Київ – Про подробиці замаху сепаратистів розповів Радіо Свобода головний редактор донецького інформаційного агентства «ОстроВ» Сергій Гармаш. Невідомі обстріляли з вогнепальної зброї вікно дачі, де він був разом з депутатом від УДАРу. Сергій Гармаш припускає, що нападникам могла сприяти донецька міліція.
– Відбувся напад на маю дачу у Донецьку. Стріляли у вікна будинку, де я був і народний депутат від партії УДАР Єгор Фірсов. Я пов’язую це з тим, що я у Донецьку очолюю ще Комітет патріотичних сил Донбасу – це об’єднання проукраїнських організацій. Відчувалося, що може бути переслідування усіх нас, що нас можуть викрадати, щоб обмінювати потім на затриманих сепаратистів. Тому ми були разом. Тому, що у Єгора була зареєстрована зброя. У мене, на жаль, немає зброї. І відбулось те, що очікувалося. Але завжди очікуєш, а потім, коли стається – це дуже несподівано. Ми сіли вже снідати і тут почали стріляти по вікну. У мене на кухні одне вікно. Стріляли, як кажуть, з автомата Калашникова. Ми одразу вимкнули світло, знайшли у темряві свою зброю і почали стріляти просто у темряву, щоб показати, що у нас є зброя. Ми не бачили, хто стріляв, скільки їх було, звідки навіть стріляли. Після цього була тиша. Ми зрозуміли, що нікого немає у дворі. Сіли у машину і поїхали. Вимкнули телефони, бо була можливість, що нас вистежили за телефонами. Сіли до машини і поїхали до Києва.
– Ви зверталися до правоохоронних органів?
– Ми для того і вимкнули телефони, щоб правоохоронні органи нас не знайшли, поки ми в області. Тому що ми проїхали три блокпости, на яких сепаратисти стояли поряд з машинами ДАІ. Ми самі з’ясовували за телефонами, де перебувають наші викрадені товариші. Вони були в обласній адміністрації, про це повідомляли міліції, але міліція нічого не зробила щоб їх звідти витягти. Чесно кажучи, вона і не могла цього зробити. Тому міліції зараз у Донецькій області немає, нажаль – це факт. Прокуратура мені дзвонила, але у мене було прохання не «світити» розташування моєї дачі. Ще більше я не хотів показувати мою дружину, а тільки вона могла повести слідчого на це місце. Тому не звертались.
– Як Ви бачите у найближчому майбутньому забезпечення власної безпеки?
– Я молюся. Тільки так я можу забезпечити власну безпеку. Мене попереджають, що у Донецьк мені повертатися не можна. Але я гадаю, що я все ж повернуся у Донецьк. Як це буде, коли це буде, я ще не знаю. Все ж моя цінність і у журналістиці, і у громадські діяльності саме у тому, що я донецький. У мене там залишився мій колектив, дуже багато людей. Я не можу все кинути і сидіти у Києві. Буду просто обережніше працювати. Може якісь конспіративні будуть заходи. Але буду працювати. Що я можу ще робити?
Ми сіли вже снідати і тут почали стріляти по вікну. У мене на кухні одне вікно. Стріляли, як кажуть, з автомата КалашниковаСергій Гармаш
– Відбувся напад на маю дачу у Донецьку. Стріляли у вікна будинку, де я був і народний депутат від партії УДАР Єгор Фірсов. Я пов’язую це з тим, що я у Донецьку очолюю ще Комітет патріотичних сил Донбасу – це об’єднання проукраїнських організацій. Відчувалося, що може бути переслідування усіх нас, що нас можуть викрадати, щоб обмінювати потім на затриманих сепаратистів. Тому ми були разом. Тому, що у Єгора була зареєстрована зброя. У мене, на жаль, немає зброї. І відбулось те, що очікувалося. Але завжди очікуєш, а потім, коли стається – це дуже несподівано. Ми сіли вже снідати і тут почали стріляти по вікну. У мене на кухні одне вікно. Стріляли, як кажуть, з автомата Калашникова. Ми одразу вимкнули світло, знайшли у темряві свою зброю і почали стріляти просто у темряву, щоб показати, що у нас є зброя. Ми не бачили, хто стріляв, скільки їх було, звідки навіть стріляли. Після цього була тиша. Ми зрозуміли, що нікого немає у дворі. Сіли у машину і поїхали. Вимкнули телефони, бо була можливість, що нас вистежили за телефонами. Сіли до машини і поїхали до Києва.
– Ви зверталися до правоохоронних органів?
Ми для того і вимкнули телефони, щоб правоохоронні органи нас не знайшли, поки ми в області. Тому що ми проїхали три блокпости, на яких сепаратисти стояли поряд з машинами ДАІСергій Гармаш
– Як Ви бачите у найближчому майбутньому забезпечення власної безпеки?
– Я молюся. Тільки так я можу забезпечити власну безпеку. Мене попереджають, що у Донецьк мені повертатися не можна. Але я гадаю, що я все ж повернуся у Донецьк. Як це буде, коли це буде, я ще не знаю. Все ж моя цінність і у журналістиці, і у громадські діяльності саме у тому, що я донецький. У мене там залишився мій колектив, дуже багато людей. Я не можу все кинути і сидіти у Києві. Буду просто обережніше працювати. Може якісь конспіративні будуть заходи. Але буду працювати. Що я можу ще робити?