Київ – У Києві презентували книгу британської письменниці Лілі Гайд «Омріяний край» про депортацію кримських татар – в українському перекладі, який зробили до 70-річчя трагедії. Авторка працювала над романом 10 років і каже: він, перш за все, про любов до батьківщини.
Британська письменниця та журналістка Лілі Гайд вперше приїхала в Україну у 1991 році – коли кримські татари почали вертатися додому. Вона зустрічалася з сім’ями, котрі пережили депортацію, і з молодшими поколіннями, які народилися у вигнанні і брали участь у визвольному русі. Книжка, зрештою, вийшла художня, а головною героїнею стала 12-річна дівчинка. Авторка, утім, каже: усі записані розповіді так добре поєднались, що у неї самої склалося враження, що нічого вигаданого в романі немає.
«Багато хто питав мене, який жанр цієї книги: драма, трагедія чи сімейна сага. Мені здається, це роман про любов. В кримських татар настільки сильна любов до батьківщини, що вони боролися 50 років, щоб повернутися додому», – каже письменниця.
Навесні Лілі Гайд знову приїхала до України і стала свідком «референдуму» у Криму. Каже, що досі не може повірити у те, що сталося. І вважає: сказати напевне, як розгортатимуться події на півострові, поки що не може ніхто.
Серед депортованих було п’ятеро героїв Радянського союзу
Англійською книга вийшла у 2008 році. Згодом її видали французькою, а потім – кримськотатарською. А рік тому видавець та політик Ігор Осташ запропонував Лілі Гайд зробити український переклад. Він каже: в Україні мало знають про трагедію 1944 року та депортацію. А тим часом до Казахстану, Узбекистану та Росії було депортовано понад 230 тисяч людей. «І це незважаючи на те, що серед них було п’ятеро героїв Радянського союзу, один з них – двічі герой», – додає Осташ.
Таміла Ташева, голова департаменту медіа Земляцтва кримських татар у Києві, каже: «Омріяний край» – чи не перша художня книга про депортацію в Криму. А значить – є шанси, що вона здобуде якнайширшу аудиторію. Таміла Ташева вважає, що зараз важливо інформувати людей про кримську проблему та виявляти солідарність.
«Потрібно, щоб люди в Криму пам’ятали: про них не забуто, вони досі є громадянами України, але на тимчасово окупованій території. Зараз кримчани виїжджають з півострова. Це не масові виїзди, але ці люди є переселенцями і їх також треба підтримувати», – каже вона.
Видавці кажуть: крапка у «Омріяному краї» не поставлена. А сама Лілі Гайд роздумує над тим, щоб продовжити писати про події в Україні.
Британська письменниця та журналістка Лілі Гайд вперше приїхала в Україну у 1991 році – коли кримські татари почали вертатися додому. Вона зустрічалася з сім’ями, котрі пережили депортацію, і з молодшими поколіннями, які народилися у вигнанні і брали участь у визвольному русі. Книжка, зрештою, вийшла художня, а головною героїнею стала 12-річна дівчинка. Авторка, утім, каже: усі записані розповіді так добре поєднались, що у неї самої склалося враження, що нічого вигаданого в романі немає.
В кримських татар настільки сильна любов до батьківщини, що вони боролися 50 років, щоб повернутися додомуЛілі Гайд
Навесні Лілі Гайд знову приїхала до України і стала свідком «референдуму» у Криму. Каже, що досі не може повірити у те, що сталося. І вважає: сказати напевне, як розгортатимуться події на півострові, поки що не може ніхто.
Серед депортованих було п’ятеро героїв Радянського союзу
Англійською книга вийшла у 2008 році. Згодом її видали французькою, а потім – кримськотатарською. А рік тому видавець та політик Ігор Осташ запропонував Лілі Гайд зробити український переклад. Він каже: в Україні мало знають про трагедію 1944 року та депортацію. А тим часом до Казахстану, Узбекистану та Росії було депортовано понад 230 тисяч людей. «І це незважаючи на те, що серед них було п’ятеро героїв Радянського союзу, один з них – двічі герой», – додає Осташ.
Омріяний край» – чи не перша художня книга про депортацію в Криму. А значить – є шанси, що вона здобуде якнайширшу аудиторіюТаміла Ташаєва
«Потрібно, щоб люди в Криму пам’ятали: про них не забуто, вони досі є громадянами України, але на тимчасово окупованій території. Зараз кримчани виїжджають з півострова. Це не масові виїзди, але ці люди є переселенцями і їх також треба підтримувати», – каже вона.
Видавці кажуть: крапка у «Омріяному краї» не поставлена. А сама Лілі Гайд роздумує над тим, щоб продовжити писати про події в Україні.
