Прага – У Чехії, яка прийняла на лікування 38 українських поранених з Майдану, залишаються у шпиталях ще 14 осіб. Тяжкопоранених наприкінці лютого привезла до Праги найбільша чеська доброчинна організація «Людина у скруті». Частина з постраждалих уже вилікувалась і повернулась в Україну, інші й надалі потребують опіки медиків. Чеські лікарі, українські й чеські громадські організації надають пораненим всебічну допомогу, намагаються підтримати їх у непростій ситуації, в якій вони опинились на чужині. Один із них – Сашко Козловський із Хмельниччини.
Лікарня Motol – одна з найбільших у Чехії. Наприкінці лютого вона прийняла найбільше тяжкопоранених з України – 11 осіб. Із них десятеро вже повернулись на батьківщину. Залишився один пацієнт, мабуть найважчий з тих, кого привезли до Чехії, і напевно наймолодший з усіх – 16-літній Сашко Козловський із Хмельниччини.
У Сашка було складне поранення ноги, яке він отримав, захищаючи життя однієї жінки з дитиною у Хмельницькому. У Празі юнакові зробили кілька операцій, намагаючись врятувати поранену ногу. На жаль, лікарі бій програли, ногу заради збереження життя пацієнта необхідно було ампутувати.
Але Сашко про це не розповідає, як і про те, як ціною свого життя зберіг два інших. Про історію Сашкової біди нам розповіла його мама – Олена Козловська, вона з сином також у Празі, адже Сашко неповнолітній.
«12 лютого в місті Хмельницькому почалась десь об 11:45 стрільба. А він якраз за сестрою на той час ішов. Аж якась жінка кричить: «Врятуйте дитину і мене!» Він, як спортсмен, підставив підніжку, впав, впало дитятко, впала мати, і він зверху впав. А вони почали стріляти, потрапили йому в коліно. Забрали нас у міську лікарню, там зробили одну операцію, через день зробили другу операцію».
Зараз Сашко пересувається на інвалідному візку, вчиться ходити на милицях і нам у лікарні з гордістю продемонстрував, яких успіхів уже досяг. Сашко багато не говорить, зате тут, на віддалі від дому, після всього пережитого вже твердо знає, що робитиме в житті.
«Плани вже маю. Після того, що зі мною сталось, як вони мене рятували, я хірургом хочу стати», – зазначає він.
Але до цього ще довга дорога, щонайменше ще кілька місяців лікування в Чехії. Сашко радо вчиться, до нього на добровільних засадах приходять учителі, лікарі, медсестри – як чехи, так і українці, які тут живуть і працюють. Одні підтримують одягом і продуктами, інші навчають математиці і працювати на ноутбуці, вивозять на прогулянки. Сашко любить грати на гітарі, співати, він і в Празі, сидячи на візку, заспівав на благодійному концерті
Чехи і українці охоче допомагають пораненим
Багато у скруті Сашкові і мамі допомагає одна з найактивніших доброчинних організацій «Charita – Харита» у Празі, яка взяла під свою опіку всю групу поранених українців.
«Зараз залишилось тут 14 пацієнтів, в найгіршому стані я вам пацієнта показала. Як бачите, він у найкращому стані, тому що дуже багато, окрім того, що допомога є від лікарів, від мами, дуже багато допомоги неофіційної, люди передають своє добро, а не просто принесуть мандаринку, і моляться за них», – розповіла Радіо Свобода представник «Харити» Світлана Порше.
Загалом із 38 поранених у лікарнях Чехії залишається ще 14 осіб – це ті з тяжкими прострілами ніг, рук, голови, дехто вже відправлений на оздоровче лікування до санаторіїв. Лише в одного пацієнта з черепною травмою стан важкий, але лікарі не втрачають надії.
Не тільки Сашко Козловський, а й інші поранені українці, яких у Чехії лікують, із великою вдячністю відзначають високий професіоналізм і опіку з боку чеських лікарів. Так само захоплено вони говорять і про земляків-українців, які у тяжку хвилину на чужині подали їм руку допомоги.
Лікарня Motol – одна з найбільших у Чехії. Наприкінці лютого вона прийняла найбільше тяжкопоранених з України – 11 осіб. Із них десятеро вже повернулись на батьківщину. Залишився один пацієнт, мабуть найважчий з тих, кого привезли до Чехії, і напевно наймолодший з усіх – 16-літній Сашко Козловський із Хмельниччини.
У Сашка було складне поранення ноги, яке він отримав, захищаючи життя однієї жінки з дитиною у Хмельницькому. У Празі юнакові зробили кілька операцій, намагаючись врятувати поранену ногу. На жаль, лікарі бій програли, ногу заради збереження життя пацієнта необхідно було ампутувати.
Але Сашко про це не розповідає, як і про те, як ціною свого життя зберіг два інших. Про історію Сашкової біди нам розповіла його мама – Олена Козловська, вона з сином також у Празі, адже Сашко неповнолітній.
«12 лютого в місті Хмельницькому почалась десь об 11:45 стрільба. А він якраз за сестрою на той час ішов. Аж якась жінка кричить: «Врятуйте дитину і мене!» Він, як спортсмен, підставив підніжку, впав, впало дитятко, впала мати, і він зверху впав. А вони почали стріляти, потрапили йому в коліно. Забрали нас у міську лікарню, там зробили одну операцію, через день зробили другу операцію».
Зараз Сашко пересувається на інвалідному візку, вчиться ходити на милицях і нам у лікарні з гордістю продемонстрував, яких успіхів уже досяг. Сашко багато не говорить, зате тут, на віддалі від дому, після всього пережитого вже твердо знає, що робитиме в житті.
Після того, що зі мною сталось, як вони мене рятували, я хірургом хочу статиСашко Козловський
«Плани вже маю. Після того, що зі мною сталось, як вони мене рятували, я хірургом хочу стати», – зазначає він.
Але до цього ще довга дорога, щонайменше ще кілька місяців лікування в Чехії. Сашко радо вчиться, до нього на добровільних засадах приходять учителі, лікарі, медсестри – як чехи, так і українці, які тут живуть і працюють. Одні підтримують одягом і продуктами, інші навчають математиці і працювати на ноутбуці, вивозять на прогулянки. Сашко любить грати на гітарі, співати, він і в Празі, сидячи на візку, заспівав на благодійному концерті
Чехи і українці охоче допомагають пораненим
Багато у скруті Сашкові і мамі допомагає одна з найактивніших доброчинних організацій «Charita – Харита» у Празі, яка взяла під свою опіку всю групу поранених українців.
«Зараз залишилось тут 14 пацієнтів, в найгіршому стані я вам пацієнта показала. Як бачите, він у найкращому стані, тому що дуже багато, окрім того, що допомога є від лікарів, від мами, дуже багато допомоги неофіційної, люди передають своє добро, а не просто принесуть мандаринку, і моляться за них», – розповіла Радіо Свобода представник «Харити» Світлана Порше.
Загалом із 38 поранених у лікарнях Чехії залишається ще 14 осіб – це ті з тяжкими прострілами ніг, рук, голови, дехто вже відправлений на оздоровче лікування до санаторіїв. Лише в одного пацієнта з черепною травмою стан важкий, але лікарі не втрачають надії.
Не тільки Сашко Козловський, а й інші поранені українці, яких у Чехії лікують, із великою вдячністю відзначають високий професіоналізм і опіку з боку чеських лікарів. Так само захоплено вони говорять і про земляків-українців, які у тяжку хвилину на чужині подали їм руку допомоги.
