Активну русифікацію шкіл у Криму розпочнуть у вересні

Сімферополь – Шкільне щорічне свято «останній дзвоник» у Криму проходило під російськими прапором та гімном. Святковий настрій панував далеко не в усіх школах анексованого півострова. Стало відомо, що єдина українська гімназія в Криму змінить свій статус та на три чверті стане російськомовною, попри попередні обіцянки «влади» зберегти унікальний навчальний заклад. Кримськотатарські школи позбавлять статусу національних, а викладання кримськотатарською мовою триватиме лише до 9-го класу.

У середній школі № 5 із кримськотатарською мовою навчання у місті Бахчисараї у п’ятницю було три прапори: російський, кримський та кримськотатарський. Саме у такому порядку лунають і гімни. До свята готувалися і діти, і батьки, і школа, проте серед розмов найчастіше лунає запитання – що буде далі?

Згідно з новими вимогами зі шкільної програми вилучать викладання української мови. Як зазначила директор школи Діляра Куртумерова, вивчення української мови залишиться у форматі «позаурочного часу», за заявою батьків. Швидше за все, це будуть гуртки, пов’язані з українською мовою, культурою і побутом.

«Моя дитина, наприклад, навчається відмінно з української. Дуже багато батьків обурені. Пан Путін обіцяв нам три мови. Але ми бачимо – те, що він каже, і те, що відбувається – це зовсім різні речі», – зазначає Аліме Татарова, мати двох учениць школи.

Меджліс кримськотатарського народу на засіданні 29 травня ухвалив рішення «Про заходи, спрямовані на забезпечення прав кримських татар на користування, спілкування, виховання і навчання кримськотатарською мовою». Згідно з документом регіональним і місцевим меджлісам доручається організувати широку інформаційно-роз’яснювальну роботу серед кримських татар в частині їхніх прав на користування, спілкування, виховання і навчання кримськотатарською мовою.
Також представники Меджлісу спільно з педагогічною громадськістю та кримськотатарськими громадськими організаціями планують розпочати акцію звернень до місцевих органів управління шкільною і дошкільною освітою з вимогами про відкриття класів із кримськотатарською мовою навчання в школах із російською мовою навчання, кримськотатарських груп у дитячих садках та відкриття у районах компактного проживання депортованих кримськотатарськомовних шкіл.

Таку реакція Меджлісу зрозуміти можна, адже за новими програмами, навчання кримськотатарською в Криму буде можливе лише до дев’ятого класу, час викладання рідної мови скоротиться.

«Проблема у тому, що третя ступінь – 10-11 класи – це у Російській Федерації вже не називається «національною школою». Наша школа з кримськотатарською мовою навчання завершиться після дев’ятого класу», – пояснює директор національної школи у Бахчисараї Діляра Куртумерова.
«Через ліквідацію гімназії ми з батьками переїжджаємо до Києва»

Єдина в Криму україномовна гімназія вже у вересні стане на три чверті російськомовною. Змінять саму назву навчального закладу, з нього вилучать назву «українська», під питанням сам статус гімназії.

«Незважаючи на свято, на душі все дуже неспокійно і прикро, – ділиться десятикласник Данило Михайличенко. – Тут виховувалися майбутні громадяни України, нам належить будувати нову країну, і я вважаю неправильним, що сьогодні тут висять російські прапори і звучить гімн Росії. Через ліквідацію гімназії ми з батьками переїжджаємо до Києва, і я буду далі вчитися в школі з поглибленим вивченням української мови та літератури. Я хочу вчитися і потім працювати у своїй країні, разом зі своїм народом».

Нове керівництво гімназії вірить, що зможе зберегти культурний та мовний осередок. Виконуюча обов’язки директора гімназії Олена Безніщенко каже, що управління освіти міста підтримує існування українських класів.

«Але батьки згодні на викладання російською мовою, щоб українська була як предмет. В нас просто робочого плану не буде іншого», – розповідає виконуюча обов’язки директора.

Як стало відомо, після спілкування з батьками представників «міністерства освіти» Криму, три чверті батьків учнів гімназії написали заяви із проханням перевести їхніх дітей до російськомовних класів. До того ж захищати інтереси української мови в Криму сьогодні майже нікому. Громадські українські організації не можуть працювати, дедалі більше україномовних мешканців залишають півострів.