Мустафа Джемілєв: у складі Росії перспектив для кримських татар ми не бачимо

Лідер кримських татар, голова Меджлісу кримськотатарського народу з 1991 по 2013 роки Мустафа Джемілєв 3 червня зустрівся у Варшаві з президентом США Бараком Обамою і держсекретарем Джоном Керрі. Джемілєв перебував у столиці Польщі в зв’язку з врученням йому престижної «Премії Солідарності», заснованої польським Міністерством закордонних справ. Барак Обама і Джон Керрі були присутні на церемонії нагородження разом з іншими лідерами держав, зокрема, з обраним президентом України Петром Порошенком, який виступив з привітанням Мустафі Джемілєву і заявив, що Україна буде домагатися повернення Криму. Після церемонії Мустафа Джемілєв дав інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки».

– Розкажіть, будь ласка, про що ви говорили з президентом США і держсекретарем?

– Вони окремо підходили до мене, щоб привітати з отриманням «Премії Солідарності». У цей час була можливість обмінятися думками щодо розвитку подій навколо Криму, перспектив звільнення території від окупації. Я висловлював стурбованість з приводу того, що тема Криму якось відходить на задній план у світлі загострення ситуації на сході України.

Я висловив побоювання: чи не може це означати, що в порядку поступки, щоб Росія не просувалася на материкову частину України, Захід може піти на якісь компроміси щодо Криму? Це було б для нас великою трагедією, тому що в складі Росії перспектив для кримських татар ми не бачимо. І Обама, і Керрі запевнили, що нічого подібного не буде. Поки останній квадратний метр окупованої території не буде звільнений, санкції не будуть припинятися.

Захід, у тому числі США, будуть вживати всіх заходів, щоб звільнити незаконно захоплені території. Також вони цікавилися, яке становище кримських татар, які там найбільш грубі порушення.

– Якщо говорити про порушення, що зараз найбільш турбує кримських татар?

– Загалом, у першу чергу, я сказав їм, що рівень демократії зовсім інший. Якщо ми за 23 роки звикли до якоїсь більш-менш свободи, то зараз ми повертаємося в режим, який дуже нагадує радянський, з яким ми боролися багато років. А в деяких аспектах встановлений нині режим в Криму навіть дещо гірший радянського. Це одне.

По-друге, я говорив про те, що якщо територіальна цілісність України не буде дотримана, це буде грубим порушенням того меморандуму 1994 року, який підписували США і Британія разом з Росією в обмін на здачу нами ядерної зброї, що буде збережена наша територіальна цілісність і забезпечена наша безпека.

Тоді не буде поваги до міжнародних угод, і це відкриває шлях для подальшого розповсюдження ядерної зброї. Вони з цим повністю погодилися – так, це загроза, це виклик всій світовій громадській думці. Звичайно, це не повинно залишитися безкарним.

– Коли вони говорили про те, що вони сприятимуть деокупації Криму, говорилося чи щось про конкретні кроки ? Чи це була більш поверхова дипломатична бесіда?

– Які заходи – в деталях ми не уточнювали. Ми просто говорили про необхідність прийняття комплексу заходів, кінцевою метою якого має бути звільнення окупованих територій. Звичайно, за великим рахунком, мова йшла про економічні санкції. Але і Обама, і Керрі були досить рішучі. Вони сказали, що цим зараз і займаються.

– Як вам здається, наскільки жорсткість режиму в Криму може бути пов’язано з подіями на сході України ? Вони взаємозалежні?

– Зараз з Криму поставляють туди бойовиків. Наскільки я зрозумів, механіка така – вони привозять на літаках бойовиків до Криму, це десь в районі Євпаторії, по-моєму. Там у них якийсь табір підготовки, а потім перекидають їх у східні регіони. Серед убитих в ході антитерористичної операції багато трупів людей, які прибули з Криму.

А що стосується їхньої політики щодо кримських татар, то вони зараз повністю перейшли на радянські методи, намагаючись розділити кримських татар на «хороших», які лояльні, які не виражають нічого по відношенню до окупантів, і тих, хто свідомо не згоден з окупацією.

Перших – тих з них, хто більш-менш активний – намагаються, скажімо, залучити до влади, водити на зустрічі з Путіним. А другий – комусь погрожують кримінальним переслідуванням, когось вже не пускають до Криму. Така політика.

– У недавньому інтерв’ю ви говорили про те, що існує загроза відібрання у кримських татар бізнесів і землі. Таке відбувається?

– Поки якогось відібрання землі немає. Але кажуть: ось ці землі треба буде звільнити, бо те-то вони збираються там будувати чи організовувати. Брешуть, звичайно – мабуть, ці землі сподобалися комусь. Але вони говорять про будівництво якихось важливих об’єктів. Натомість пропонують землі, які за якістю далеко поступаються. Але земельне питання зараз не таке гостре.

Гостре – це атмосфера духоти, нав’язування російського паспорта, відмови в прийому на роботу, відмови в лікуванні, якщо у тебе немає російського паспорта. Одним словом, тиск. Дітям наказують писати заяви, що вони відмовляються від українського громадянства і хочуть бути російськими громадянами, інакше не будуть вчитися.

В університетах те ж саме – кажуть «відраховуватимемо». Студенти стурбовані. Деякі думають перейти в якісь українські вузи. Ми зі свого боку шукаємо якісь шляхи, де буваємо, в різних країнах, щоб розмістити наших студентів в якихось інших країнах, щоб вони отримали освіту. А хтось, мабуть, буде приймати все-таки російське громадянство і бути російськими громадянами.

Економічний стан теж значно погіршується. Основна стаття доходів Криму була туризм – 60 відсотків. Зараз туризму, можна сказати, немає. Крим і так був якоюсь мірою дотаційним, а зараз буде взагалі повністю дотаційним регіоном. І дотації будуть диференційовано робити.

Найбільше людей гнітить обстановка невпевненості, морального терору. Багато людей намагаються не виходити на вулицю, щоб не зіткнутися з цими виродками, які називають себе козаками, «загонами самооборони». Всі в очікуванні чогось: хтось сподівається на краще, хтось готується до ще гіршого.