Країни-члени Митного союзу під проводом Москви – Росія, Казахстан і Білорусь – мають сьогодні (в четвер) підписати угоду про майбутнє перетворення цього об’єднання на Євразійський економічний союз. Саміт запланований уже давно, але нинішні події навколо України кинули свою тінь на створення союзу, який Кремль називає економічним, а оглядачі – насправді політичним.
Саміт у столиці Казахстану Астані має завершитися угодою, за якою нинішній Митний союз має стати Євразійським економічним союзом уже з початку наступного року. Його мають скласти нинішні члени Митного союзу, Росія, Казахстан і Білорусь, але вже на глибшому рівні економічної інтеграції.
Така теорія. Практика ж виглядає цілком інакше, каже старший аналітик Інституту стратегічних досліджень Європейського союзу Ніку Попеску.
«Це вочевидь політичний проект. Із економікою там дуже неясно. Якщо глянути на динаміку торгівлі між членами Митного союзу, то побачите, що за минулий рік торгівля між Росією, Білоруссю й Казахстаном упала на 7 відсотків. Експорт із Казахстану до Росії падає вже два роки поспіль. Водночас минулого року торгівля трьох членів Митного союзу з Європейським союзом зросла на 2,5 відсотки. Так що з багатьох оглядів торговельні відносини Росії чи Казахстану з Європейським союзом здоровіші, ніж між ними самими», – каже експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.
У результаті розбіжностей між членами Митного союзу в угоді, яку мають підписати в Астані, бракує конкретики в багатьох визначальних моментах, а ще деякі пункти цілком змінили, каже Радіо Свобода професор юридичного факультету Університету Бірмінгема у Великій Британії Рилка Драґнева-Люерз.
«Цікаво, що дуже багато речей винесли з самої угоди – їх мають визначити в додатках. Перша частина доволі загальна, а багато деталей залишені на додатки. А ще дуже цікаво, що в перебігу переговорів із угоди цілком вилучили будь-які згадки про наднаціональні елементи, на кшталт «Євразійського парламенту», вочевидь на наполягання Нурсултана Назарбаєва і Казахстану», – каже аналітик.
Українські події додають непевності майбутньому союзові
Плани підписати угоду про Євразійський економічний союз 29 травня були складені задовго до початку кризи навколо України. Але ця криза вже вплинула на них, звертає увагу білоруський політолог Юрій Чаусов.
За його словами, це було видно ще під час попереднього саміту Митного союзу, в Мінську минулого місяця. «Зараз усі чудово розуміють, що за «круглим столом», де сидять три представники, насправді сидять двоє підлеглих і один керівник», – каже він.
При цьому політолог із Мінська наголошує: «Євразійський союз розглядали просто як новий майданчик для досягнення певних компромісів. Але тепер, після українських подій, стає очевидно, що це не зовсім єдиний простір пересування товарів і послуг, а може виявитися єдиним простором пересування «зелених чоловічків» чи «ввічливих людей», і загалом цей єдиний простір дуже конфліктогенний».
Іще одним моментом української кризи, який впливає на нинішній Митний союз і може вплинути на майбутній Євразійський, є ймовірність широких економічних санкцій світу проти Росії через її втручання в Україні. Якщо це станеться, санкції неминуче вплинуть і на економіки інших членів таких союзів.
Саміт у столиці Казахстану Астані має завершитися угодою, за якою нинішній Митний союз має стати Євразійським економічним союзом уже з початку наступного року. Його мають скласти нинішні члени Митного союзу, Росія, Казахстан і Білорусь, але вже на глибшому рівні економічної інтеграції.
Така теорія. Практика ж виглядає цілком інакше, каже старший аналітик Інституту стратегічних досліджень Європейського союзу Ніку Попеску.
З багатьох оглядів торговельні відносини Росії чи Казахстану з Європейським союзом здоровіші, ніж між ними самимиНіку Попеску
У результаті розбіжностей між членами Митного союзу в угоді, яку мають підписати в Астані, бракує конкретики в багатьох визначальних моментах, а ще деякі пункти цілком змінили, каже Радіо Свобода професор юридичного факультету Університету Бірмінгема у Великій Британії Рилка Драґнева-Люерз.
«Цікаво, що дуже багато речей винесли з самої угоди – їх мають визначити в додатках. Перша частина доволі загальна, а багато деталей залишені на додатки. А ще дуже цікаво, що в перебігу переговорів із угоди цілком вилучили будь-які згадки про наднаціональні елементи, на кшталт «Євразійського парламенту», вочевидь на наполягання Нурсултана Назарбаєва і Казахстану», – каже аналітик.
Українські події додають непевності майбутньому союзові
Плани підписати угоду про Євразійський економічний союз 29 травня були складені задовго до початку кризи навколо України. Але ця криза вже вплинула на них, звертає увагу білоруський політолог Юрій Чаусов.
Зараз усі чудово розуміють, що за «круглим столом», де сидять три представники, насправді сидять двоє підлеглих і один керівникЮрій Чаусов
При цьому політолог із Мінська наголошує: «Євразійський союз розглядали просто як новий майданчик для досягнення певних компромісів. Але тепер, після українських подій, стає очевидно, що це не зовсім єдиний простір пересування товарів і послуг, а може виявитися єдиним простором пересування «зелених чоловічків» чи «ввічливих людей», і загалом цей єдиний простір дуже конфліктогенний».
Іще одним моментом української кризи, який впливає на нинішній Митний союз і може вплинути на майбутній Євразійський, є ймовірність широких економічних санкцій світу проти Росії через її втручання в Україні. Якщо це станеться, санкції неминуче вплинуть і на економіки інших членів таких союзів.
