну допомогу та певну політичну «передишку».
