У Росії напередодні роковин розгону опозиційної демонстрації на Болотній площі в Москві відбуваються нові політичні репресії, заявляють правозахисники. Два роки тому, 6 травня 2012-го, напередодні інавгурації Володимира Путіна на третій термін на посаді президента Росії, масова акція протесту переросла в сутички з поліцією: десятки людей потерпіли, сотні були затримані, десятки пішли під суд.
Влада Росії робить усе можливе, щоб зірвати будь-які протести на другі роковини демонстрації на Болотній площі у Москві, заявила міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Протягом останніх двох тижнів у Росії відбувся наступ на незалежні засоби інформації, блокували низку сайтів. Влада міста Москва відмовилася дозволити проведення масових заходів на Болотній площі чи неподалік, щоб ушанувати пам’ять про ту демонстрацію, звертають увагу правозахисники.
Як заявив із цього приводу директор програм Amnesty International щодо Європи і Середньої Азії Джон Далг’юзен, влада Росії «душить право на свободу висловлювання і нищить свободу зібрань». За його словами, заборона зібрань на Болотній площі на другі роковини демонстрації знову засвідчила рішучість влади президента Росії Володимира Путіна ліквідувати будь-які видимі ознаки інакодумства.
Мітинг, проведення якого тепер під сумнівом, мав нагадати події дворічної давнини, коли десятки тисяч людей зібралися 6 травня 2012 року на Болотній площі. Вони мали на меті протестувати проти третього президентського терміну Володимира Путіна. Учасники акції звинувачували владу Росії у фальсифікації результатів президентських виборів, вигукуючи гасла на кшталт «Третій строк – тюремний!» чи «Путін – лижі – Магадан!»
Та мирна спершу демонстрація перетворилася на жорстокі сутички з поліцією. У них потерпіли десятки людей, сотні були затримані. А вже наступного дня, 7 травня, на церемонії інавгурації глава Російської православної церкви патріарх Кирило заявляв Путіну: «Легітимність президента ґрунтується на довірі народу. Ви маєте таку довіру».
Проти десятків затриманих були порушені кримінальні справи. Опозиція і правозахисники заявляють, що сутички стали результатом провокації влади, що поліція перевищила свої повноваження і вдалася до надмірної сили, а ці справи називає сфабрикованими за політичними мотивами.
Нові затримання і наступ на ЗМІ
Низка вироків у цих справах була винесена понад місяць тому. І, як зазначили в Amnesty International, тоді, в лютому й на початку березня, понад 640 людей були затримані і звинувачені в участі в несанкціонованих зібраннях тільки в Москві. Мітингувальників покарали за те, що вони виходили на мирні протести під суди, де виносили вироки, і в центрі міста.
Правозахисники згадали й про те, що останніми тижнями в Росії були заблоковані кілька незалежних сайтів, які викривали порушення прав людини в перебігу придушень цих протестів. Серед них були політичний інтернетний «Ежедневный журнал», сайти «Грані.ру» чи «Каспаров.ру», а також блог опозиційного активіста, борця з корупцією Олексія Навального.
«Відколи Путін повернувся на президентство, Кремль дедалі більше нервує через інакодумство і все більше сповнюється рішучості взяти під контроль громадську думку. Опозиції, яку було б помітно чи то в інтернеті, чи на вулицях, немає місця в цій новій, агресивній і дедалі нервовішій Росії», – заявляють в Amnesty International.
Влада Росії робить усе можливе, щоб зірвати будь-які протести на другі роковини демонстрації на Болотній площі у Москві, заявила міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Протягом останніх двох тижнів у Росії відбувся наступ на незалежні засоби інформації, блокували низку сайтів. Влада міста Москва відмовилася дозволити проведення масових заходів на Болотній площі чи неподалік, щоб ушанувати пам’ять про ту демонстрацію, звертають увагу правозахисники.
Як заявив із цього приводу директор програм Amnesty International щодо Європи і Середньої Азії Джон Далг’юзен, влада Росії «душить право на свободу висловлювання і нищить свободу зібрань». За його словами, заборона зібрань на Болотній площі на другі роковини демонстрації знову засвідчила рішучість влади президента Росії Володимира Путіна ліквідувати будь-які видимі ознаки інакодумства.
Мітинг, проведення якого тепер під сумнівом, мав нагадати події дворічної давнини, коли десятки тисяч людей зібралися 6 травня 2012 року на Болотній площі. Вони мали на меті протестувати проти третього президентського терміну Володимира Путіна. Учасники акції звинувачували владу Росії у фальсифікації результатів президентських виборів, вигукуючи гасла на кшталт «Третій строк – тюремний!» чи «Путін – лижі – Магадан!»
Та мирна спершу демонстрація перетворилася на жорстокі сутички з поліцією. У них потерпіли десятки людей, сотні були затримані. А вже наступного дня, 7 травня, на церемонії інавгурації глава Російської православної церкви патріарх Кирило заявляв Путіну: «Легітимність президента ґрунтується на довірі народу. Ви маєте таку довіру».
Проти десятків затриманих були порушені кримінальні справи. Опозиція і правозахисники заявляють, що сутички стали результатом провокації влади, що поліція перевищила свої повноваження і вдалася до надмірної сили, а ці справи називає сфабрикованими за політичними мотивами.
Нові затримання і наступ на ЗМІ
Низка вироків у цих справах була винесена понад місяць тому. І, як зазначили в Amnesty International, тоді, в лютому й на початку березня, понад 640 людей були затримані і звинувачені в участі в несанкціонованих зібраннях тільки в Москві. Мітингувальників покарали за те, що вони виходили на мирні протести під суди, де виносили вироки, і в центрі міста.
Правозахисники згадали й про те, що останніми тижнями в Росії були заблоковані кілька незалежних сайтів, які викривали порушення прав людини в перебігу придушень цих протестів. Серед них були політичний інтернетний «Ежедневный журнал», сайти «Грані.ру» чи «Каспаров.ру», а також блог опозиційного активіста, борця з корупцією Олексія Навального.
«Відколи Путін повернувся на президентство, Кремль дедалі більше нервує через інакодумство і все більше сповнюється рішучості взяти під контроль громадську думку. Опозиції, яку було б помітно чи то в інтернеті, чи на вулицях, немає місця в цій новій, агресивній і дедалі нервовішій Росії», – заявляють в Amnesty International.
