Брюссель – ЄС очікує від Росії подальшого відведення військ від кордону з Україною, початку співпраці з новообраним президентом України Петром Порошенком та використання її впливу на сепаратистів у східних областях України задля деескалації конфлікту. Такий меседж заклали в заяву щодо України голови держав та урядів Євросоюзу, ухвалену за підсумками неформального саміту в Брюсселі 27 травня. Це перша зустріч на найвищому рівні в ЄС після виборів до Європейського парламенту та президентських виборів в Україні.
У ЄС помітили чеченських бойовиків та російських професійних військових на Сході України і не мають ілюзій щодо того, що Росія, якби мала бажання, то могла б, як мінімум, запобігти їхньому потраплянню на територію України через свій кордон. Саме такий меседж закладений у заяві голів держав та урядів ЄС, ухваленій за підсумками їхньої неформальної зустрічі у Брюсселі 27 травня.
«Російська Федерація мала б, у першу чергу, запобігати перетину кордону сепаратистами та поставкам зброї до України. У зв’язки з цим і з потребою віднайти політичне вирішення ми заохочуємо Російську Федерацію вступити у чесний та відкритий діалог», − ідеться в заяві.
Неформальний саміт ЄС затягнувся у вівторок до півночі. Керманичі країн Євросоюзу обговорювали два основні питання: результати виборів до Європейського парламенту, включно з можливими кандидатурами на посаду президента Єврокомісії, а також ситуацію в Україні після президентських виборів.
Домовленості про реверс газу зі Словаччиною послабили тиск, але цього замало – Баррозу
Попри те, що ЄС помітив кадировців у Донецьку, із виступу на прес-конференції за підсумками зустрічі чинного президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу випливало, що наразі пріоритет ЄС – сприяти максимально, наскільки це можливо, досягненню домовленостей між Україною та Росією щодо сплати українського боргу й нової ціни на газ. Питання нових санкцій публічно представники ЄС на цьому саміті старалися оминати.
«Меморандум про порозуміння щодо реверсних поставок газу зі Словаччини до України дещо послабив тиск, але цього не достатньо. ЄС наразі залучений до перемов щодо досягнення домовленостей між Україною та Росією стосовно сплати українського боргу, майбутньої ціни на газ та забезпечення тарнзиту газу. Я хотів би наголосити, що енергетика не може використовуватися як політична зброя», − наголосив Баррозу.
По завершенні зустрічі канцлер Німеччини Анґела Меркель відзначила, що економічні санкції проти Росії залишаються, так би мовити, лежати на робочому столі Євросоюзу, і їхнє запровадження залежатиме від поведінки Росії щодо України.
Президент Європейської комісії ствердив, що ЄС пропонує відкриття другої фази візової лібералізації з Україною. «Це дуже важливо для громадян України, матиме відгук в українському суспільстві», − наголосив він.
Баррозу перерахував різні види фінансової підтримки України, яку вона отримає найближчим часу від ЄС чи за його сприяння. Ця допомога включає 11 мільярдів у формі позик та грантів, другу програму макрофінансової підтримки МВФ, що становить 1 мільярд євро, програму підтримки державних реформ у розмірі 355 мільйонів євро.
Заява щодо України, ухвалена 27 травня в Брюсселі, а також домовленості щодо її підтримки будуть взяті за основу на зустрічі «Групи семи», яка відбудеться 4-5 червня в Блюсселі.
І у той час як Росію у зв’язку з її військовою окупацією української території з цієї групи найвпливовіших країн світу вилучили, у кулуарах неформального саміту ЄС поширилася інформація, що новообраний президент України Петро Порошенко може його відвідати як спеціальний гість. Хоча наразі ця інформація офіційно не підтверджена.
У ЄС помітили чеченських бойовиків та російських професійних військових на Сході України і не мають ілюзій щодо того, що Росія, якби мала бажання, то могла б, як мінімум, запобігти їхньому потраплянню на територію України через свій кордон. Саме такий меседж закладений у заяві голів держав та урядів ЄС, ухваленій за підсумками їхньої неформальної зустрічі у Брюсселі 27 травня.
«Російська Федерація мала б, у першу чергу, запобігати перетину кордону сепаратистами та поставкам зброї до України. У зв’язки з цим і з потребою віднайти політичне вирішення ми заохочуємо Російську Федерацію вступити у чесний та відкритий діалог», − ідеться в заяві.
Неформальний саміт ЄС затягнувся у вівторок до півночі. Керманичі країн Євросоюзу обговорювали два основні питання: результати виборів до Європейського парламенту, включно з можливими кандидатурами на посаду президента Єврокомісії, а також ситуацію в Україні після президентських виборів.
Домовленості про реверс газу зі Словаччиною послабили тиск, але цього замало – Баррозу
Попри те, що ЄС помітив кадировців у Донецьку, із виступу на прес-конференції за підсумками зустрічі чинного президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу випливало, що наразі пріоритет ЄС – сприяти максимально, наскільки це можливо, досягненню домовленостей між Україною та Росією щодо сплати українського боргу й нової ціни на газ. Питання нових санкцій публічно представники ЄС на цьому саміті старалися оминати.
«Меморандум про порозуміння щодо реверсних поставок газу зі Словаччини до України дещо послабив тиск, але цього не достатньо. ЄС наразі залучений до перемов щодо досягнення домовленостей між Україною та Росією стосовно сплати українського боргу, майбутньої ціни на газ та забезпечення тарнзиту газу. Я хотів би наголосити, що енергетика не може використовуватися як політична зброя», − наголосив Баррозу.
По завершенні зустрічі канцлер Німеччини Анґела Меркель відзначила, що економічні санкції проти Росії залишаються, так би мовити, лежати на робочому столі Євросоюзу, і їхнє запровадження залежатиме від поведінки Росії щодо України.
Президент Європейської комісії ствердив, що ЄС пропонує відкриття другої фази візової лібералізації з Україною. «Це дуже важливо для громадян України, матиме відгук в українському суспільстві», − наголосив він.
Баррозу перерахував різні види фінансової підтримки України, яку вона отримає найближчим часу від ЄС чи за його сприяння. Ця допомога включає 11 мільярдів у формі позик та грантів, другу програму макрофінансової підтримки МВФ, що становить 1 мільярд євро, програму підтримки державних реформ у розмірі 355 мільйонів євро.
Заява щодо України, ухвалена 27 травня в Брюсселі, а також домовленості щодо її підтримки будуть взяті за основу на зустрічі «Групи семи», яка відбудеться 4-5 червня в Блюсселі.
І у той час як Росію у зв’язку з її військовою окупацією української території з цієї групи найвпливовіших країн світу вилучили, у кулуарах неформального саміту ЄС поширилася інформація, що новообраний президент України Петро Порошенко може його відвідати як спеціальний гість. Хоча наразі ця інформація офіційно не підтверджена.
