Стартувала кампанія з допомоги воякам України «прямо в руки»

На Дніпропетровщині стартувала кампанія з допомоги українським військовим, які беруть участь в антитерористичній операції у Східній Україні, «із рук в руки». Небайдужі люди гуртуються, аби купувати й перевозити, попри небезпеку, речі військовим в «гарячі» точки, причому вручають їх особисто солдатам, а не командуванню чи штабам, яким не довіряють. Дехто продає навіть власне майно, аби придбати бронежилети для військових. Експерти зазначають: у цих непростих умовах виявляються найкращі якості пересічних людей, водночас брак інформації підсилює їхню недовіру до влади.

Дніпропетровчанка Тетяна Ричкова купувати обмундирування та харчі для української армії за власні кошти почала три місяці тому. Саме тоді, розповідає жінка, її чоловік пішов до війська добровольцем, зараз він під кулями в одній із гарячих точок на Донбасі. З’їздила до нього в частину й побачила, як несолодко живеться солдатам. Відтак продала дачу, аби забезпечити необхідним чоловіка та його побратимів.

Потім Тетяна почала дізнаватись про потреби інших військових частин. Використала заощадження батьків, а тоді почала збирати кошти небайдужих громадян, купувати й відвозити військовим речі. Ризикуючи, жінка власним авто доправляє на Донбас і передає солдатам бронежилети, рації, ліки, назад вивозить мирних жителів. За три місяці Тетяна розібралась у класах бронежилетів та тепловізорів.
«Я купую все: ліки, бронежилети, обмундирування. Я прошу активістів, щоб вони допомагали, десь порадою, десь ще якось. Я розбираюсь у бронежилетах, я їх купую. Але хтось розбирається в біноклях, раціях… Ми звертаємось до всіх – хлопці стоять під кулями цілодобово. Мій знайомий отримав поранення в груди. А знеболювального – всього дві ампули. Він каже: «Ріжте швидше, доки я під больовим шоком». Цього разу я повезу їм знеболювальне. Багато куди я вже його доправила, але ще є в ньому потреба. У них є бинти, зеленка, і все. Там реально дуже тяжко, там іде реальна війна. Наші хлопці не деморалізовані, вони просто дуже втомлені, вони хочуть знати, що за ними стоїть народ. Коли я приїжджаю в частину, я показую їм смс-ки: ось люди вам пишуть, ось пропонують допомогу», – розповідає Тетяна.

Від активістів – прямо в руки солдатам

Харчі, бронежилети, тепловізори, радіостанції, обмундирування – все це волонтери з Дніпропетровська передають українським солдатам особисто, адже не довіряють командуванню та штабам, де може «осісти» частина привезеного, кажуть активісти. Вони вважають: перераховувати кошти з мобільних на 565 і чекати, коли чиновники проведуть тендери й закуплять необхідне для армії, не ефективно. Українські солдати, серед яких є їхні рідні та знайомі, вже гинуть під кулями, каже член Товариства імені Дмитра Донцова Сергій Карноза.

«Віддаємо прямо в руки нашим солдатам і офіцерам, бо в нас немає довіри до командування. Щоб не якомусь там начальнику по тилу дісталось. Це, на нашу думку, найбільш ефективний спосіб. Ми б мали офіційно зареєструватись, оформитись як доброчинні організації, але нічого цього ми не робимо. Ми збираємо кошти під свою відповідальність, на свої власні рахунки. Це справа нашої совісті й честі. Ми прозорі, наші чеки у Фейсбуці. Але все одно, це справа довіри й совісті. Тому ми не будемо реєструватись, платити за бухгалтерію, ми просто будемо робити свою справу доти, доки ця війна не скінчиться», – зазначив Карноза.

Наразі активісти з Дніпропетровська створюють сайт, аби координувати свої дії. Там же збираються звітувати про зібрані кошти, здійснені закупівлі, оприлюднювати чеки. Представник ініціативної групи «Крила Фенікса», яка цим займається, Ігор Барабоша закликає долучатись небайдужих громадян, організації, підприємства.

«Зараз іде координація через Фейсбук. Але, коли ми об’єднаємось, у нас буде розподіл по типу дій. Хтось підбирає речі для армії, тепловізори, шоломи, бронежилети. До нас також звертаються біженці, ті, хто якось пов’язаний з АТО. Але це не є наша основна діяльність, ми скидаємо їхні контакти іншим організаціям. Отже, на сайті буде відділ, який займатиметься допомогою армії, відділ, що займається допомогою переселенцям, відділ, який працює з організаціями та підприємствами. Зараз ми маємо на меті домовитися з перевізниками, яких просимо надавати знижку для доставки речей для військових», – каже активіст.

Рівень довіри до влади – недостатній

Незалежні експерти ініціативи громадських активістів вітають. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник каже: у цих непростих умовах виявляються найкращі риси українців – чуйність, готовність власною гривнею довести патріотизм. Водночас, вважає він, те, що люди воліють допомагати армії безпосередньо, без координації з міністерством, свідчить про певну недовіру до влади.

«Це є свідченням того, що рівень до влади, навіть до нової влади, хоч він і є вищим, ніж раніше, але все одно не достатній. Коли ми бачимо повідомлення про те, що бронежилети не доходять до «прифронтової» лінії, то це, звісно, підриває довіру людей, відбиває бажання перераховувати кошти. Разом з тим, я думаю, не менш важливе інформування суспільства. От що заважало Міністерству оборони доти, поки з’явились негативні повідомлення про кошти, оприлюднити детальний звіт про ті самі сухі пайки зі США, про кошти з смс-повідомлень, надати людям детальну інформацію і відвести будь-які спекуляції? Всі говорять про російську пропаганду, але ніхто не думає, що ці меседжі можуть «вкидатись» в інформаційний простір цілеспрямовано, щоб у цих умовах ще більше підірвати довіру до держави. Це не лише збройна агресія, а й інформаційна війна», – сказав у коментарі Радіо Свобода експерт.