Київ – Загальну кількість переселенців зі Східної України, які приїхали в Київ, не наважується назвати ніхто. КМДА говорить про близько півтисячі зареєстрованих, у той же час одна з громадських ініціатив називає утричі більшу цифру звернень до них. Допомагати переселенцям беруться одразу декілька організацій та ініціатив, які діють автономно і одна від одної, і від держави.
Каремати на підлозі, туалет і «майже готовий» душ. Переселенці зі Сходу можуть пожити тут кілька тижнів – поки не знайдуть щось інше. Зараз у цьому притулку, організованому громадськими активістами в офісних приміщеннях на «Арсенальній», живе троє чоловіків із Краматорська, а незабаром має заїхати родина з дітьми.
Тутешні мешканці не показують облич і не називають прізвищ: бояться за рідних, що залишились вдома, або самі пізніше сподіваються повернутись назад.
Денис, наприклад, тут півтора тижні: приїхав, як тільки звільнився з полону.
«Ми були проукраїнськими активістами. І мене забирали в полон ці «лица нерусской национальности» плюс місцеві сепаратисти. Тримали добу майже в полоні, знущались, ну, фізично – ні, але морально тиснули, погрожували убивством, і я зрозумів, що якщо я ще раз туди потраплю, то звідти живим не вийду», – розповідає чоловік. За його словами, забрали прямо з дому – у сепаратистів була база даних на людей, що брали участь в акціях за єдину Україну.
Поселитись у цьому притулку людям допомагають активісти Майдану, які приїхали зі Сходу. Ініціативна група базується в Українському домі, а заявки на поселення збирають у наметі «Комітету визволення політв’язнів», що перед КМДА.
«Зробили вже списки, роздрукували бланки, куди реєструвати, поки реєструємо всіх, хто приходить», – розповідає учасниця ініціативи Зінаїда Глушкова.
Допомагати переселенцям у Києві береться одразу кілька ініціатив
Наразі чимало громадських організацій у Києві підтримують таких внутрішніх біженців. Діють вони автономно – і не лише одна від одної, а й від держави. Зокрема, це – «Восток-SOS», «Дім друзів» та «Організація допомоги переселенцям Криму», яка після загострення ситуації на Сході розширила свою діяльність.
За словами голови організації Олександра Боршуляка, деякі переселенці стверджують, що їх направили сюди з офіційних установ. Більше того, особисті номери активістів фігурують в інформаційних бюлетенях, які роздають людям, що приїхали. Втім, матеріальну допомогу від держави організація не отримує. Хоч і планує співпрацювати з чиновниками для поселення людей на тривалий час.
Боршуляк розповідає: «Ось Іванково, є така будівля, і хазяїн каже: я готовий запустити туди людей за умови, що вони поставлять мені сантехніку і зроблять поточний ремонт, всі комунікації туди вже проведено: газ, світло, автономне опалення, батареї – все є, але я хочу мати справу з юридичною особою. А ми і є юридична особа. Ми набираємо сто чоловік, укладаємо угоду і кажемо: ви виконуєте такі і такі роботи, хазяїн пускає вас на рік, ви платите тільки за світло, за воду, за тепло спожите. Поруч є дитячий садок, зупинка».
На сайті Міністерства соцполітики, тим часом, заявляють про початок співпраці з ООН щодо внутрішніх біженців. Поки що повідомляють лише про одну зустріч. У департаменті соцполітики КМДА говорять про звернення від 450 людей. Радіо Свобода направило їм запит, аби з’ясувати, що саме вони роблять для переселенців і куди їх селять, але відповіді поки що не отримало.
Водночас, активісти ініціативи «Восток-SOS» у Києві вже зафіксували понад півтори тисячі звернень щодо переїзду. В інших організаціях не виключають, що кількість втікачів із окупованих та небезпечних територій може сягати десятків тисяч.
Каремати на підлозі, туалет і «майже готовий» душ. Переселенці зі Сходу можуть пожити тут кілька тижнів – поки не знайдуть щось інше. Зараз у цьому притулку, організованому громадськими активістами в офісних приміщеннях на «Арсенальній», живе троє чоловіків із Краматорська, а незабаром має заїхати родина з дітьми.
Тутешні мешканці не показують облич і не називають прізвищ: бояться за рідних, що залишились вдома, або самі пізніше сподіваються повернутись назад.
Денис, наприклад, тут півтора тижні: приїхав, як тільки звільнився з полону.
«Ми були проукраїнськими активістами. І мене забирали в полон ці «лица нерусской национальности» плюс місцеві сепаратисти. Тримали добу майже в полоні, знущались, ну, фізично – ні, але морально тиснули, погрожували убивством, і я зрозумів, що якщо я ще раз туди потраплю, то звідти живим не вийду», – розповідає чоловік. За його словами, забрали прямо з дому – у сепаратистів була база даних на людей, що брали участь в акціях за єдину Україну.
Поселитись у цьому притулку людям допомагають активісти Майдану, які приїхали зі Сходу. Ініціативна група базується в Українському домі, а заявки на поселення збирають у наметі «Комітету визволення політв’язнів», що перед КМДА.
«Зробили вже списки, роздрукували бланки, куди реєструвати, поки реєструємо всіх, хто приходить», – розповідає учасниця ініціативи Зінаїда Глушкова.
Допомагати переселенцям у Києві береться одразу кілька ініціатив
Наразі чимало громадських організацій у Києві підтримують таких внутрішніх біженців. Діють вони автономно – і не лише одна від одної, а й від держави. Зокрема, це – «Восток-SOS», «Дім друзів» та «Організація допомоги переселенцям Криму», яка після загострення ситуації на Сході розширила свою діяльність.
За словами голови організації Олександра Боршуляка, деякі переселенці стверджують, що їх направили сюди з офіційних установ. Більше того, особисті номери активістів фігурують в інформаційних бюлетенях, які роздають людям, що приїхали. Втім, матеріальну допомогу від держави організація не отримує. Хоч і планує співпрацювати з чиновниками для поселення людей на тривалий час.
Боршуляк розповідає: «Ось Іванково, є така будівля, і хазяїн каже: я готовий запустити туди людей за умови, що вони поставлять мені сантехніку і зроблять поточний ремонт, всі комунікації туди вже проведено: газ, світло, автономне опалення, батареї – все є, але я хочу мати справу з юридичною особою. А ми і є юридична особа. Ми набираємо сто чоловік, укладаємо угоду і кажемо: ви виконуєте такі і такі роботи, хазяїн пускає вас на рік, ви платите тільки за світло, за воду, за тепло спожите. Поруч є дитячий садок, зупинка».
На сайті Міністерства соцполітики, тим часом, заявляють про початок співпраці з ООН щодо внутрішніх біженців. Поки що повідомляють лише про одну зустріч. У департаменті соцполітики КМДА говорять про звернення від 450 людей. Радіо Свобода направило їм запит, аби з’ясувати, що саме вони роблять для переселенців і куди їх селять, але відповіді поки що не отримало.
Водночас, активісти ініціативи «Восток-SOS» у Києві вже зафіксували понад півтори тисячі звернень щодо переїзду. В інших організаціях не виключають, що кількість втікачів із окупованих та небезпечних територій може сягати десятків тисяч.
