Київ – Одеса останніми днями – на передовій інформаційної війни. Російські ЗМІ вже назвали трагедію в Одесі «Хатинню ХХІ століття». Фахівці фіксують шквал дезінформації, спрямованої, з одного боку, на дезорієнтацію активістів і розпалювання ворожнечі між одеситами та громадянами України в цілому, а з іншого боку – на формування антиукраїнської «картинки» на міжнародній арені.
Юрист Ксенія Проконова координує ініціативу «Odessos», одним із напрямків діяльності якої є перевірка інформації щодо перебігу подій в Одесі. Каже: інформаційних «вкидів» зараз дуже багато, частина із них покликана дезорієнтувати людей і посіяти паніку. Такими, за словами активістки, були неправдиві повідомлення про захоплення водоочисної станції та оголошення мобілізації активістів тоді, коли штаб одеського Майдану мітинги скасував. Повідомлення про мобілізацію може привести людей, які відгукнуться на заклик, у засідку провокаторів або «засвітити» їх, щоб потім погрожувати, вважає активістка.
Інший тип дезінформації – що пораненим не потрібна допомога і всього вистачає, коли це не так, говорить Проконова. За її словами, зараз в Одесі діє аналог київської «Варти в лікарні».
«Відмінністю можна назвати те, що в Одесі, оскільки складаються списки людей, яким буде помста, тобто які якимось чином засвітились, в тому числі, я, тому вони намагаються себе уберегти і, потрапляючи в лікарню, не кажуть, з якого вони боку, – розповідає активістка. – Тому ми просто допомагаємо всім. Так краще, бо інакше ми не допоможемо нікому».
На боці пропаганди – «фальшиві люди» і старі відео про воєнні конфлікти
Пост «нібито лікаря з Одеси» у Facebook після сутичок 2 травня про те, що націоналісти чинили опір його спробам надати медичну допомогу постраждалим у Будинку профспілок, набирає кілька тисяч лайків і дуже оперативно перекладається англійською і німецькою мовами. Однак після того, як журналісти виявляють, що профіль «одеського лікаря» створено у ту ж добу, що й повідомлення, а на фотографії зображено дійсно лікаря, але іншого – стоматолога із Росії, профіль із соцмереж видаляють.
Окрім таких профілів, що продукують неправдиві повідомлення, часто запускають і відео, розповідає Марго Гонтар, співзасновниця сайту Stopfake, який займається пошуком і спростуванням неправдивих новин. За її словами, для цього можуть також спеціально реєструвати нового користувача на файлообмінниках і від його імені заливати «старі» сюжети про воєнні конфлікти в Російській Федерації, видаючи це за теперішню ситуацію на Сході та Південному Сході України.
«І орієнтуються при цьому, я так розумію, на те, що люди не є обізнаними, що вони повірять заголовку, який був створений, і не пов’яжуть із іншим відео, яке було залито давно», – зауважує журналістка.
Однак на думку Марго Гонтар, активність у соціальних мережах не є основним напрямком дезінформації – основний «тягар» лежить на російських телеканалах. У Києві ми недооцінюємо «прив’язаність» значної частини українців до колишньої першої кнопки радянського телебачення, вважає головний редактор сайтів «Владометр» та «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. За його словами, завтра війну, можливо, припинять, але наслідки пропаганди в головах людей ми відчуватимемо, можливо, і через десятиліття.
Юрист Ксенія Проконова координує ініціативу «Odessos», одним із напрямків діяльності якої є перевірка інформації щодо перебігу подій в Одесі. Каже: інформаційних «вкидів» зараз дуже багато, частина із них покликана дезорієнтувати людей і посіяти паніку. Такими, за словами активістки, були неправдиві повідомлення про захоплення водоочисної станції та оголошення мобілізації активістів тоді, коли штаб одеського Майдану мітинги скасував. Повідомлення про мобілізацію може привести людей, які відгукнуться на заклик, у засідку провокаторів або «засвітити» їх, щоб потім погрожувати, вважає активістка.
Інший тип дезінформації – що пораненим не потрібна допомога і всього вистачає, коли це не так, говорить Проконова. За її словами, зараз в Одесі діє аналог київської «Варти в лікарні».
«Відмінністю можна назвати те, що в Одесі, оскільки складаються списки людей, яким буде помста, тобто які якимось чином засвітились, в тому числі, я, тому вони намагаються себе уберегти і, потрапляючи в лікарню, не кажуть, з якого вони боку, – розповідає активістка. – Тому ми просто допомагаємо всім. Так краще, бо інакше ми не допоможемо нікому».
На боці пропаганди – «фальшиві люди» і старі відео про воєнні конфлікти
Пост «нібито лікаря з Одеси» у Facebook після сутичок 2 травня про те, що націоналісти чинили опір його спробам надати медичну допомогу постраждалим у Будинку профспілок, набирає кілька тисяч лайків і дуже оперативно перекладається англійською і німецькою мовами. Однак після того, як журналісти виявляють, що профіль «одеського лікаря» створено у ту ж добу, що й повідомлення, а на фотографії зображено дійсно лікаря, але іншого – стоматолога із Росії, профіль із соцмереж видаляють.
Окрім таких профілів, що продукують неправдиві повідомлення, часто запускають і відео, розповідає Марго Гонтар, співзасновниця сайту Stopfake, який займається пошуком і спростуванням неправдивих новин. За її словами, для цього можуть також спеціально реєструвати нового користувача на файлообмінниках і від його імені заливати «старі» сюжети про воєнні конфлікти в Російській Федерації, видаючи це за теперішню ситуацію на Сході та Південному Сході України.
«І орієнтуються при цьому, я так розумію, на те, що люди не є обізнаними, що вони повірять заголовку, який був створений, і не пов’яжуть із іншим відео, яке було залито давно», – зауважує журналістка.
Однак на думку Марго Гонтар, активність у соціальних мережах не є основним напрямком дезінформації – основний «тягар» лежить на російських телеканалах. У Києві ми недооцінюємо «прив’язаність» значної частини українців до колишньої першої кнопки радянського телебачення, вважає головний редактор сайтів «Владометр» та «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. За його словами, завтра війну, можливо, припинять, але наслідки пропаганди в головах людей ми відчуватимемо, можливо, і через десятиліття.
