Київ – «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка», які проголосили свою появу на так званих «референдумах» 11 травня на Донбасі, активізували дискусії у суспільстві щодо майбутнього української держави. Як Київ має поділитися повноваженнями з регіонами так, щоб зміцнити країну, а не розхитати її єдність? Як передати владу громадам за європейськими стандартами, а не місцевим «феодалам»-олігархам, які хочуть продовжувати експлуатувати підвладну територію?
Українські політики дружно заявляють про необхідність провести реформи у галузі місцевого самоврядування, щоб зняти напруження у суспільстві і дати максимум повноважень... Кому? І тут починається політичне різноголосся.
Уряд заявляє про необхідність передати максимум повноважень місцевим громадам і місцевим органам самоврядування. Це нагальна проблема, яка потребує якнайшвидшого вирішення, вважає прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
«Це вимога українського народу – децентралізувати владу, передати повноваження територіальним громадам і регіонам. Народ вимагає змінити Податковий кодекс і Бюджетний кодекс, щоб наповнити регіони додатковим фінансовим ресурсом», – наголосив Яценюк у Верховній Раді України.
Опозиція – комуністи і члени Партії регіонів – пропонують перетворити Україну на федерацію, де влада належатиме місцевій політичній та бізнесовій еліті. Лідер КПУ Петро Симоненко, переконаний, що тільки федералізація посилить громаду, й іншого способу розмежувати повноваження центру і регіонів не існує.
«Давайте зараз посилимо роль територіальної громади, у тому числі через федералізацію держави. Тоді кожна громада буде боротися за економічну складову свого регіону. Адже федерація передбачає, серед іншого, правильне використання у рамках територіальної громади тих грошей, які громада заробила. Працює промисловість – відраховуються податки – і таким чином наповнюється місцева казна тієї чи іншої федеральної території», – пояснив Симоненко журналістам.
Навіть коли не йдеться про федералізацію, деякі мешканці та керівники місцевих громад побоюються, що децентралізація країни перетворить їх на заручників місцевих «князьків», а тому остерігаються її наслідків. Одна з сільських голів Чернігівщини пані Валентина розповіла журналістам, що не впевнена, що у випадку децентралізації, якісь гроші взагалі потраплять до її громади.
«Я за централізацію, я категорично проти того, щоб регіональні органи влади розпоряджались грошима, які ідуть з Києва, краще напряму – щоб Київ територіальним громадам (міським і селищним) перераховував бюджетні кошти», – говорить сільський голова.
А її колега з Закарпаття Микола Сольнюк вважає, що державне управління потрібно максимально спростити, усунувши зайві ланки.
«У нас люди так думають: треба скасувати державні адміністрації і віддати більше повноважень на село, на місто, на громаду себто. Казначейська служба як така – непотрібна, вона наразі лише гальмує роботу усієї громади і ми з тим нічого не можемо зробити».
Децентралізація є перспективною для розвитку держави – думки фахівців
Головні пункти урядової концепції озвучив віце-прем’єр-міністр з регіонального розвитку Володимир Гройсман. На презентації проекту Концепції розвитку місцевого самоврядування він перерахував, які функції Київ «спустить вниз» у разі ухвалення концепції.
«Це житлово-комунальне господарство, транспортна інфраструктура – постачання води й електроенергії, питання тепла і все інше. Це питання забудови територій, благоустрій територій, планування розвитку територій, соціальна допомога. Місцева громада вирішуватиме і такі питання, як громадські безпека (муніципальна міліція), швидка медична допомога первинного рівня, утримання доріг комунальної власності й організація пасажирських перевезень», – зазначає Гройсман.
За його словами, громади будуть також відповідати за питання освіти: середня, дошкілька і шкільна освіта мають бути на рівні територіальних громад. Але найголовніше – фінансово забезпечити громади для вирішення всього цього комплексу питань, вважає урядовець.
«Нам важливо створити систему, за якої кожна територіальна громада для виконання своїх повноважень мала би на це необхідні фінансові ресурси. Для цього буде розроблений спеціальний закон, згідно з яким територіальна громада має отримати свої податки, свою участь у податках загальнонаціональних. Так, громада залишатиме у себе частину податку на доходи фізичних осіб, інших податків. Плюс місцеві податки і збори», – пояснив Гройсман.
Незалежні експерти наголошують, що самі ці принципи лежать в основі регіонального управління в Європі. При цьому експерти радять урядові використовувати досвід не однієї, а багатьох країн, наголосив у розмові з Радіо Свобода експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак.
«По реформі територіально-адміністративного устрою, я би пропонував взяти деякі елементи у Польщі, Данії, Великобританії. По реформі державної влади, тобто створення контролюючого органу щодо юрисдикції державної влади – найкращим прикладом є Франція. Це приклад, який свого часу дозволив Наполеону знищити сепаратизм «на корню», – нагадує експерт.
Західні сусіди України, серед яких держави Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), готові надати консультативну і технічну допомогу українцям. Їхній досвід може бути особливо корисний Україні у зв’язку з тим, що реформи ці відбувалися нещодавно, а країни адоптували до своїх східноєвропейських умов вже випробуваний досвід західної Європи. Про це Радіо Свобода розповів статс-секретар Міністерства закордонних справ Словаччини Петер Буріан.
«Ми сподіваємось, що проекти, розроблені Вишеградською четвіркою, будуть успішними в Україні. З іншого боку, зрозуміло, що європейський досвід треба «накладати» на українські реалії. Але якщо центральна влада у Києві справді передасть повноваження місцевим і сільським громадам, ми будемо готові підказати людям, як використати ці нові для громад правила. З досвіду розвитку європейських регіонів я знаю, що не кожна громада готова брати відповідальність на себе. Але іншого шляху українці не мають, щоб зміцнити державу», – зазначив Буріан.
Отже, якщо вірити заявам урядовців й аналітиків, найближчим часом на Україну чекає глибинна реформа системи місцевого управління, яка дозволить передати повноваження місцевим громадам та органам місцевого врядування. Ухвалення відповідного пакету законів, за запевненнями урядовців, буде серед головних завдань влади після проведення президентських виборів.
Українські політики дружно заявляють про необхідність провести реформи у галузі місцевого самоврядування, щоб зняти напруження у суспільстві і дати максимум повноважень... Кому? І тут починається політичне різноголосся.
Уряд заявляє про необхідність передати максимум повноважень місцевим громадам і місцевим органам самоврядування. Це нагальна проблема, яка потребує якнайшвидшого вирішення, вважає прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Народ вимагає змінити Податковий кодекс і Бюджетний кодекс, щоб наповнити регіони додатковим фінансовим ресурсом»Арсеній Яценюк
«Це вимога українського народу – децентралізувати владу, передати повноваження територіальним громадам і регіонам. Народ вимагає змінити Податковий кодекс і Бюджетний кодекс, щоб наповнити регіони додатковим фінансовим ресурсом», – наголосив Яценюк у Верховній Раді України.
Опозиція – комуністи і члени Партії регіонів – пропонують перетворити Україну на федерацію, де влада належатиме місцевій політичній та бізнесовій еліті. Лідер КПУ Петро Симоненко, переконаний, що тільки федералізація посилить громаду, й іншого способу розмежувати повноваження центру і регіонів не існує.
«Давайте зараз посилимо роль територіальної громади, у тому числі через федералізацію держави. Тоді кожна громада буде боротися за економічну складову свого регіону. Адже федерація передбачає, серед іншого, правильне використання у рамках територіальної громади тих грошей, які громада заробила. Працює промисловість – відраховуються податки – і таким чином наповнюється місцева казна тієї чи іншої федеральної території», – пояснив Симоненко журналістам.
Навіть коли не йдеться про федералізацію, деякі мешканці та керівники місцевих громад побоюються, що децентралізація країни перетворить їх на заручників місцевих «князьків», а тому остерігаються її наслідків. Одна з сільських голів Чернігівщини пані Валентина розповіла журналістам, що не впевнена, що у випадку децентралізації, якісь гроші взагалі потраплять до її громади.
«Я за централізацію, я категорично проти того, щоб регіональні органи влади розпоряджались грошима, які ідуть з Києва, краще напряму – щоб Київ територіальним громадам (міським і селищним) перераховував бюджетні кошти», – говорить сільський голова.
А її колега з Закарпаття Микола Сольнюк вважає, що державне управління потрібно максимально спростити, усунувши зайві ланки.
Треба скасувати державні адміністрації і віддати більше повноважень на село, на місто, на громадуМикола Сольнюк
«У нас люди так думають: треба скасувати державні адміністрації і віддати більше повноважень на село, на місто, на громаду себто. Казначейська служба як така – непотрібна, вона наразі лише гальмує роботу усієї громади і ми з тим нічого не можемо зробити».
Децентралізація є перспективною для розвитку держави – думки фахівців
Головні пункти урядової концепції озвучив віце-прем’єр-міністр з регіонального розвитку Володимир Гройсман. На презентації проекту Концепції розвитку місцевого самоврядування він перерахував, які функції Київ «спустить вниз» у разі ухвалення концепції.
Місцева громада вирішуватиме і такі питання, як громадські безпека (муніципальна міліція), швидка медична допомога первинного рівня, утримання доріг комунальноїВолодимир Гройсман
«Це житлово-комунальне господарство, транспортна інфраструктура – постачання води й електроенергії, питання тепла і все інше. Це питання забудови територій, благоустрій територій, планування розвитку територій, соціальна допомога. Місцева громада вирішуватиме і такі питання, як громадські безпека (муніципальна міліція), швидка медична допомога первинного рівня, утримання доріг комунальної власності й організація пасажирських перевезень», – зазначає Гройсман.
За його словами, громади будуть також відповідати за питання освіти: середня, дошкілька і шкільна освіта мають бути на рівні територіальних громад. Але найголовніше – фінансово забезпечити громади для вирішення всього цього комплексу питань, вважає урядовець.
«Нам важливо створити систему, за якої кожна територіальна громада для виконання своїх повноважень мала би на це необхідні фінансові ресурси. Для цього буде розроблений спеціальний закон, згідно з яким територіальна громада має отримати свої податки, свою участь у податках загальнонаціональних. Так, громада залишатиме у себе частину податку на доходи фізичних осіб, інших податків. Плюс місцеві податки і збори», – пояснив Гройсман.
Незалежні експерти наголошують, що самі ці принципи лежать в основі регіонального управління в Європі. При цьому експерти радять урядові використовувати досвід не однієї, а багатьох країн, наголосив у розмові з Радіо Свобода експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак.
По реформі державної влади найкращим прикладом є Франція. Це приклад, який свого часу дозволив Наполеону знищити сепаратизм «на корню»Юрій Ганущак
«По реформі територіально-адміністративного устрою, я би пропонував взяти деякі елементи у Польщі, Данії, Великобританії. По реформі державної влади, тобто створення контролюючого органу щодо юрисдикції державної влади – найкращим прикладом є Франція. Це приклад, який свого часу дозволив Наполеону знищити сепаратизм «на корню», – нагадує експерт.
Західні сусіди України, серед яких держави Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), готові надати консультативну і технічну допомогу українцям. Їхній досвід може бути особливо корисний Україні у зв’язку з тим, що реформи ці відбувалися нещодавно, а країни адоптували до своїх східноєвропейських умов вже випробуваний досвід західної Європи. Про це Радіо Свобода розповів статс-секретар Міністерства закордонних справ Словаччини Петер Буріан.
З досвіду розвитку європейських регіонів я знаю, що не кожна громада готова брати відповідальність на себеПетер Буріан.
«Ми сподіваємось, що проекти, розроблені Вишеградською четвіркою, будуть успішними в Україні. З іншого боку, зрозуміло, що європейський досвід треба «накладати» на українські реалії. Але якщо центральна влада у Києві справді передасть повноваження місцевим і сільським громадам, ми будемо готові підказати людям, як використати ці нові для громад правила. З досвіду розвитку європейських регіонів я знаю, що не кожна громада готова брати відповідальність на себе. Але іншого шляху українці не мають, щоб зміцнити державу», – зазначив Буріан.
Отже, якщо вірити заявам урядовців й аналітиків, найближчим часом на Україну чекає глибинна реформа системи місцевого управління, яка дозволить передати повноваження місцевим громадам та органам місцевого врядування. Ухвалення відповідного пакету законів, за запевненнями урядовців, буде серед головних завдань влади після проведення президентських виборів.
