Західна преса звертає увагу на деякі зміни у тактиці Росії в її агресії проти України, про що свідчить, як зауважують оглядачі, ставлення Кремля до так званого «референдуму» 11 травня в Донецьку і Луганську. Експерти також вважають, що Путін використовує проти Києва декілька варіантів тиску: можливість анексії самопроголошеної «Донецької республіки», сприяння у створенні з неї держави-сателіта на кшталт Південної Осетії, Абхазії чи Придністров’я, чи ж примушування Києва до децентралізації держави, що також сильно б’є по намірах європейської інтеграції України. Тим часом, як інформують газети, Захід сподівається на розширення економічних санкцій проти Росії, і тут, на думку аналітиків, більше важелів у Вашингтона. Тим часом Росія вже пригрозила Україні зупинити постачання газу, починаючи з липня, якщо Київ не сплатить повністю газові борги та не зробить передоплату за червень.
Австрійська Die Presse оприлюднила аналіз свого московського оглядача Крістіана Улча, котрий вважає, що навіть після визнання в ЄС так званого «референдуму» 11 травня в Донецьку і Луганську на сході України незаконним і розширення Брюсселем санкцій проти Росії, все ж Кремль визнає цей «референдум» і закликає Київ до «цивілізованого впровадження» його результатів на практиці. Автор також вважає, що Москва має кілька варіантів тиску на Київ з метою, якщо не зірвати, то різко загальмувати євроінтеграцію України. Серед них Улч виділяє: можливість перетворення Донецько-Луганського утворення в державу-сателіта Росії на кшталт Південної Осетії, Абхазії чи Придністров’я; варіант прямої анексії цього регіону, як це сталося з Кримом; шлях децентралізації України через примушування Києва до федералізації; чи ж консервація сучасного статус-кво і намагання зірвати вибори президента в Україні 25 травня. Автор також звертає увагу на намагання Німеччини змусити сторони конфлікту в Україні до діалогу через місію ОБСЄ, яку очолив німець Вольфґанґ Ішінґер. Початок такого круглого столу очікують вже цього тижня. Тут також наголошено, що окрім карти Донецька і Луганська, Росія готує у своїй грі проти Києва і газовий козир із передоплатою за російський газ.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung повідомляє, про новий газовий демарш Кремля проти України, коли російський «Газпром» вислав у вівторок новий рахунок на постачання газу до Києва в червні. За попередженням глави російського газового монополіста Олексія Міллера, якщо Україна не оплатить цей рахунок до 2 червня, то з 10 години 3 червня «Газпром» припиняє постачання газу до України. Видання також зауважує, що такий крок Москви погано позначився б і на ЄС, бо через Україну йде 15 відсотків газового потоку Росії до ЄС. Росія, як пояснює видання з Цюріха, вимагає тепер від Києва передоплату, бо Україна й так заборгувала «Газпрому», за його підрахунками, понад 3 мільярди доларів за попереднє постачання блакитного палива. Голова уряду Росії Дмитро Медведєв рекомендував Києву сплатити борг грошима з кредиту МВФ, перший транш якого Україна отримала минулого тижня. Але український міністр енергетики Юрій Продан заявив перед цим, що Київ відмовляється від передоплати і не готовий повернути борг Росії до того часу, поки «Газпром» не повернеться до чесної ринкової ціни. Ця російська компанія підняла ціну на свій газ для України у квітні на понад 80 відсотків.
Лондонська Financial Times аналізує сподівання Заходу на розширення санкцій проти Росії у разі намагання Кремля зірвати президентські вибори в Україні 25 травня та піти на подальшу дестабілізацію ситуації в державі. Хоча тут зазначається, що деякі з європейських держав, зокрема, Італія, бояться введення третього етапу санкцій проти Москви, що може сильно вдарити по економіках країн Заходу. Експерти ж кажуть, що введення заборон на експорт до Росії західних технологій розробки нафти і газу може сильно вдарити по економічному розвиткові Росії на тривалу перспективу, не перериваючи при цьому енергетичного експорту Москви. Газета також наголошує, що Вашингтон має у розширенні санкцій проти Кремля більше важелів аніж Європа.
The Wall Street Journal звертає увагу на деякі зміни акцентів у тиску Кремля на Україну, коли Путін намагається нав’язати Києву діалог із проросійськими сепаратистами на сході України. Тут також зауважено, що таким чином Кремль бажав би нав’язати нинішній українській владі в Києві підступний план федералізації, який би поставив під московський контроль проросійську частину країни і привів би до зриву планів євроінтеграції України. Газета також наводить слова польського прем’єр-міністра Дональда Туска, котрий вважає, що Путін проводить проти України «комбіновану агресію» та підтримує псевдореферендуми на сході, щоб виправдати «другий етап розчленування української держави».
Австрійська Die Presse оприлюднила аналіз свого московського оглядача Крістіана Улча, котрий вважає, що навіть після визнання в ЄС так званого «референдуму» 11 травня в Донецьку і Луганську на сході України незаконним і розширення Брюсселем санкцій проти Росії, все ж Кремль визнає цей «референдум» і закликає Київ до «цивілізованого впровадження» його результатів на практиці. Автор також вважає, що Москва має кілька варіантів тиску на Київ з метою, якщо не зірвати, то різко загальмувати євроінтеграцію України. Серед них Улч виділяє: можливість перетворення Донецько-Луганського утворення в державу-сателіта Росії на кшталт Південної Осетії, Абхазії чи Придністров’я; варіант прямої анексії цього регіону, як це сталося з Кримом; шлях децентралізації України через примушування Києва до федералізації; чи ж консервація сучасного статус-кво і намагання зірвати вибори президента в Україні 25 травня. Автор також звертає увагу на намагання Німеччини змусити сторони конфлікту в Україні до діалогу через місію ОБСЄ, яку очолив німець Вольфґанґ Ішінґер. Початок такого круглого столу очікують вже цього тижня. Тут також наголошено, що окрім карти Донецька і Луганська, Росія готує у своїй грі проти Києва і газовий козир із передоплатою за російський газ.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung повідомляє, про новий газовий демарш Кремля проти України, коли російський «Газпром» вислав у вівторок новий рахунок на постачання газу до Києва в червні. За попередженням глави російського газового монополіста Олексія Міллера, якщо Україна не оплатить цей рахунок до 2 червня, то з 10 години 3 червня «Газпром» припиняє постачання газу до України. Видання також зауважує, що такий крок Москви погано позначився б і на ЄС, бо через Україну йде 15 відсотків газового потоку Росії до ЄС. Росія, як пояснює видання з Цюріха, вимагає тепер від Києва передоплату, бо Україна й так заборгувала «Газпрому», за його підрахунками, понад 3 мільярди доларів за попереднє постачання блакитного палива. Голова уряду Росії Дмитро Медведєв рекомендував Києву сплатити борг грошима з кредиту МВФ, перший транш якого Україна отримала минулого тижня. Але український міністр енергетики Юрій Продан заявив перед цим, що Київ відмовляється від передоплати і не готовий повернути борг Росії до того часу, поки «Газпром» не повернеться до чесної ринкової ціни. Ця російська компанія підняла ціну на свій газ для України у квітні на понад 80 відсотків.
Лондонська Financial Times аналізує сподівання Заходу на розширення санкцій проти Росії у разі намагання Кремля зірвати президентські вибори в Україні 25 травня та піти на подальшу дестабілізацію ситуації в державі. Хоча тут зазначається, що деякі з європейських держав, зокрема, Італія, бояться введення третього етапу санкцій проти Москви, що може сильно вдарити по економіках країн Заходу. Експерти ж кажуть, що введення заборон на експорт до Росії західних технологій розробки нафти і газу може сильно вдарити по економічному розвиткові Росії на тривалу перспективу, не перериваючи при цьому енергетичного експорту Москви. Газета також наголошує, що Вашингтон має у розширенні санкцій проти Кремля більше важелів аніж Європа.
The Wall Street Journal звертає увагу на деякі зміни акцентів у тиску Кремля на Україну, коли Путін намагається нав’язати Києву діалог із проросійськими сепаратистами на сході України. Тут також зауважено, що таким чином Кремль бажав би нав’язати нинішній українській владі в Києві підступний план федералізації, який би поставив під московський контроль проросійську частину країни і привів би до зриву планів євроінтеграції України. Газета також наводить слова польського прем’єр-міністра Дональда Туска, котрий вважає, що Путін проводить проти України «комбіновану агресію» та підтримує псевдореферендуми на сході, щоб виправдати «другий етап розчленування української держави».