Доступність посилання

ТОП новини

Порошенка не можна залишати сам-на-сам з Путіним (світова преса)


Західна преса фактично не сумнівається, що Петро Порошенко, якого українські екзит-поли визнали у неділю ввечері переможцем президентських виборів в Україні, складе присягу на вірність Україні вже на початку червня. Аналітики вважають, що завершення цих виборів у першому турі є «поразкою сепаратистів на сході України», і Київ таким чином виграв три тижні та не дав проросійським силам збільшити свій вплив у регіоні Донбасу. Тепер, як вважають відомі західні спостерігачі, на кшталт глави місії ОБСЄ в Україні Вольфґанґа Ішинґера, Захід мусить посилити свою підтримку новообраного президента і допомогти йому у посередництві з Кремлем. Відомі аналітики попереджають, що Путін буте намагатися обробляти Порошенка у два способи – політичним тиском та економічним шантажем, і Кремль продовжить політику розколу України та відриву її від Заходу. Питання у тому, як зауважують експерти, чи стане Порошенко з бізнесмена та не досить успішного дрібного політика виразником сподівань українців на посаді президента.

Глава місії ОБСЄ в Україні, німець Вольфґанґ Ішинґер пише на сторінках Financial Times, що «президентські вибори в Україні стали лише пробним каменем, а до розв’язання кризи в державі необхідні значно активніші дії посередників від міжнародної спільноти». «Довга дорога до стабілізації в Україні та впровадження так необхідних реформ лише тепер розпочинається, і Європа, – на думку Ішинґера, – зробила б величезну помилку, якби відмахнулася від реальної підтримки України». Ішинґер також вважає, що вже найближчі дні будуть «можливо, найважливішими у подоланні української кризи», бо продовження силового варіанту дій на сході України потягне за собою гостру реакцію Росії та нові санкції Заходу. Тому німецький політик закликає ЄС, США активно включитися у посередницьку місію для підтримки України та вирішення кризи шляхом дієвого діалогу.

Відомий британський аналітик з Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон, як інформує Gazeta Wyborcza, висловив у розмові з польськими журналістами думку, що українці сприяли перемозі Петра Порошенка вже у першому турі насамперед з тактичних міркувань, бо їм важливіше не те, чи до вподоби більшості такий політичний персонаж, а час, який дуже необхідний для встановлення миру в державі. Три тижні виграшу Києва перед непотрібним тепер другим туром виборів, як вважає Вілсон, «є поразкою проросійських сепаратистів на сході України». Цього експерта також хвилює те, що, окрім своїх бізнесових успіхів, Петро Порошенко, як новоспечений глава держави, має «дуже нерівномірний доробок на ниві політичній», і його головна відмінність від інших українських олігархів, як каже Вілсон, лише у тому, що «Порошенко вийшов на Майдан». І надалі, як прогнозує цей аналітик, Порошенка очікують великі проблеми з парламентом, формуванням своєї політичної сили. Але, на думку Вілсона, найважче новому президентові України буде з Москвою, коли Кремль тягтиме час з його визнанням, а далі – посилить політичні й економічні важелі тиску на Київ. Вілсон також не виключає проблем для Порошенка з боку Юлії Тимошенко, яка йшла на ці вибори, щоб не зникнути з політичної арени, а тепер має «сильні козирі» – свою фракцію в парламенті, закулісні зв’язки із постатями минулого режиму та досить дієвий суспільний популізм.

Американська New York Times наголошує, що ці вибори президента України отримали «високу оцінку міжнародних спостерігачів», і цитує президента США Барака Обаму, який не лише хвалив масове голосування українців і повторював, що США ніколи не визнають анексії Криму Росією, а й зазначив, що «мільйони українці прийшли до виборчих урн, незважаючи на провокації та насильство».

А The Wall Street Journal цитує заяву Білого дому, в якій Вашингтон «із нетерпінням очікує на співпрацю з новим президентом України, а також з демократично обраним парламентом, та підтримує зусилля України до нових важливих політичних та економічних реформ».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG