Перед загрозами радикалізму й агресії Росії ЄС шукає нових керманичів

Брюссель – У вівторок, 27 травня, на неформальній зустрічі в Брюсселі голови держав та урядів країн Євросоюзу обговорюватимуть імовірні кандидатури на посаду президента Європейської комісії, що мають відобразити результати волевиявлення громадян ЄС на виборах до Європарламенту. Водночас іще одна ключова тема для обговорення на найвищому рівні – результати президентських виборів в Україні.

У кулуарах Європейського парламенту в ніч після виборів були чутні аплодисменти на адресу екс-прем’єра цієї Люксембургу (1995-2013) Жана-Клода Юнкера. Саме його Європейська народна партія (ЄНП) – яка отримала у виборному органі ЄС, згідно з попередніми результатами, найбільшу кількість місць, 212 – обрала своїм головним кандидатом на цьогорічних виборах.

Свій перший публічний виступ після виборів до Європарламенту Жан-Клод Юнкер розпочав зі слів жалю й співчуття через розстріл невідомими чотирьох перехожих у Брюсселі 24 травня напроти Єврейського музею. Після того він одразу перейшов до українських виборів.

«Я хотів би привітати український народ і відзначити його мужність, а також прогрес і стимули, які він дав розвитку демократії в Європі та за її межами. Я радий, що той, хто виграв президентські вибори в Україні, обстоює ідею повноцінного діалогу з Росією. Маю надію, що вона на цю пропозицію пристане», − заявив Жан-Клод Юнкер.

Основні фігури на шахівниці ЄС

Цілком імовірно, що політичне майбутнє люксембурзького політика вирішиться у вівторок, 27 травня, на неформальному саміті голів держав та урядів ЄС у Брюсселі, на порядку денному якого − обговорення двох основних питань: розподілу найвищих посад у ЄС на основі результатів європейських виборів та ситуації в Україні.

Жан-Клод Юнкер може претендувати як на посаду президента Європейської комісії, так і на президента Європейської ради. Хоча поруч із його прізвищем як імовірного кандидата від ЄНП називають директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард. З-поміж гіпотетичних кандидатів на найвищі посади в ЄС від інших політичних сил: голова нинішнього Європарламенту Мартін Шульц від соціалістів та лідер європейських лібералів Гі Верхофстадт.

Жан-Клод Юнкер уже висловився на користь формування якнайширшої коаліції у Європарламенті. Зокрема, вона буде потрібна для того, щоб стримувати вплив крайніх партій, які приблизно вдвічі збільшили свою присутність у виборному органі ЄС.

Втім, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей попередньо довів до всезагального відома, що 27 травня Європа не почує конкретного імені кандидата на посаду президента Єврокомісії. На його переконання, це буде зарано.

«Ми маємо обговорити процес, який вестиме до того, що Європейська рада буде готовою запропонувати Європейському парламенту кандидата на посаду президента Європейської комісії», − ідеться в запрошенні на неформальний саміт ЄС у Брюсселі від його імені.

У невеликому за обсягом тексті запрошення згадується й Україна: «З огляду на президентські вибори в Україні та зустріч «Групи семи», що планується в Брюсселі, ми маємо обмінятися думками з приводу зазначених подій».

Спільна позиція ЄС щодо України допоможе подолати кризу – Гармс

Тим часом лідер європейських «зелених» Ребекка Гармс, чия політична група здобула 55 місць у Європарламенті, за день до неформального постелекторального саміту в Брюсселі наголосила на тому, що в ЄС досягнута чітка спільна позиція щодо конфлікту навколо України, і ніщо її не похитне.

«Я дуже рада, що в Європейському парламенті та в Європейській раді упродовж конфлікту в Україні та навколо України ми змогли досягти спільної позиції, що спирається на стабільну більшість. Ця позиція полягає в тому, що ми домовилися про підписання першої частини угоди про асоціацію. Ми домовилися на дипломатичному рівні, що ЄС запроваджуватиме санкції проти Росії, щоб збільшити можливості дипломатії в цьому конфлікті між ЄС, Росією та Україною», − наголосила Ребекка Гармс.

Очільниця європейських «зелених» належить до тих політиків у ЄС, які воліють не обмежуватися щодо того, що відбувається з Україною, поняттям «політична криза всередині країни», та прямо говорить про «конфлікт між Росією, ЄС та Україною».

«І я впевнена, що після президентських виборів 25 травня ми прийдемо до покращення ситуації на Сході України. Це вимагатиме більшого залучення європейців. Але я доволі оптимістично налаштована: спільна позиція ЄС, що вже досягнута, виведе нас із цієї кризи», − заявила лідер європейських «зелених».

Очільник другої за чисельністю як у попередньому парламенті, так і в щойно обраному політичної групи «Прогресивний альянс соціалістів та демократів» Ганнес Свобода також висловився на підтримку новообраного президента України Петра Порошенка й наголосив у коментарі Радіо Свобода, що його політична сила засуджувала й засуджуватиме далі агресивну політику Росії щодо України.

А з огляду на те, що лідери ЄС і НАТО вже привітали українців із вільними виборами, а Петра Порошенка – з перемогою, Україна від брюссельської зустрічі голів країн ЄС може очікувати нових меседжів щодо підтримки.