«Геополітично Китай виграє» – експерт про газовий контракт Пекіна і Москви

Київ – Росія може зазнати економічної і геополітичної поразки через газовий контракт, який підписала з Китаєм. Таку думку в інтервʼю Радіо Свобода висловив колишній посол МЗС із особливих доручень щодо енергетичної безпеки В’ячеслав Княжницький. За його словами, окрім того, що Росія має витратити мільярди коштів на додаткові технічні потужності для постачання газу у Китай, вона також, за неофіційними даними, домовилася про невигідну для себе ціну.

– Принциповість цих домовленостей для Росії – це, перш за все, пояснити, що якась перерва в енергетичних відносинах із Євросоюзом не позначиться на Росії як такій, особливо в китайському напрямку. Але це вони так думають, насправді, все в деталях.

По-перше, йдеться про проект (маршруту постачання газу – ред.), який поки існує лише на папері. Треба звернути увагу на те, що вони хотіли дві гілки (запланованого газопроводу «Сила Сибіру» – ред.), західну і східну, але від однієї відмовилися. Тобто буде лише східна, яка ближча до Китаю. По-друге, ціна. Написано, що це таємниця, хоча це насправді «таємниця Полішинеля». В американській пресі обговорювалося, що росіяни хотіли по 400 доларів за тисячу кубів, а китайці начебто говорили, що 350 доларів і не більше. Я з неофіційних джерел отримав інформацію, начебто підписали за 250.

– І наскільки ця ціна є адекватною?

– Це – повний провал політики Путіна в диверсифікації постачання вуглеводнів із Росії. Я вже не кажу про політичну складову. Вони будуть розробляти родовища газу саме в тому регіоні, на який заглядається Китай. Подивіться, що говорять російські політики: ніхто не впевнений, що Китай не буде проводити свою експансію. Ще цікавий момент – треба розібратися, хто буде будувати (газопровід – ред.). Це дуже важливо зрозуміти. Справа не в грошах, а в участі в ресурсах. Якщо Китай буде будувати своїми людськими ресурсами, то я можу привітати Путіна з повним провалом того, чого він прагнув у розвитку східного Сибіру.

– Навіщо, в такому разі, Росії потрібен цей контракт, до того ж, на 30 років?

– Просто щоб зберегти свій образ і лице. Є така інформація, що Китай купує газ за дуже великої маржі. Найдешевший газ, за тією інформацією, що я маю, Китай купує за 180 доларів, найдорожчий – за 800. Тобто ви уявляєте, які можливості, яка диверсифікація? Окрім того, подивіться на обсяги: американці вказують, що газовий баланс Китаю – 130 мільярдів, з яких 102 мільярди вони мають. Я не бачу особливого сенсу в тому, щоб так підписувати на 30 років. Тут щось інше, і я думаю, що геополітично Китай виграє. Якщо ще Росія буде своїм коштом розвивати той район, на який зазіхає Китай, то я лише можу привітати Путіна: після України це друга поразка.

– Чи вплинуло на позицію Китаю щодо ціни те, в яких відносинах нині Росія перебуває з Заходом?

– Я не виключаю, що геополітично Китай це враховував. Китайці дуже прагматичні: я вам навів діапазон газу, який вони купують, – ви уявляєте, який у них гнучкий механізм задоволення своїх потреб? І, головне, як вони вдало цим користуються у переговорному процесі. Це підтвердив результат того, що вони підписали з росіянами. Навіть якщо мова йде про 350 доларів за тисячу кубометрів – це була цифра китайців, а не росіян. Росіяни хотіли 400 доларів, щоб контракт хоч якось окупився.