Брюссель – Грузини готуються у червні підписати з Євросоюзом угоду про асоціацію. У вівторок у Брюсселі урядовці цієї країни залагоджували останні деталі з європейськими партнерами. Однак, і Грузія, і Молдова, і Україна – всі три держави, що сподіваються на політично-економічне зближення з ЄС, озираються на Росію. Москва вже неодноразово доводила своїми діями, що будь-яка «втеча на Захід» когось із її так званої «зони впливу» наштовхнеться на нові перешкоди, подекуди, доволі підступні.
«І офіційно, і приватно ЄС вже неодноразово давав Росії зрозуміти: ми не зацікавлені в погіршенні відносин із Москвою, однак, Кремль повинен поважати міжнародне право», – каже голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, вкотре повторюючи, що нині в 21-му столітті Москві треба припинити «логіку конфронтації Холодної війни та сфер впливу». Він каже, що всі – Україна, Грузія, Молдова – мають право підписувати угоду з ЄС, водночас, Росії ніхто не заважає робити такі ж угоди з іншими партнерами. «Путін, на зустрічі зі мною та керівником Європейської ради (Германом Ван Ромпеєм) пообіцяв поважати це суверенне право кожної країни», – зауважує Баррозу.
«Тож ми очікуємо від російської влади повної поваги до суверенного права Грузії завершити угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Ця угода має бути підписана у червні на Європейській раді», – заявив голова Єврокомісії.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклі Ґарібашвілі, який відвідав Єврокомісію, зі свого боку запевняє, що теж отримав гарантії влади Росії, що «проблем чи ускладнень підписання угоди не буде».
Вибори – це етап до стабілізації в Україні
І голова Єврокомісії, і керівник грузинського уряду також не оминули української кризи й разом висловили переконання, що вибори президента в неділю стануть переломним етапом для переходу до стабілізації та безпеки в Україні.
На тлі кризи в Україні, Єврокомісія дуже активізувала кроки до підписання угод про асоціацію з трьома із шести країн програми «Східного партнерства» – Україною, Грузією і Молдовою. Угода, зокрема, передбачає повне відкриття їхніх ринків для європейських товарів і навпаки. З огляду на це, 12 травня тут вже відбулися зустрічі з керівниками урядів України, 15 травня – Молдови.
Газова справа не має бути приводом для конфронтації – Баррозу
Водночас, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу цього ж дня у своїй письмовій відповіді, адресованій президенту Путіну, закликав, доки тривають тристоронні переговори з урегулювання газової кризи між Києвом і Москвою, не припиняти газопостачання Україні та ЄС.
Коментуючи цей лист на спільній з грузинським прем’єром зустрічі з пресою, голова Єврокомісії зазначив, що ЄС робить все можливе для знаходження рішення. «Це – важливо для держав, яких це стосується, для довіри до Росії – як постачальника, та України – як транзитера енергії, – каже Баррозу. – Безумовно, ЄС теж зацікавлена у безперебійних газопостачаннях. Це – справа, яку ми повинні розглядати з перспективи виграшу для кожного, а не як привід для конфронтації. Енергія не повинна використовуватися як політична зброя».
Жозе Мануель Баррозу додав, що «лист – це спільна позиція Європейського союзу», хоча Путін адресував його тільки низці країн-членів, де йшлося про газовий борг, переведення України на передоплату та можливість припинення газопостачання у червні.
«І офіційно, і приватно ЄС вже неодноразово давав Росії зрозуміти: ми не зацікавлені в погіршенні відносин із Москвою, однак, Кремль повинен поважати міжнародне право», – каже голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, вкотре повторюючи, що нині в 21-му столітті Москві треба припинити «логіку конфронтації Холодної війни та сфер впливу». Він каже, що всі – Україна, Грузія, Молдова – мають право підписувати угоду з ЄС, водночас, Росії ніхто не заважає робити такі ж угоди з іншими партнерами. «Путін, на зустрічі зі мною та керівником Європейської ради (Германом Ван Ромпеєм) пообіцяв поважати це суверенне право кожної країни», – зауважує Баррозу.
«Тож ми очікуємо від російської влади повної поваги до суверенного права Грузії завершити угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Ця угода має бути підписана у червні на Європейській раді», – заявив голова Єврокомісії.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклі Ґарібашвілі, який відвідав Єврокомісію, зі свого боку запевняє, що теж отримав гарантії влади Росії, що «проблем чи ускладнень підписання угоди не буде».
Вибори – це етап до стабілізації в Україні
І голова Єврокомісії, і керівник грузинського уряду також не оминули української кризи й разом висловили переконання, що вибори президента в неділю стануть переломним етапом для переходу до стабілізації та безпеки в Україні.
На тлі кризи в Україні, Єврокомісія дуже активізувала кроки до підписання угод про асоціацію з трьома із шести країн програми «Східного партнерства» – Україною, Грузією і Молдовою. Угода, зокрема, передбачає повне відкриття їхніх ринків для європейських товарів і навпаки. З огляду на це, 12 травня тут вже відбулися зустрічі з керівниками урядів України, 15 травня – Молдови.
Газова справа не має бути приводом для конфронтації – Баррозу
Водночас, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу цього ж дня у своїй письмовій відповіді, адресованій президенту Путіну, закликав, доки тривають тристоронні переговори з урегулювання газової кризи між Києвом і Москвою, не припиняти газопостачання Україні та ЄС.
Коментуючи цей лист на спільній з грузинським прем’єром зустрічі з пресою, голова Єврокомісії зазначив, що ЄС робить все можливе для знаходження рішення. «Це – важливо для держав, яких це стосується, для довіри до Росії – як постачальника, та України – як транзитера енергії, – каже Баррозу. – Безумовно, ЄС теж зацікавлена у безперебійних газопостачаннях. Це – справа, яку ми повинні розглядати з перспективи виграшу для кожного, а не як привід для конфронтації. Енергія не повинна використовуватися як політична зброя».
Жозе Мануель Баррозу додав, що «лист – це спільна позиція Європейського союзу», хоча Путін адресував його тільки низці країн-членів, де йшлося про газовий борг, переведення України на передоплату та можливість припинення газопостачання у червні.
