На зібранні комісії 43-го територіального виборчого округу в Донецьку – гаряче. Кворуму для відкриття засідання немає, але для дискусій щодо мовного питання та тонкощів виборчого законодавства це не завада. Атмосфера нервова. Заступник голови комісії змінювався вже двічі. На момент нашої присутності від головування відмовилася член комісії за поданням кандидата Яроша (ще б пак). Її колеги не приховують: потенційні кандидати у члени комісії в чергу не шикуються. Цю проблему визнають і в ДонОДА. Попри нещодавню заяву Путіна про готовність визнати результати українських президентських виборів, протягом останніх кількох тижнів членів ОВК, а також інших учасників виборчого процесу в Донецькій та Луганських областях продовжують викрадати, тероризувати та утримувати в полоні, бойовики захоплюють і блокують будівлі, де працюють комісії, розганяють їх членів, влаштовують погроми дільниць, знищують техніку. Згідно з прогнозом Комітету виборців України, в Україні може не відкритися від 2 до 5% дільниць. Київ, поза тим, стверджує, що вибори таки відбудуться. З невеликим уточненням: вони відбудуться там, де відбудуться.
За словами голови Луганського обласного відділення КВУ Олексія Свєтікова, є безліч свідчень про терор комісій різних рівнів на Луганщині. І з озброєними бойовиками люди сперечатися не налаштовані. Зокрема, 14 травня у приміщенні виборчої комісії в Антрациті з’явилися бойовики і, як і належить «ввічливим людям», «ввічливо» порадили членам комісії йти додому – бо «виборів не буде». ОВК №108 у Краснодоні також не працює. 6 травня вдень тут побувало близько 10 невідомих осіб із автоматами: членів комісії розігнали, у приміщенні влаштували погром. Невстановлені особи днями приходили і до ОВК №109 у Красному Лучі. Вони заявили членам комісії, що наступного дня прийдуть із автоматами – якщо ті не розійдуться. Терор відбувається також на безлічі дільниць, які Олексій Свєтіков навіть не береться перераховувати. При цьому, центральна влада не робить майже нічого для захисту людей, від яких, по суті, залежить успіх проведення президентських виборів, нарікає луганське відділення КВУ.
На Донеччині на рівні ОВК ситуація поки що стабільна, каже керівник аналітичних програм Донецького обласного відділення КВУ Олександр Клюжев. Незважаючи на залякування, значна частина членів комісій має відповідну мотивацію. «Вони усвідомлюють свою роль у цьому процесі», – каже він. Значно серйозніші проблеми є на рівні ДВК. «Люди справді побоюються фізичного насильства. Бандитські угрупування посилюють тиск на членів виборчих комісій. Про це свідчить захоплення приміщення ОВК №52 (Горлівка), був захоплений у центрі Донецька округ №42. Навіть там, де не було силового захоплення, «профілактична» робота відбувається. Це призводить до деморалізації членів комісії», – каже Олександр Клюжев.
Прояв громадянської позиції
Почасти марудна робота в ОВК та ДВК в умовах українського Сходу перетворюється, по суті, на громадянський подвиг. Це пригода не для слабкодухих.
Прогнози щодо перспектив проведення президентських виборів у межах однієї з донецьких виборчих комісій, за роботою якої нам довелося поспостерігати протягом години, – разюче різні. Наприклад, донеччанин Андрій Селищев, який є членом ОВК за поданням Юрія Бойка переконує, що вибори відбудуться, бо «їм» (із Бойком) «потрібен порядок в енергетичній сфері». Один із присутніх не під запис зізнається, що впевнений: вибори провести не вдасться ні на Донеччині, ні на Луганщині. «Де їхня антитерористична операція? – запитує чоловік. – Для зриву виборів навіть не обов’язково нас виносити, у будь-який момент сюди просто можуть увірватися озброєні люди та знищити техніку. Цього достатньо». «Центральна влада зробила все для того аби вибори в Східній Україні не відбулися», – заявляє досвідчений член виборчих комісій, колишній донбаський «рухівець» Володимир Кловський. Він впевнений, що вибори в області не відбудуться. В тому числі через постійне викрадання членів виборчих комісій.
Справді, останнім часом ми нарахували щонайменше шість випадків викрадень у Донецькій та Луганській областях людей, пов’язаних із виборчим процесом.
Троє з чотирьох викрадених на Донеччині – члени ВО «Свобода». Усі троє – досі перебувають у полоні. Ярослава Маланчука, члена ОВК №50 (Красноармійськ) захопили 30 квітня в Костянтинівці. За словами його однодумця, члена ВО «Свобода» Івана Гаврюченкова, який відразу після цього випадку виїхав до Києва з міркувань безпеки, ні він, ні дружина Ярослава не знають про точне місцезнаходження чоловіка. Натомість, за інформацією донецького відділення ВО «Свобода», Ярослав Маланчук разом зі ще одним свободівцем, керівником штабу Олега Тягнибока в Костянтинівці, Артемом Попиком (викрадений 1 травня) утримуються в Слов’янську в підвалі приміщення СБУ. Їх стан описують так: «дуже побиті, але живі». Ведуться перемовини щодо їх звільнення. Третій із викрадених свободівців – довірена особа Олега Тягнибока Олексій Демко. Востаннє його бачили 8 травня в Макіївці. Донецька «Свобода» стверджує, що викрадення відбулося прямо з лікарні. Чоловік начебто має вогнепальне поранення, терміново потребує операції, але де саме він утримується досі не відомо (ймовірно, в приміщенні Донецької ОДА).
Четверте викрадення на Донеччині сталося 14 травня. Як повідомляють «Новости Донбасса», у Краматорську озброєні бойовики увірвалися на засідання ОВК виборчого округу №48, винесли оргтехніку та документи, захопили голову комісії Сергія Шандибу (за поданням кандидата Василя Куйбіди).
Ще двоє членів ОВК ВО №110 були викрадені минулого тижня у місті Попасна Луганської області. Утім, за інформацією Олексія Свєтікова, того ж дня обоє були звільнені.
Що потрібно, аби вибори відбулися?
Донецький громадський діяч, журналіст, політолог Станіслав Федорчук, який наразі перебуває в Грузії, по суті, в політичній еміграції, розповідає, що відбув 14 виборчих кампаній у Донецькій області. І його досвід йому підказує, що Партія регіонів, яка «йде на вибори потужною зграєю лузерів», разом із КПУ зроблять усе, щоб зірвати вибори на Сході. «Для них найголовніше поставити під сумнів легітимність обраної влади. І, як на мене, всі заяви Путіна, Царьова чи якогось там Добкіна – це спроби задурити нам голову, щоб ми розслабилися». Федорчук пророкує, що на прийдешніх виборах «будуть працювати бригади, набрані з братків, які зараз бігають із автоматами. Вони, ймовірно, будуть підпалювати бюлетені, нищити їх, вимикати світло, витягувати членів комісій. Насамперед це будуть фізичні засоби впливу», – каже донеччанин, прогнози якого, на жаль, вже справджуються.
Сподіватися на те, що до 25 травня критична ситуація на Сході країни вщухне, – не доводиться. Відтак, захистити вибір своїх громадян влада може або через ефективне проведення АТО, або забезпечивши потужну охорону для учасників виборчого процесу, самих приміщень, де відбуватимуться вибори, для транспорту, що перевозитиме виборчі документи і таке інше. Поява 8 травня розпорядження Олександра Турчинова про забезпечення належної охорони для проведення виборів, відчуття безпеки членам виборчих комісій не додала. Адже «належна охорона» набирається з тих-таки місцевих працівників органів внутрішніх справ, які вже не раз демонстрували свою позицію.
«Міліція не приховує своїх симпатій до сепаратистів, – констатує Олександр Клюжев. – Тому маємо говорити про продовження діяльності правоохоронних органів із нейтралізації терористичних угруповань. Має бути також надана посилена охорона не тільки приміщенням, але й керівному складу ОВК, членам ОВК».
ДонОДА зауважує, що «було б не зайвим», аби кандидати змогли забезпечити своїх членів комісій додатковою охороною у вигляді «Титану» або Державної служби охорони. Це справді було б не зайвим, але насамперед забезпечення проведення виборів та безпека учасників виборчого процесу – це зобов’язання держави. Надто тоді, коли похід у ДВК – справжній подвиг. У кожного з членів східних комісії різних рівнів, звісно, свої, не завжди ідеалістичні, мотиви участі у виборах, але сам факт такої участі опосередковано означає підтримку цими громадянами єдності країни та готовність іти на серйозний ризик.
Марія Томак – журналістка Центру громадянських свобод
За словами голови Луганського обласного відділення КВУ Олексія Свєтікова, є безліч свідчень про терор комісій різних рівнів на Луганщині. І з озброєними бойовиками люди сперечатися не налаштовані. Зокрема, 14 травня у приміщенні виборчої комісії в Антрациті з’явилися бойовики і, як і належить «ввічливим людям», «ввічливо» порадили членам комісії йти додому – бо «виборів не буде». ОВК №108 у Краснодоні також не працює. 6 травня вдень тут побувало близько 10 невідомих осіб із автоматами: членів комісії розігнали, у приміщенні влаштували погром. Невстановлені особи днями приходили і до ОВК №109 у Красному Лучі. Вони заявили членам комісії, що наступного дня прийдуть із автоматами – якщо ті не розійдуться. Терор відбувається також на безлічі дільниць, які Олексій Свєтіков навіть не береться перераховувати. При цьому, центральна влада не робить майже нічого для захисту людей, від яких, по суті, залежить успіх проведення президентських виборів, нарікає луганське відділення КВУ.
На Донеччині на рівні ОВК ситуація поки що стабільна, каже керівник аналітичних програм Донецького обласного відділення КВУ Олександр Клюжев. Незважаючи на залякування, значна частина членів комісій має відповідну мотивацію. «Вони усвідомлюють свою роль у цьому процесі», – каже він. Значно серйозніші проблеми є на рівні ДВК. «Люди справді побоюються фізичного насильства. Бандитські угрупування посилюють тиск на членів виборчих комісій. Про це свідчить захоплення приміщення ОВК №52 (Горлівка), був захоплений у центрі Донецька округ №42. Навіть там, де не було силового захоплення, «профілактична» робота відбувається. Це призводить до деморалізації членів комісії», – каже Олександр Клюжев.
Прояв громадянської позиції
Почасти марудна робота в ОВК та ДВК в умовах українського Сходу перетворюється, по суті, на громадянський подвиг. Це пригода не для слабкодухих.
Прогнози щодо перспектив проведення президентських виборів у межах однієї з донецьких виборчих комісій, за роботою якої нам довелося поспостерігати протягом години, – разюче різні. Наприклад, донеччанин Андрій Селищев, який є членом ОВК за поданням Юрія Бойка переконує, що вибори відбудуться, бо «їм» (із Бойком) «потрібен порядок в енергетичній сфері». Один із присутніх не під запис зізнається, що впевнений: вибори провести не вдасться ні на Донеччині, ні на Луганщині. «Де їхня антитерористична операція? – запитує чоловік. – Для зриву виборів навіть не обов’язково нас виносити, у будь-який момент сюди просто можуть увірватися озброєні люди та знищити техніку. Цього достатньо». «Центральна влада зробила все для того аби вибори в Східній Україні не відбулися», – заявляє досвідчений член виборчих комісій, колишній донбаський «рухівець» Володимир Кловський. Він впевнений, що вибори в області не відбудуться. В тому числі через постійне викрадання членів виборчих комісій.
Справді, останнім часом ми нарахували щонайменше шість випадків викрадень у Донецькій та Луганській областях людей, пов’язаних із виборчим процесом.
Троє з чотирьох викрадених на Донеччині – члени ВО «Свобода». Усі троє – досі перебувають у полоні. Ярослава Маланчука, члена ОВК №50 (Красноармійськ) захопили 30 квітня в Костянтинівці. За словами його однодумця, члена ВО «Свобода» Івана Гаврюченкова, який відразу після цього випадку виїхав до Києва з міркувань безпеки, ні він, ні дружина Ярослава не знають про точне місцезнаходження чоловіка. Натомість, за інформацією донецького відділення ВО «Свобода», Ярослав Маланчук разом зі ще одним свободівцем, керівником штабу Олега Тягнибока в Костянтинівці, Артемом Попиком (викрадений 1 травня) утримуються в Слов’янську в підвалі приміщення СБУ. Їх стан описують так: «дуже побиті, але живі». Ведуться перемовини щодо їх звільнення. Третій із викрадених свободівців – довірена особа Олега Тягнибока Олексій Демко. Востаннє його бачили 8 травня в Макіївці. Донецька «Свобода» стверджує, що викрадення відбулося прямо з лікарні. Чоловік начебто має вогнепальне поранення, терміново потребує операції, але де саме він утримується досі не відомо (ймовірно, в приміщенні Донецької ОДА).
Четверте викрадення на Донеччині сталося 14 травня. Як повідомляють «Новости Донбасса», у Краматорську озброєні бойовики увірвалися на засідання ОВК виборчого округу №48, винесли оргтехніку та документи, захопили голову комісії Сергія Шандибу (за поданням кандидата Василя Куйбіди).
Ще двоє членів ОВК ВО №110 були викрадені минулого тижня у місті Попасна Луганської області. Утім, за інформацією Олексія Свєтікова, того ж дня обоє були звільнені.
Що потрібно, аби вибори відбулися?
Донецький громадський діяч, журналіст, політолог Станіслав Федорчук, який наразі перебуває в Грузії, по суті, в політичній еміграції, розповідає, що відбув 14 виборчих кампаній у Донецькій області. І його досвід йому підказує, що Партія регіонів, яка «йде на вибори потужною зграєю лузерів», разом із КПУ зроблять усе, щоб зірвати вибори на Сході. «Для них найголовніше поставити під сумнів легітимність обраної влади. І, як на мене, всі заяви Путіна, Царьова чи якогось там Добкіна – це спроби задурити нам голову, щоб ми розслабилися». Федорчук пророкує, що на прийдешніх виборах «будуть працювати бригади, набрані з братків, які зараз бігають із автоматами. Вони, ймовірно, будуть підпалювати бюлетені, нищити їх, вимикати світло, витягувати членів комісій. Насамперед це будуть фізичні засоби впливу», – каже донеччанин, прогнози якого, на жаль, вже справджуються.
Сподіватися на те, що до 25 травня критична ситуація на Сході країни вщухне, – не доводиться. Відтак, захистити вибір своїх громадян влада може або через ефективне проведення АТО, або забезпечивши потужну охорону для учасників виборчого процесу, самих приміщень, де відбуватимуться вибори, для транспорту, що перевозитиме виборчі документи і таке інше. Поява 8 травня розпорядження Олександра Турчинова про забезпечення належної охорони для проведення виборів, відчуття безпеки членам виборчих комісій не додала. Адже «належна охорона» набирається з тих-таки місцевих працівників органів внутрішніх справ, які вже не раз демонстрували свою позицію.
«Міліція не приховує своїх симпатій до сепаратистів, – констатує Олександр Клюжев. – Тому маємо говорити про продовження діяльності правоохоронних органів із нейтралізації терористичних угруповань. Має бути також надана посилена охорона не тільки приміщенням, але й керівному складу ОВК, членам ОВК».
ДонОДА зауважує, що «було б не зайвим», аби кандидати змогли забезпечити своїх членів комісій додатковою охороною у вигляді «Титану» або Державної служби охорони. Це справді було б не зайвим, але насамперед забезпечення проведення виборів та безпека учасників виборчого процесу – це зобов’язання держави. Надто тоді, коли похід у ДВК – справжній подвиг. У кожного з членів східних комісії різних рівнів, звісно, свої, не завжди ідеалістичні, мотиви участі у виборах, але сам факт такої участі опосередковано означає підтримку цими громадянами єдності країни та готовність іти на серйозний ризик.
Марія Томак – журналістка Центру громадянських свобод
