Гість «Вашої Свободи»: Ігор Швайка, міністр аграрної політики та продовольства України.
Інна Кузнецова: З одного боку, фермери потерпають, особливо на сході України, від того, як проходить АТО, і від того, як відбуваються силові дії. Є інформація про те, що бойовики на очах у сім’ї розстріляли мешканця Донецької області. Це фермер, якого підозрювали, як вони говорили, у зв’язках з «Правим сектором». Про це повідомляють ЗМІ.
З іншого боку, є багато інформації про те, наскільки будуть залежні реформи в АПК від кредиту МВФ, чи посприяє він розвитку сільського господарства, чи ні, про євроінтеграційні перспективи.
Пане Швайка, що Ви визначили головним з того, що Вам доводиться робити?
– Сьогодні головне питання – це є, по-перше, посіяти. Країна посіяла. Друге – обробити і зберегти озимину. Вона збережена, вона оброблена, вона підживлена і вона сьогодні готова для того, щоб забезпечувати продовольчу безпеку країни. Третє – мало виростити, треба зберегти і продати. У тому числі на зовнішніх ринках. І це є один із основних акцентів роботи міністерства. Це є підтримка або переосмислення, або налагодження нових зовнішньоекономічних зв’язків, які у нас сьогодні є.
Приклад – це є автономні преференції, які забезпечив ЄС. Але це не є просто 10, або 20, або 30 тисяч тонн, які сьогодні можна просто через відкриті двері завезти в Європу. Це є спеціальна процедура, яку жоден з наших підприємців, як правило, до цього часу проходив. Її треба сьогодні провести, її треба забезпечити і вивести продукцію на європейських ринок.
– Скільки часу може зайняти така процедура?
– А вона займала взагалі два тижні. Тобто, хто не встиг, той уже і не потрапив. Це достатньо динамічний процес. Просто європейські фермери, європейські агропідприємства до цього звикали і в цей процес входили впродовж багатьох років, а для нас цей процес у 2014-у відкрився вперше. Хтось більше готовий, а хтось менше готовий.
Завдання міністерства, завдання експертів, завдання того контакту між міністерством і бізнесом полягає у тому, щоб забезпечити максимально проходження цього процесу, бо насправді європейська спільнота – це хороший бюрократизований процес. Це чим більша структура, тим чіткіша повинна бути бюрократія. Нам треба навчитися з нею працювати. Не так багато людей, які це вміють робити. Наша задача разом з єврокомісарами, разом з нашими експертами допомогти вийти на ці ринки.
– Наскільки Ви зараз допомагаєте у цьому? Наскільки найбільша проблема українського суспільства, корупція, заважає?
– Не заважає у цьому корупція. Корупція у нас є на внутрішньому ринку. Під корупцією у нас укладалися зовнішньоекономічні контракти. І корупція – це те, з чим можна абсолютно нормально боротися і виявляти ці факти. У нас є відповідні звільнення у зв’язку з корупційними діяннями або відсторонення на час роботи по сільгоспінспекції, по ветеринарній, фітосанітарній службі, налагодження нормальної взаємодії у цьому процесі.
Не скажу, що проблеми не існує. Проблема існує. Але завдання суспільства – не можна побудувати ідеальну частину в окремо взятій радіостанції або в окремо взятій сфері. Все рівно ми в суспільстві, все рівно ми виходимо, всі дихаємо одним і тим самим повітрям. Наша задача – забезпечити умови для того, щоб у цьому напрямку, у цьому сегменті відбувалися правильні речі за правильним принципом організовані.
– Наскільки Вам вдається забезпечувати ці умови? Ви говорили про так зване «аграрне ФБР», яке Ви хочете створити. Але деякі експерти вже розкритикували це.
– Я згадую свою студентську юність відразу. Коли мені було нічого казати, я говорив приблизно наступне: за повідомленням експертів ділового щотижневика такий-то… А далі ніс абсолютно «отсєбятіну» всяку. Залежно від того, який у тебе був настрій.
Мене мало цікавить думка всіх тих людей, які щось говорять на цьому світі. Мене більше цікавить враження і реакція людей, які на цій землі щось роблять. Це головна відмінність. Мене цікавить зараз зворотній зв'язок і такий хороший «термометр», який показує температуру зворотної реакції на твої ухвалені рішення. І мало цікавлять ті люди, які висловлюють свої припущення щодо того або ж іншого.
Я просто себе згадав, коли мені було 20 років. Коли було нічого казати, я посилався на експертів... Не буду рекламувати видання – воно ще й досі працює, але втратило ту колишню актуальність і авторитет, яке мало на той час. Завдання сьогоднішнього дня насправді – це не створення «аграрного ФБР». А це є інспекція сільського господарства, яка на сьогоднішній день працює, яка повинна чітко пояснити і продемонструвати ефективність своєї роботи. Це є не той орган, який бере «х» гривень з кожної тонни, або «х» гривень за кожен день скорочення терміну видачі документу, а це є той орган, про існування якого знають усі, але, як з хорошим розвідником, мають справу лише тоді, коли переступили закон. Така задача поставлена.
Тому інспекція сільського господарства сьогодні спільно з Держземагенством і спільно з Агентством лісових ресурсів проводять інвентаризацію. Процес достатньо тривалий. Але шлях у тисячу льє починався з першого кроку. У першу чергу землі сільгосппризначення. Друге – об’єкти водного фонду. Третє – об’єкти рекреаційного призначення. А це та частина, по якій найбільше було порушень.
Якщо про землі сільгосппризначення, то в кожній області, у кожному районі є землі, які «в чорну» обробляються. Якщо говорити про об’єкти водного фонду, то це окрема вотчина для окремої категорії людей, це внутрішній вилов або тиск на інші. Якщо рекреаційні зони, то це під виглядом національних природних парків вирубалися ботанічні сади. Під виглядом створення для якогось чиновника будувалася дача з 50, 70, 150 гектарами лісу навколо, які обносилися 10-метровим парканом. Це той сегмент, в якому сьогодні необхідно провести перевірку і сказати: загальний стан такий, такий, такий.
– Минулий уряд квотував експорт. Вільно продавали закордон переважно ті люди, які були «своїми». Як зараз буде?
– Зараз буде діалог. І зараз ми започаткували таку ініціативу, як створення всеукраїнського партнера для роботи Міністерства агрополітики і продовольства, яке називається Аграрна рада України. Я сподіваюся, що поки я буду працювати на посаді міністра, ми будемо співпрацювати. Коли ж я піду з цієї посади, а це рано чи пізно все рівно відбудеться, цей принцип побудови повинен залишитися.
У чому основне завдання Аграрної ради? Це не є громадська організація або так звані громадські…
– Це не щось на зразок громадської ради при міністерстві?
– У нас немає громадської ради при міністерстві. У нас є купа людей, які називають себе «громадською радою при міністерстві». У нас немає тієї інституції, яка виконує консультативно-дорадчі функції. У нас є купа пенсіонерів, яким більше нікуди податися, і вони, як правило, приходять в такі псевдогромадські організації. Це є реальні виробники, лобісти своїх інтересів, і чиновники, які пропускають через завдання державної політики те, що треба реалізувати.
От ми з Вами сидимо. Ви – журналіст, який хоче мене допитати, я – політик або ж міністр, який відповідає. Поки ми з Вами не досягнемо консенсусу, ми не маємо права вийти з цієї студії незалежно від того, чи тут буде тепло, холодно, спекотно і ще якось.
Принцип побудови такий: лобісти бізнесу і чиновник, які напрацьовують спільне рішення, не один одного шапками закидають, не розказують про те, що село гине, потрібна державна підтримка, корупція все пронизала. Будь ласка, беремо ручку, беремо А-4 і слідуємо за моїм улюбленим твердженням: будь-яку геніальну думку, будь-яку геніальну пропозицію можна вкласти у формат А-4.
– До речі, а Ви за продаж сільськогосподарських земель?
– Українська земля була, є і буде власністю українського народу. Крапка.
Та частина, яка була приватизована під час розпаювання земель, породила величезні проблеми, зокрема в контексті соціальної нерівності. Працівники колгоспів мали у власності, а працівники дослідних господарств, державних підприємств, радгоспів не мають у власності. Працівники села мають землю у власності, які жили станом на «х» дату, а люди, які сьогодні навчаються в агроуніверситетах, з якими я позавчора мав зустріч у Вінниці, був зліт відмінників аграрних університетів, він традиційний, щорічно проходить, навіть теоретично не будуть мати у власності землю. Які вони не були б геніальні, вони не будуть мати у власності землю.
Принцип роботи наступний. Держава є власником землі.
– Це все буде експропрійовано?
– Ті люди, які одержали землю у власність, є власниками. Держава у них викуповує через національний банк землі. Національний банк землі тримає весь земельний ресурс, розпоряджаються ним сільські, селищні громади. Національний банк землі контролює процес використання.
Ті люди, які сьогодні працюють у реальному секторі економіки, безпосередньо в аграрному бізнесі, незалежно від того, чи це фермер, у якого є 25 чи 50 гектарів землі, чи це є агрохолдинг, у якого є 300 тисяч гектарів землі, не збирається її купувати, їх влаштовують орендні відносини, такої капіталізації, такої наявності вільних грошей, щоб купити ту чи іншу земельну ділянку, немає.
Відповідно сьогодні ми напрацьовуємо той інструмент, при якому державна власність розподіляється через сільські і селищні громади, де видно, який і у кого земельний масив є, а та земля, яка є у людей, продовжує залишатися у людей до моменту того, поки люди не ухвалили рішення продати. Купити у людей може держава по справедливій ціні через національний банк землі або державний земельний банк. Власне, ми говоримо не про власну назву цієї організації, а про змістове навантаження.
– У змістовому навантаженні вона зараз є чи немає?
– Його зараз немає.
У чому була проблема попередньої влади? Вона хотіла поєднати банк першого рівня, національний банк землі, разом з фінансово-кредитною установою, яка тут же буде кредитувати під заставу цієї землі. Неприпустимо! НБУ не має права проводити кредитування реальних суб’єктів господарювання. Він є банк першого рівня, який стоїть над банками. Це є державний земельний банк, який стоїть на рівні НБУ, який сам безпосередньо не займається ні фінансовими, ні кредитними, ні іншими операціями. Він регулює процес, як його будуть здійснювати інші організації.
– Політична воля на створення такого банку, причому не корупційне створення, колись буде?
– Міністр агрополітики і продовольства Ігор Швайка представляє в уряді ВО «Свобода». Те, що я Вам сказав, є позицією політичної партії, яка мене направила працювати уряд. Чому сьогодні члени ВО «Свобода» працюють в уряді? Тому що ми можемо спокійно сьогодні вписувати частину наших принципових програмових позицій у безпосередню діяльність.
Не проголосує склад поточного парламенту – проголосує наступний. Але ми будемо доводити, що це безпосередньо сьогоднішній Україні потрібно. Без цього ми не будемо рухатися далі.
Вільний продаж землі має колосальні проблеми. Так званий мораторій, коли «в чорну» використовуються землі, має свою корупційну складову. Чим незрозуміліше правило, тимчасово ухвалене, тим ширше поле для корупції.
Типова ситуація. В районі 100 гектарів у начальника міліції «в чорну» обробляється, 200 гектарів – у прокурора району. І типова розмова між тими, хто працевлаштовує кудись своїх дітей: ти давай нам свого сина, ми йому 250 гектарів наділимо, поки він буде прокурором, щоб він безбідно жив.
– Ви так гарно про це розказуєте. А чи були відкриті якісь кримінальні справи стосовно «чорного» розподілу землі міліціонерами, прокурорами і так далі?
– Інвентаризація, яку проводить інспекція сільського господарства разом з водниками і земельниками щодо тих земель, які використовуються, то за результатами інвентаризації будемо доповідати. Наведу приклад. Минулого тижня зустрічаюся з одним із власників агрохолдингів, який каже: у такій-то області у нас стільки-то «чорної» землі, яку безпосередньо опановують голова обласної організації такої-то політичної партії, голова облдержадміністрації, голови районних державних адміністрацій, міліції, прокуратури.
Відкрию велику таємницю. Мова йде про Луганську область.
І я звертаюся до людей, що, якщо ви маєте налаштування сьогодні правильно вести бізнес, будь ласка, діліться інформацією, щоб ми її безпосередньо протоколювали, щоб ми її оформляли і вилучали ті землі для нормального використання.
– Щоб не сказали, що ми погано ставимося до Донбасу, чи можемо ми сказати про подібні ситуації на Львівщині, на Рівненщині?
– Є. Я просто Вам навів конкретний приклад. Такі ситуації є по всій Україні. Питання просто у тому, що десь більше, а десь менше. Принципово не відрізняється. Принципово корумпована система влади, яка використовувала державний ресурс як тимчасово свій, була поширена по всій Україні. Безумовно.
– Нова влада вже кілька місяців працює. А результату немає. Люди скаржаться, що корупція як була, так і лишилася, а подекуди ще збільшилася.
– Не можна порятувати когось без його особистої участі. Це перше, про що я сказав. І це є сьогодні як те, що я повторю. Коли мені приходить смс, в якій написано: у нас там побори на кожному кроці, які здійснює інспекція сільського господарства, але за що – не скажу, хто платить – не скажу, в якій сумі – не скажу, бо боюся, тому що сам сплачую, то як розібратися в цій ситуації? Це корупція? Корупція. Люди кажуть, що є корупція? Кажуть. Вони ж самі учасники цієї корупції.
Якщо хтось вирішує не сплачувати якісь побори, то він приходить і каже: по мені є така ситуація, я готовий нести відповідальність, але я сьогодні роблю крок для того, щоб змінити цю систему, я не хочу це робити, я хочу виступити партнером у побудові системи нового.
– До речі, сьогодні така одіозна особа, як Віктор Медведчук, писав у себе на сторінці про те, що МВФ планує рекомендувати уряду України скасувати пільги для аграріїв з ПДВ та перевести їх на звичайний режим оподаткування. Це, мовляв, згубить сільське господарство України.
– Мене абсолютно не цікавить, що така тварюка, як Віктор Медведчук, десь пише.
– Давайте без образ, бо ми все ж таки на радіо.
– Перепрошую. Можна я закінчу? Ну, що така істота, як Віктор Медведчук, пише.
Уряд ухвалив основи бюджетної політики на 2015 рік, в якому є вдосконалення спеціальних режимів оподаткування для сільського господарства. Що це означає? Фіксований сільгоспподаток у нас зберігається, спеціальний режим ПДВ у нас зберігається, а в 2015 році заплановане, це так попередньо, але заплановане ухвалення нового Податкового кодексу, ухвалення нового Митного кодексу і (наша ініціатива) ухвалення Аграрного кодексу України. Кодифіковані документи, які будуть нормально відображати суть нашої сьогоднішньої діяльності.
У чому головний зміст спецрежиму оподаткування? Якщо у грубих цифрах для спрощеного розуміння, спецрежим не додає в бюджет приблизно 15 мільярдів гривень на рік. Тобто, 15 мільярдів гривень залишається в розпорядженні суб’єктів господарювання. Для того, щоб перевести аграрний сектор на загальний режим оподаткування, необхідно, щоб у бюджет додатково направили у вигляді дотацій 60 мільярдів гривень. Тепер міряємо цю різницю.
На цей час обговорення питань скасувати, додати, відняти не стоїть. На сьогоднішній день є збереження, оскільки ФСП за 2014 рік вже сплачений. Його не можна скасувати, бо він вже виконаний. За нашим законом, зміна будь-якого податкового правила можлива, якщо це рішення ухвалене не менше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. 2015 рік буде формуватися за тими податковими правилами, які будуть станом на перше липня 2014 року. Будь-яка інша зміна, яку робив кожен попередній український уряд, є неприпустима.
І якщо ми вже формуємо якесь правило… Для чого ми говоримо про співпрацю з новоствореною Аграрною радою України? Для чого ми говоримо про ті напрацювання, які робляться в міністерстві з представниками бізнесу? Для того, щоб напрацювати комплексний механізм, який дасть можливість формулювати довгострокове правило, в тому числі в оподаткуванні. Можу сказати, що будь-які суттєві зміни, відчутні, як мінімум, на сільське господарство, можуть застосовуватися лише з 1 січня 2016 року. Оскільки травень-червень закінчується дуже швидко…
– Тобто, аграрії мають якийсь час для того?
– У будь-якому випадку це буде прогнозоване рішення, яке буде ухвалювати уряд. Іншого варіанту немає. Іншого варіанту не буде.
У МВФ є свої критерії і свої вимоги. Але я відразу уточню. Вимоги МВФ всі обговорюються, і вони є предметом перемов з урядом України. Це нормальне явище, нормальна практика.
– А як ми будемо виходити на молочний ринок Європи? Там багато речей. Наприклад, ті ж доїльні апарати, якими не користуються наші сільгоспвиробники. У всякому разі у фермерських господарствах ще мало.
– Користуються. Скажу тепер словами реклами вітчизняного товаровиробника. У Вінницькій області є хороше підприємство «Брацлав», яке виготовляє хорошу продукцію. Хочу запропонувати всім вашим слухачам сконтактувати якщо не з підприємством, то прийти на виставку «Агро-2014» і побачити дійсно те, що роблять наші вітчизняні підприємства. Продукція, яка відповідає найкращим світовим стандартам, яка забезпечує нормальну якість.
– Ви прорекламували одне з підприємств, а ми ж говоримо про всі.
– Їх дуже багато. Є дуже багато виробників українського обладнання для аграрного ринку. Ще раз, повертаюся. У нас з 4 по 7 червня проходить виставка «Агро-2014».
Швидко всі не перейдуть. Але сьогоднішні наші ініціативи… Сьогодні зранку з’являється питання, яке озвучує один із працівників Кабміну, прес-служби прем’єр-міністра: вартість помідора турецького в магазині – 19 гривень, вартість помідора українського – 22 гривні. Чому?
– Чому?
– Відповідаю. Вартість газу – раз. Вартість електроенергії – два. Неможливість тривалий період часу застосовувати енергоощадні технології через відсутність механізмів компенсації – три. Неможливість використання альтернативних джерел енергопостачання – чотири.
– Це констатація. А вихід?
– Вихід – це перехід на солому для опалення тих самих теплиць. Перехід на відшкодування витрат понесених або кредитування з боку або держави, або комерційних банків.
– Як скоро помідор український буде коштувати дешевше, ніж турецький?
– Якщо сьогодні купити помідор за 19 гривень турецький, а український за 21-22 гривні, то український набагато смачніший, тому що він вирощується за правильними процедурами.
– Я ж запитую: як скоро буде дешевший?
– Він об’єктивно повинен бути дорожчим – він якісніший, ніж турецький.
А дешевшим, я думаю, буде на наступний рік. Я буду завтра у Херсоні спілкуватися, напевне, у тому числі з виробниками, які працюють в овочівництві, а це є одна з тем для обговорення. Її просто підказує саме життя. Люди виходять у магазин, з магазину вони виносять як таке порівняння, і воно у міністерстві береться з того самого «Фейсбука». Як у Вас, так і в мене він постійно відкритий, тому що це є такий майданчик для комунікацій.
– Я зрозуміла, що харчі українські будуть дорожчі, ніж імпортні. У всякому разі найближчим часом.
– Ще раз. Вони якісніші, бо система контролю якості у нас і в Туреччині – це дві різні речі. До речі, наша набагато якісніша, ніж турецька.
– Значить, нам буде відкрита можливість для експорту в європейські країни, бо наші українські сільськогосподарські товари якісніші.
– І не тільки в європейські.
Інна Кузнецова: З одного боку, фермери потерпають, особливо на сході України, від того, як проходить АТО, і від того, як відбуваються силові дії. Є інформація про те, що бойовики на очах у сім’ї розстріляли мешканця Донецької області. Це фермер, якого підозрювали, як вони говорили, у зв’язках з «Правим сектором». Про це повідомляють ЗМІ.
З іншого боку, є багато інформації про те, наскільки будуть залежні реформи в АПК від кредиту МВФ, чи посприяє він розвитку сільського господарства, чи ні, про євроінтеграційні перспективи.
Пане Швайка, що Ви визначили головним з того, що Вам доводиться робити?
– Сьогодні головне питання – це є, по-перше, посіяти. Країна посіяла. Друге – обробити і зберегти озимину. Вона збережена, вона оброблена, вона підживлена і вона сьогодні готова для того, щоб забезпечувати продовольчу безпеку країни. Третє – мало виростити, треба зберегти і продати. У тому числі на зовнішніх ринках. І це є один із основних акцентів роботи міністерства. Це є підтримка або переосмислення, або налагодження нових зовнішньоекономічних зв’язків, які у нас сьогодні є.
Приклад – це є автономні преференції, які забезпечив ЄС. Але це не є просто 10, або 20, або 30 тисяч тонн, які сьогодні можна просто через відкриті двері завезти в Європу. Це є спеціальна процедура, яку жоден з наших підприємців, як правило, до цього часу проходив. Її треба сьогодні провести, її треба забезпечити і вивести продукцію на європейських ринок.
– Скільки часу може зайняти така процедура?
– А вона займала взагалі два тижні. Тобто, хто не встиг, той уже і не потрапив. Це достатньо динамічний процес. Просто європейські фермери, європейські агропідприємства до цього звикали і в цей процес входили впродовж багатьох років, а для нас цей процес у 2014-у відкрився вперше. Хтось більше готовий, а хтось менше готовий.
Завдання міністерства, завдання експертів, завдання того контакту між міністерством і бізнесом полягає у тому, щоб забезпечити максимально проходження цього процесу, бо насправді європейська спільнота – це хороший бюрократизований процес. Це чим більша структура, тим чіткіша повинна бути бюрократія. Нам треба навчитися з нею працювати. Не так багато людей, які це вміють робити. Наша задача разом з єврокомісарами, разом з нашими експертами допомогти вийти на ці ринки.
– Наскільки Ви зараз допомагаєте у цьому? Наскільки найбільша проблема українського суспільства, корупція, заважає?
– Не заважає у цьому корупція. Корупція у нас є на внутрішньому ринку. Під корупцією у нас укладалися зовнішньоекономічні контракти. І корупція – це те, з чим можна абсолютно нормально боротися і виявляти ці факти. У нас є відповідні звільнення у зв’язку з корупційними діяннями або відсторонення на час роботи по сільгоспінспекції, по ветеринарній, фітосанітарній службі, налагодження нормальної взаємодії у цьому процесі.
Не скажу, що проблеми не існує. Проблема існує. Але завдання суспільства – не можна побудувати ідеальну частину в окремо взятій радіостанції або в окремо взятій сфері. Все рівно ми в суспільстві, все рівно ми виходимо, всі дихаємо одним і тим самим повітрям. Наша задача – забезпечити умови для того, щоб у цьому напрямку, у цьому сегменті відбувалися правильні речі за правильним принципом організовані.
– Наскільки Вам вдається забезпечувати ці умови? Ви говорили про так зване «аграрне ФБР», яке Ви хочете створити. Але деякі експерти вже розкритикували це.
Під виглядом національних природних парків вирубалися ботанічні сади. Для чиновника будувалася дача з 150 гектарами лісу навколо
– Я згадую свою студентську юність відразу. Коли мені було нічого казати, я говорив приблизно наступне: за повідомленням експертів ділового щотижневика такий-то… А далі ніс абсолютно «отсєбятіну» всяку. Залежно від того, який у тебе був настрій.
Мене мало цікавить думка всіх тих людей, які щось говорять на цьому світі. Мене більше цікавить враження і реакція людей, які на цій землі щось роблять. Це головна відмінність. Мене цікавить зараз зворотній зв'язок і такий хороший «термометр», який показує температуру зворотної реакції на твої ухвалені рішення. І мало цікавлять ті люди, які висловлюють свої припущення щодо того або ж іншого.
Я просто себе згадав, коли мені було 20 років. Коли було нічого казати, я посилався на експертів... Не буду рекламувати видання – воно ще й досі працює, але втратило ту колишню актуальність і авторитет, яке мало на той час. Завдання сьогоднішнього дня насправді – це не створення «аграрного ФБР». А це є інспекція сільського господарства, яка на сьогоднішній день працює, яка повинна чітко пояснити і продемонструвати ефективність своєї роботи. Це є не той орган, який бере «х» гривень з кожної тонни, або «х» гривень за кожен день скорочення терміну видачі документу, а це є той орган, про існування якого знають усі, але, як з хорошим розвідником, мають справу лише тоді, коли переступили закон. Така задача поставлена.
Тому інспекція сільського господарства сьогодні спільно з Держземагенством і спільно з Агентством лісових ресурсів проводять інвентаризацію. Процес достатньо тривалий. Але шлях у тисячу льє починався з першого кроку. У першу чергу землі сільгосппризначення. Друге – об’єкти водного фонду. Третє – об’єкти рекреаційного призначення. А це та частина, по якій найбільше було порушень.
Якщо про землі сільгосппризначення, то в кожній області, у кожному районі є землі, які «в чорну» обробляються. Якщо говорити про об’єкти водного фонду, то це окрема вотчина для окремої категорії людей, це внутрішній вилов або тиск на інші. Якщо рекреаційні зони, то це під виглядом національних природних парків вирубалися ботанічні сади. Під виглядом створення для якогось чиновника будувалася дача з 50, 70, 150 гектарами лісу навколо, які обносилися 10-метровим парканом. Це той сегмент, в якому сьогодні необхідно провести перевірку і сказати: загальний стан такий, такий, такий.
– Минулий уряд квотував експорт. Вільно продавали закордон переважно ті люди, які були «своїми». Як зараз буде?
– Зараз буде діалог. І зараз ми започаткували таку ініціативу, як створення всеукраїнського партнера для роботи Міністерства агрополітики і продовольства, яке називається Аграрна рада України. Я сподіваюся, що поки я буду працювати на посаді міністра, ми будемо співпрацювати. Коли ж я піду з цієї посади, а це рано чи пізно все рівно відбудеться, цей принцип побудови повинен залишитися.
У чому основне завдання Аграрної ради? Це не є громадська організація або так звані громадські…
– Це не щось на зразок громадської ради при міністерстві?
– У нас немає громадської ради при міністерстві. У нас є купа людей, які називають себе «громадською радою при міністерстві». У нас немає тієї інституції, яка виконує консультативно-дорадчі функції. У нас є купа пенсіонерів, яким більше нікуди податися, і вони, як правило, приходять в такі псевдогромадські організації. Це є реальні виробники, лобісти своїх інтересів, і чиновники, які пропускають через завдання державної політики те, що треба реалізувати.
От ми з Вами сидимо. Ви – журналіст, який хоче мене допитати, я – політик або ж міністр, який відповідає. Поки ми з Вами не досягнемо консенсусу, ми не маємо права вийти з цієї студії незалежно від того, чи тут буде тепло, холодно, спекотно і ще якось.
Принцип побудови такий: лобісти бізнесу і чиновник, які напрацьовують спільне рішення, не один одного шапками закидають, не розказують про те, що село гине, потрібна державна підтримка, корупція все пронизала. Будь ласка, беремо ручку, беремо А-4 і слідуємо за моїм улюбленим твердженням: будь-яку геніальну думку, будь-яку геніальну пропозицію можна вкласти у формат А-4.
– До речі, а Ви за продаж сільськогосподарських земель?
Українська земля була, є і буде власністю українського народу. Крапка. Держава є власником землі
– Українська земля була, є і буде власністю українського народу. Крапка.
Та частина, яка була приватизована під час розпаювання земель, породила величезні проблеми, зокрема в контексті соціальної нерівності. Працівники колгоспів мали у власності, а працівники дослідних господарств, державних підприємств, радгоспів не мають у власності. Працівники села мають землю у власності, які жили станом на «х» дату, а люди, які сьогодні навчаються в агроуніверситетах, з якими я позавчора мав зустріч у Вінниці, був зліт відмінників аграрних університетів, він традиційний, щорічно проходить, навіть теоретично не будуть мати у власності землю. Які вони не були б геніальні, вони не будуть мати у власності землю.
Принцип роботи наступний. Держава є власником землі.
– Це все буде експропрійовано?
– Ті люди, які одержали землю у власність, є власниками. Держава у них викуповує через національний банк землі. Національний банк землі тримає весь земельний ресурс, розпоряджаються ним сільські, селищні громади. Національний банк землі контролює процес використання.
Ті люди, які сьогодні працюють у реальному секторі економіки, безпосередньо в аграрному бізнесі, незалежно від того, чи це фермер, у якого є 25 чи 50 гектарів землі, чи це є агрохолдинг, у якого є 300 тисяч гектарів землі, не збирається її купувати, їх влаштовують орендні відносини, такої капіталізації, такої наявності вільних грошей, щоб купити ту чи іншу земельну ділянку, немає.
Відповідно сьогодні ми напрацьовуємо той інструмент, при якому державна власність розподіляється через сільські і селищні громади, де видно, який і у кого земельний масив є, а та земля, яка є у людей, продовжує залишатися у людей до моменту того, поки люди не ухвалили рішення продати. Купити у людей може держава по справедливій ціні через національний банк землі або державний земельний банк. Власне, ми говоримо не про власну назву цієї організації, а про змістове навантаження.
– У змістовому навантаженні вона зараз є чи немає?
– Його зараз немає.
У чому була проблема попередньої влади? Вона хотіла поєднати банк першого рівня, національний банк землі, разом з фінансово-кредитною установою, яка тут же буде кредитувати під заставу цієї землі. Неприпустимо! НБУ не має права проводити кредитування реальних суб’єктів господарювання. Він є банк першого рівня, який стоїть над банками. Це є державний земельний банк, який стоїть на рівні НБУ, який сам безпосередньо не займається ні фінансовими, ні кредитними, ні іншими операціями. Він регулює процес, як його будуть здійснювати інші організації.
– Політична воля на створення такого банку, причому не корупційне створення, колись буде?
У районі 100 гектарів у начальника міліції «в чорну» обробляється, 200 гектарів – у прокурора району
– Міністр агрополітики і продовольства Ігор Швайка представляє в уряді ВО «Свобода». Те, що я Вам сказав, є позицією політичної партії, яка мене направила працювати уряд. Чому сьогодні члени ВО «Свобода» працюють в уряді? Тому що ми можемо спокійно сьогодні вписувати частину наших принципових програмових позицій у безпосередню діяльність.
Не проголосує склад поточного парламенту – проголосує наступний. Але ми будемо доводити, що це безпосередньо сьогоднішній Україні потрібно. Без цього ми не будемо рухатися далі.
Вільний продаж землі має колосальні проблеми. Так званий мораторій, коли «в чорну» використовуються землі, має свою корупційну складову. Чим незрозуміліше правило, тимчасово ухвалене, тим ширше поле для корупції.
Типова ситуація. В районі 100 гектарів у начальника міліції «в чорну» обробляється, 200 гектарів – у прокурора району. І типова розмова між тими, хто працевлаштовує кудись своїх дітей: ти давай нам свого сина, ми йому 250 гектарів наділимо, поки він буде прокурором, щоб він безбідно жив.
– Ви так гарно про це розказуєте. А чи були відкриті якісь кримінальні справи стосовно «чорного» розподілу землі міліціонерами, прокурорами і так далі?
Діліться інформацією, щоб ми оформляли і вилучали ті землі для нормального використання
– Інвентаризація, яку проводить інспекція сільського господарства разом з водниками і земельниками щодо тих земель, які використовуються, то за результатами інвентаризації будемо доповідати. Наведу приклад. Минулого тижня зустрічаюся з одним із власників агрохолдингів, який каже: у такій-то області у нас стільки-то «чорної» землі, яку безпосередньо опановують голова обласної організації такої-то політичної партії, голова облдержадміністрації, голови районних державних адміністрацій, міліції, прокуратури.
Відкрию велику таємницю. Мова йде про Луганську область.
І я звертаюся до людей, що, якщо ви маєте налаштування сьогодні правильно вести бізнес, будь ласка, діліться інформацією, щоб ми її безпосередньо протоколювали, щоб ми її оформляли і вилучали ті землі для нормального використання.
– Щоб не сказали, що ми погано ставимося до Донбасу, чи можемо ми сказати про подібні ситуації на Львівщині, на Рівненщині?
Корумпована система влади, яка використовувала державний ресурс як тимчасово свій, була поширена по всій Україні
– Є. Я просто Вам навів конкретний приклад. Такі ситуації є по всій Україні. Питання просто у тому, що десь більше, а десь менше. Принципово не відрізняється. Принципово корумпована система влади, яка використовувала державний ресурс як тимчасово свій, була поширена по всій Україні. Безумовно.
– Нова влада вже кілька місяців працює. А результату немає. Люди скаржаться, що корупція як була, так і лишилася, а подекуди ще збільшилася.
– Не можна порятувати когось без його особистої участі. Це перше, про що я сказав. І це є сьогодні як те, що я повторю. Коли мені приходить смс, в якій написано: у нас там побори на кожному кроці, які здійснює інспекція сільського господарства, але за що – не скажу, хто платить – не скажу, в якій сумі – не скажу, бо боюся, тому що сам сплачую, то як розібратися в цій ситуації? Це корупція? Корупція. Люди кажуть, що є корупція? Кажуть. Вони ж самі учасники цієї корупції.
Якщо хтось вирішує не сплачувати якісь побори, то він приходить і каже: по мені є така ситуація, я готовий нести відповідальність, але я сьогодні роблю крок для того, щоб змінити цю систему, я не хочу це робити, я хочу виступити партнером у побудові системи нового.
– До речі, сьогодні така одіозна особа, як Віктор Медведчук, писав у себе на сторінці про те, що МВФ планує рекомендувати уряду України скасувати пільги для аграріїв з ПДВ та перевести їх на звичайний режим оподаткування. Це, мовляв, згубить сільське господарство України.
– Мене абсолютно не цікавить, що така тварюка, як Віктор Медведчук, десь пише.
– Давайте без образ, бо ми все ж таки на радіо.
У 2015 році заплановане ухвалення нового Податкового кодексу, Митного і Аграрного
Суттєві зміни на сільське господарство, можуть застосовуватися лише з 1 січня 2016 року
– Перепрошую. Можна я закінчу? Ну, що така істота, як Віктор Медведчук, пише.
Уряд ухвалив основи бюджетної політики на 2015 рік, в якому є вдосконалення спеціальних режимів оподаткування для сільського господарства. Що це означає? Фіксований сільгоспподаток у нас зберігається, спеціальний режим ПДВ у нас зберігається, а в 2015 році заплановане, це так попередньо, але заплановане ухвалення нового Податкового кодексу, ухвалення нового Митного кодексу і (наша ініціатива) ухвалення Аграрного кодексу України. Кодифіковані документи, які будуть нормально відображати суть нашої сьогоднішньої діяльності.
У чому головний зміст спецрежиму оподаткування? Якщо у грубих цифрах для спрощеного розуміння, спецрежим не додає в бюджет приблизно 15 мільярдів гривень на рік. Тобто, 15 мільярдів гривень залишається в розпорядженні суб’єктів господарювання. Для того, щоб перевести аграрний сектор на загальний режим оподаткування, необхідно, щоб у бюджет додатково направили у вигляді дотацій 60 мільярдів гривень. Тепер міряємо цю різницю.
На цей час обговорення питань скасувати, додати, відняти не стоїть. На сьогоднішній день є збереження, оскільки ФСП за 2014 рік вже сплачений. Його не можна скасувати, бо він вже виконаний. За нашим законом, зміна будь-якого податкового правила можлива, якщо це рішення ухвалене не менше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. 2015 рік буде формуватися за тими податковими правилами, які будуть станом на перше липня 2014 року. Будь-яка інша зміна, яку робив кожен попередній український уряд, є неприпустима.
І якщо ми вже формуємо якесь правило… Для чого ми говоримо про співпрацю з новоствореною Аграрною радою України? Для чого ми говоримо про ті напрацювання, які робляться в міністерстві з представниками бізнесу? Для того, щоб напрацювати комплексний механізм, який дасть можливість формулювати довгострокове правило, в тому числі в оподаткуванні. Можу сказати, що будь-які суттєві зміни, відчутні, як мінімум, на сільське господарство, можуть застосовуватися лише з 1 січня 2016 року. Оскільки травень-червень закінчується дуже швидко…
– Тобто, аграрії мають якийсь час для того?
– У будь-якому випадку це буде прогнозоване рішення, яке буде ухвалювати уряд. Іншого варіанту немає. Іншого варіанту не буде.
У МВФ є свої критерії і свої вимоги. Але я відразу уточню. Вимоги МВФ всі обговорюються, і вони є предметом перемов з урядом України. Це нормальне явище, нормальна практика.
– А як ми будемо виходити на молочний ринок Європи? Там багато речей. Наприклад, ті ж доїльні апарати, якими не користуються наші сільгоспвиробники. У всякому разі у фермерських господарствах ще мало.
– Користуються. Скажу тепер словами реклами вітчизняного товаровиробника. У Вінницькій області є хороше підприємство «Брацлав», яке виготовляє хорошу продукцію. Хочу запропонувати всім вашим слухачам сконтактувати якщо не з підприємством, то прийти на виставку «Агро-2014» і побачити дійсно те, що роблять наші вітчизняні підприємства. Продукція, яка відповідає найкращим світовим стандартам, яка забезпечує нормальну якість.
– Ви прорекламували одне з підприємств, а ми ж говоримо про всі.
Вартість помідора турецького – 19 гривень, українського – 22
– Їх дуже багато. Є дуже багато виробників українського обладнання для аграрного ринку. Ще раз, повертаюся. У нас з 4 по 7 червня проходить виставка «Агро-2014».
Швидко всі не перейдуть. Але сьогоднішні наші ініціативи… Сьогодні зранку з’являється питання, яке озвучує один із працівників Кабміну, прес-служби прем’єр-міністра: вартість помідора турецького в магазині – 19 гривень, вартість помідора українського – 22 гривні. Чому?
– Чому?
– Відповідаю. Вартість газу – раз. Вартість електроенергії – два. Неможливість тривалий період часу застосовувати енергоощадні технології через відсутність механізмів компенсації – три. Неможливість використання альтернативних джерел енергопостачання – чотири.
– Це констатація. А вихід?
– Вихід – це перехід на солому для опалення тих самих теплиць. Перехід на відшкодування витрат понесених або кредитування з боку або держави, або комерційних банків.
– Як скоро помідор український буде коштувати дешевше, ніж турецький?
– Якщо сьогодні купити помідор за 19 гривень турецький, а український за 21-22 гривні, то український набагато смачніший, тому що він вирощується за правильними процедурами.
– Я ж запитую: як скоро буде дешевший?
– Він об’єктивно повинен бути дорожчим – він якісніший, ніж турецький.
А дешевшим, я думаю, буде на наступний рік. Я буду завтра у Херсоні спілкуватися, напевне, у тому числі з виробниками, які працюють в овочівництві, а це є одна з тем для обговорення. Її просто підказує саме життя. Люди виходять у магазин, з магазину вони виносять як таке порівняння, і воно у міністерстві береться з того самого «Фейсбука». Як у Вас, так і в мене він постійно відкритий, тому що це є такий майданчик для комунікацій.
– Я зрозуміла, що харчі українські будуть дорожчі, ніж імпортні. У всякому разі найближчим часом.
– Ще раз. Вони якісніші, бо система контролю якості у нас і в Туреччині – це дві різні речі. До речі, наша набагато якісніша, ніж турецька.
– Значить, нам буде відкрита можливість для експорту в європейські країни, бо наші українські сільськогосподарські товари якісніші.
– І не тільки в європейські.
