Львів – Близько 80% виборців Львівщини візьмуть участь у виборах президента 25 травня. Серед тих, хто у західному регіоні обиратиме президента, будуть і близько тисячі переселенців із Криму та Донбасу. Фахівці прогнозують, що на дільницях можуть бути черги, але загалом, кажуть, що голосування на Львівщині має бути спокійним.
Мешканці Львівщини дуже активно перевіряли списки виборців. Близько 14 тисяч осіб прийшли у відділи реєстрації, щоб їх включили у список для голосування. Водночас ще за два дні до голосування багато виборців, особливо молодих, не визначились, кого б вони хотіли бачити президентом.
– Ці вибори нічого не змінять, вибори з двох гірших кандидатів добра не принесуть.
– Я не голосуватиму, бо вибори нічого не змінять. Це показав Майдан. Для мене ця інституція не важлива, для мене важливо, щоб люди наводили лад.
– Я піду голосувати, але ще не знаю, за кого голосувати, хоча очікую від виборів покращення.
– Я від цих виборів нічого не очікую.
– Я піду, буду спостерігачем. Всі кричали, що потрібне перезавантаження країни, але нам нав’язують конкретні імена. Перша п’ятірка це ті, що вже були у владі..
На дільницях бракує людей
Дуже неохоче погоджувались галичани працювати членами дільничних комісій. Люди масово відмовлялись і ще в останні дні формували комісії. Галичани не бажали бути представниками кандидатів у президенти, які належать до Компартії, чи були у Партії регіонів або ж співпрацювали з Віктором Януковичем.
Кожен кандидат мав право подати прізвище одного свого представника на всі дільниці. Але шестеро претендентів на крісло президента, за даними громадської мережі «Опора», цього в області не зробили, зокрема Андрій Гриненко, Михайло Добкін, Валерій Коновалюк, Ренат Кузьмін, Вадим Рабінович, Володимир Саранов. Також більшість кандидатів навіть не приїжджали на Львівщину, щоб агітувати за себе виборців. Лише семеро кандидатів та їхні представники були активними на Львівщині.
Ймовірно, це пов’язано з суспільно-політичними подіями, зокрема з проведення антитерористичної операції на Сході країни, і тому деякі кандидати побоялись їхати у регіон, який їх не сприйме, припускає громадський спостерігач Наталія Радиш.
«Через стислі строки виборчої кампанії кандидати не змогли знайти людей для роботи на дільницях, а також люди не хотіли працювати на певних кандидатів, бо вважали це морально неправильним», – пояснює спостерігач на виборах.
Вибори без адмінресурсу
На дільниці працюватиме не більше ніж 12 осіб, троє з них ходитимуть зі скриньками до виборців, які захотіли голосувати вдома. Відтак активісти громадської мережі «Опора» прогнозують, що на дільницях можуть бути черги, але в той час, коли люди традиційно після церкви прийдуть на дільниці. Вперше ця коротка президентська кампанія не вирізнялась застосуванням адмінресурсу з боку влади, говорить Андрій Дутчак, активіст громадської мережі «Опора».
«Вони могли використати різні соціальні програми, як це було на минулих виборах, але цього не було. Лише локальні спроби застосування адмінресурсу. Скажімо, вчора на мітингу Порошенка були запрошені курсанти ліцею Героїв Крут, можемо це розцінити як спробу застосування адмінресурсу», – наголосив Андрій Дутчак.
Чимало політичних партій у Західній Україні використали президентську кампанію як своєрідну платформу для парламентських і місцевих виборів, щоб покращити свій рейтинг.
На Львівщину переселились, за різними даними, від двох до трьох тисяч мешканців південно-східних регіонів. Відтак із них майже тисяча осіб зареєструвались, щоб проголосувати на одній з дільниць області. Не за своїм місцем проживання в регіоні голосуватимуть майже 14 тисяч виборців.
Мешканці Львівщини дуже активно перевіряли списки виборців. Близько 14 тисяч осіб прийшли у відділи реєстрації, щоб їх включили у список для голосування. Водночас ще за два дні до голосування багато виборців, особливо молодих, не визначились, кого б вони хотіли бачити президентом.
– Ці вибори нічого не змінять, вибори з двох гірших кандидатів добра не принесуть.
– Я не голосуватиму, бо вибори нічого не змінять. Це показав Майдан. Для мене ця інституція не важлива, для мене важливо, щоб люди наводили лад.
– Я піду голосувати, але ще не знаю, за кого голосувати, хоча очікую від виборів покращення.
– Я від цих виборів нічого не очікую.
– Я піду, буду спостерігачем. Всі кричали, що потрібне перезавантаження країни, але нам нав’язують конкретні імена. Перша п’ятірка це ті, що вже були у владі..
На дільницях бракує людей
Дуже неохоче погоджувались галичани працювати членами дільничних комісій. Люди масово відмовлялись і ще в останні дні формували комісії. Галичани не бажали бути представниками кандидатів у президенти, які належать до Компартії, чи були у Партії регіонів або ж співпрацювали з Віктором Януковичем.
Кожен кандидат мав право подати прізвище одного свого представника на всі дільниці. Але шестеро претендентів на крісло президента, за даними громадської мережі «Опора», цього в області не зробили, зокрема Андрій Гриненко, Михайло Добкін, Валерій Коновалюк, Ренат Кузьмін, Вадим Рабінович, Володимир Саранов. Також більшість кандидатів навіть не приїжджали на Львівщину, щоб агітувати за себе виборців. Лише семеро кандидатів та їхні представники були активними на Львівщині.
Ймовірно, це пов’язано з суспільно-політичними подіями, зокрема з проведення антитерористичної операції на Сході країни, і тому деякі кандидати побоялись їхати у регіон, який їх не сприйме, припускає громадський спостерігач Наталія Радиш.
«Через стислі строки виборчої кампанії кандидати не змогли знайти людей для роботи на дільницях, а також люди не хотіли працювати на певних кандидатів, бо вважали це морально неправильним», – пояснює спостерігач на виборах.
Вибори без адмінресурсу
На дільниці працюватиме не більше ніж 12 осіб, троє з них ходитимуть зі скриньками до виборців, які захотіли голосувати вдома. Відтак активісти громадської мережі «Опора» прогнозують, що на дільницях можуть бути черги, але в той час, коли люди традиційно після церкви прийдуть на дільниці. Вперше ця коротка президентська кампанія не вирізнялась застосуванням адмінресурсу з боку влади, говорить Андрій Дутчак, активіст громадської мережі «Опора».
«Вони могли використати різні соціальні програми, як це було на минулих виборах, але цього не було. Лише локальні спроби застосування адмінресурсу. Скажімо, вчора на мітингу Порошенка були запрошені курсанти ліцею Героїв Крут, можемо це розцінити як спробу застосування адмінресурсу», – наголосив Андрій Дутчак.
Чимало політичних партій у Західній Україні використали президентську кампанію як своєрідну платформу для парламентських і місцевих виборів, щоб покращити свій рейтинг.
На Львівщину переселились, за різними даними, від двох до трьох тисяч мешканців південно-східних регіонів. Відтак із них майже тисяча осіб зареєструвались, щоб проголосувати на одній з дільниць області. Не за своїм місцем проживання в регіоні голосуватимуть майже 14 тисяч виборців.
