Сімферополь – Попри офіційну заборону проведення будь-яких масових заходів, у Криму в п’ятницю стартував фестиваль «казачої культури» «Кримські тулумбаси-2014». Як відомо, козаки Запорізької Січі застосовували цей ударний інструмент для управління військом. Проте жодного зв’язку з Україною ця подія не має – цей захід проводиться для «відродження» так званого «кримського казачества». Оглядачі звертають увагу на дискримінаційний характер указу щодо заборони масових заходів та дивуються: звідки взялися традиції «кримського казачества»?
Міжнародний фестиваль «казачої культури» «Кримські тулумбаси – 2014» обіцяє виступ кінного театру, презентацію майстерності володіння шаблею, верхової їзди і джигітовки, а також виставки, семінари та майстер-класи.
Як стало відомо, цей захід проводиться під патронатом Ради міністрів Криму, попри офіційну заборону проведення масових заходів до 6 червня з боку голови цієї ж Ради міністрів Сергія Аксьонова. Через цей указ у Криму скасували низку культурних заходів, а також заборонили проведення мітингу жалоби до 70-ї річниці депортації кримських татар 18 травня.
Прес-секретар «Ради міністрів Криму» Катерина Полончук повідомила, що проведення фестивалю «казачої культури» не є порушенням підписаного раніше указу, «адже фестиваль проводитимуть в різних місцях у закритих приміщеннях».
Але 23 травня також мала відбутися урочиста церемонія нагородження переможців щорічної наукової премії «Світ Бекіра Чобан-заде». Захід також мав проходити у приміщенні, проте його проведення заборонили. Член комісії премії Айдер Еміров не розуміє справжньої причини заборони.
«Це неправильно, що одні заходи можна проводити, інші – ні. Але що може зробити благодійний фонд Бекіра Чобан-заде – невеличка громадська організація? Ми, як законослухняні громадяни, вирішили не порушувати цих правил», – сказав представник фонду.
Прес-секретар «уряду» Криму не змогла пояснити причини такого виборчого підходу. «Точно не можу сказати. Напевно, існують якісь певні критерії масових заходів», – сказала прес-секретар «Ради міністрів Криму».
Відповідно до звітів ООН та Amnesty International саме кримські татари та етнічні українці нині зазнають найбільших утисків та дискримінації за національною ознакою.
Звідки взялися кримські «казаки»?
Як розповіли організатори фестивалю, їхня мета – «максимально відродити «казачу культуру», яка деякий час була загублена в Криму». Кримський історик Гульнара Бекірова дивується, адже явище «кримські казаки» – прикмета лише останніх років.
«На підставі чого вони вирішили там (на території селища Малий Маяк, до депортації Кучук Ламбат – ред.) це проводити – мені це абсолютно незрозуміло. У радянський час жодних «казачих традицій» там не було. У 20-і й 30-і роки минулого століття там «казаків» бути не могло, оскільки до депортації це були виключно кримськотатарські села. І тому я розглядаю це як насадження нових, нікому не зрозумілих традицій. І в той самий час це явна дискримінація», – каже історик Гульнара Бекірова.
Тим часом в оргкомітеті фестивалю заявили, що зараз у них з’явилися нові можливості й перспективи: його проведення в майбутньому може бути підтримане на державному рівні.
Міжнародний фестиваль «казачої культури» «Кримські тулумбаси – 2014» обіцяє виступ кінного театру, презентацію майстерності володіння шаблею, верхової їзди і джигітовки, а також виставки, семінари та майстер-класи.
Як стало відомо, цей захід проводиться під патронатом Ради міністрів Криму, попри офіційну заборону проведення масових заходів до 6 червня з боку голови цієї ж Ради міністрів Сергія Аксьонова. Через цей указ у Криму скасували низку культурних заходів, а також заборонили проведення мітингу жалоби до 70-ї річниці депортації кримських татар 18 травня.
Прес-секретар «Ради міністрів Криму» Катерина Полончук повідомила, що проведення фестивалю «казачої культури» не є порушенням підписаного раніше указу, «адже фестиваль проводитимуть в різних місцях у закритих приміщеннях».
Але 23 травня також мала відбутися урочиста церемонія нагородження переможців щорічної наукової премії «Світ Бекіра Чобан-заде». Захід також мав проходити у приміщенні, проте його проведення заборонили. Член комісії премії Айдер Еміров не розуміє справжньої причини заборони.
«Це неправильно, що одні заходи можна проводити, інші – ні. Але що може зробити благодійний фонд Бекіра Чобан-заде – невеличка громадська організація? Ми, як законослухняні громадяни, вирішили не порушувати цих правил», – сказав представник фонду.
Прес-секретар «уряду» Криму не змогла пояснити причини такого виборчого підходу. «Точно не можу сказати. Напевно, існують якісь певні критерії масових заходів», – сказала прес-секретар «Ради міністрів Криму».
Відповідно до звітів ООН та Amnesty International саме кримські татари та етнічні українці нині зазнають найбільших утисків та дискримінації за національною ознакою.
Звідки взялися кримські «казаки»?
Як розповіли організатори фестивалю, їхня мета – «максимально відродити «казачу культуру», яка деякий час була загублена в Криму». Кримський історик Гульнара Бекірова дивується, адже явище «кримські казаки» – прикмета лише останніх років.
«На підставі чого вони вирішили там (на території селища Малий Маяк, до депортації Кучук Ламбат – ред.) це проводити – мені це абсолютно незрозуміло. У радянський час жодних «казачих традицій» там не було. У 20-і й 30-і роки минулого століття там «казаків» бути не могло, оскільки до депортації це були виключно кримськотатарські села. І тому я розглядаю це як насадження нових, нікому не зрозумілих традицій. І в той самий час це явна дискримінація», – каже історик Гульнара Бекірова.
Тим часом в оргкомітеті фестивалю заявили, що зараз у них з’явилися нові можливості й перспективи: його проведення в майбутньому може бути підтримане на державному рівні.
