28 друзів Януковича. Усередині найтаємнішого клубу країни

Автори: Наталія Седлецька (Радіо Свобода), Олександр Акименко, Анна Бабінець (Слідство. Інфо)

(Матеріал підготовлений в рамках ініціативи YanukovychLeaks)

«Ми вціліли, хоча стоїмо поза законом» – ці рядки з пісні у виконанні російського шансоньє Слави Медяника, мабуть, так сподобалися членам президентського мисливського клубу «Кедр», що вона стала неофіційним гімном цієї одної з найбільш закритих громадських організацій країни.

Клуб «Кедр» – це ексклюзивне мисливське співтовариство друзів колишнього президента Віктора Януковича. У їхньому розпорядженні для забав були сотні гектарів заповідних лісів на березі Київського водосховища, в безпосередній близькості до резиденції екс-президента, які були орендовані у фірми, тісно пов’язаної з «Межигір’ям».

Тут відчувається стиль «Межигір’я». Одна з клубних будівель, об’єкт «Острів», схожа на колишній будинок Януковича, відомий як «Хонка», який став символом корупції та марнотратства.

Список із 28 членів «Кедра» – це фактично конспект із новітньої історії України, який описує найбагатших та найвпливовіших країни в епоху від світанку до заходу президента в бігах.

Серед бажаючих пополювати пліч-о-пліч з Януковичем були президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма, мільярдери Віктор Пінчук та Вадим Новінський, а також ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів та бізнесменів.

Останнім з членів, який вступив до клубу, виявився Андрій Клюєв. Він написав заяву про вступ 28 грудня 2013 року, коли Євромайдан був у самому розпалі. А вже 10 лютого 2014-го – за 12 днів до втечі Януковича з країни – він заплатив 120 тисяч гривень вступного внеску.

Інтер’єр «Острова» оформлений як велике плавуче судно зі внутрішніми балконами у вигляді капітанських містків та щоглами.

У центрі зали – стіл на 18 персон. «Члени клубу сідали їсти за ним, – говорить директор «Кедра» Микола Гордійчук. – З ними приїздили власні кухарі. Ми лише прибирали за ними. Навіть скатертини возили прати в Межигір’я – були занадто великі».

Всередині будинку – невеликий басейн та сауна з мармуровим масажним столом. В одній із кімнат будинку – подарунки для членів клубу – горілка з логотипом «Кедра», дерев’яні статуї лосів та порожні коробки від ексклюзивних ножів із рукоятками у формі вовчого оскалу.

Згідно з документами, знайденими у «Межигір’ї», оренда цього об’єкту в «Дім лісника», одної з багатьох фірм, яка асоціюється з Януковичем, обходилася мисливцям із «Кедра» в 500-600 тисяч гривень щомісячно.

Сам бюджет громадської організації, більшість членів якої були держслужбовцями, зростав з року в рік. Якщо в 2011-му він складав 9,6 мільйона гривень, то в 2012 зріс до 16,3 мільйона гривень, а в 2013 і зовсім побив рекорд – 36, 4 мільйона гривень.

Він складався з індивідуальних членських внесків, які до 2013 року досягли 600 тисяч гривень на рік, що в шість разів перевищувало щорічний внесок на зорі існування клубу в 2008 році. При цьому, згідно з бухгалтерською звітністю «Кедра», найчастіше членські внески сплачувалися готівкою.

Крім настільки щедрих приватних інвестицій, державний бюджет країни теж складався з урахуванням чималих мисливських потреб членів клубу. За даними «Вісника держзакупівель», у 2010-2012 за рахунок платників податків у «Кедрі» був збудований вольєр для тварин у 12500 погонних метрів вартістю майже в 1,9 мільйона гривень. А в 20,8 кілометра лісових доріг, якість яких відповідає європейським стандартам, українці, не економлячи, вклали 7,3 мільйона гривень.

Царське полювання

Пристрастю Януковича було полювання. Він не шкодував на нього коштів – майже в кожній із будівель, яку він використовував, була кімната для зброї, окремий гардероб з екіпіровкою, і, звичайно, трофеї на стінах. Від зайвих очей мисливців і рибалок захищало охоронне громадське формування «Рубіж».

Мисливські угіддя під Сухолуччям:

Янукович поклав око на територію мисливських угідь після фіаско на виборах 2004 року. Це місце з багатою історією. Ще в 1967 році його уподобав для себе перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький.

30,4 тисячі гектарів заповідних лісів, вихід до Київського водосховища, 800 мисливських вишок, альтанки, дикі качки, зайці, лисиці, кабани, косулі, олені – все, що потрібно для елітного відпочинку. У 2006 році частина цієї території (30 га) переходить у безкоштовне користування до компанії «Дім лісника», тісно пов’язаною з Януковичем, яка до недавнього часу мала прописку в «Межигір’ї».

Дуже швидко на місці скромного старого мисливського будинку Щербицького виростає новий двоповерховий дерев’яний маєток. У нього була своя назва «Акація». Всередині будинку відвідувачів зустрічає опудало голови кабана, трохи далі на тумбочці – сова, на стіні навпроти – голова лося. На підлозі в головній залі розпластані шкури вовків, із крісла звисає шкура ведмедя.

На другому поверсі цього будинку – декілька гостьових кімнат.

«Члени клубу практично тут не зупинялися. Бувало, затримувалися до 2-3 ночі – і все», – говорить Сергій, який раніше працював на будівництві об’єкту, але який відмовився назвати своє прізвище.

Дім «Акація»:

Одного будинку Януковичу виявилося замало. У 2006 році починається будівництво другого об’єкту, «Острів».

Сергій, який брав участь у будівництві всіх об’єктів у Сухолуччі, запевняє, що будівництво об’єкту «Острів» почалося з лазні, яку Януковичу подарував Олександр Ярославський. «Вона за спецзамовленням робилася в Петербурзі, потім її привезли сюди і зібрали», – стверджує він. Ярославський не відповів на питання для цієї статті.

Місце для лазні вибрали підходяще – між водосховищем та невеликою штучною затокою для яхт і катерів. Поруч – вертолітний майданчик і тир. У доволі просторому приміщенні лазні вмістилися дві спальні з гардеробними, душовими, масажними кімнатами, кухня і зала для караоке. Над звуковою системою у залі – велике фото в рамці. На ньому співають Янукович, Рінат Ахметов та Йосип Кобзон.

Клубний дім «Острів»:

«Острів» належить компанії «Дім лісника». Ця фірма через декілька британських офшорних компаній призводить до прізвища добре відомого австрійського юриста Рейнхарда Прокша, який, втім, у своїй відповіді на наші запитання відкинув будь-які зв’язки з Януковичем та «Домом лісника».

Відповідь австрійського юриста Рейнхарда Прокша:

Обидва об’єкти, «Острів» і «Акація», були закінчені до осені 2008-го. У той рік президент Віктор Ющенко, який втратив кредит довіри, ще був при владі. Янукович – головний опозиціонер країни; він готується до боротьби з Юлією Тимошенко за президентське крісло.

«Я приречений іти цим шляхом», – говорить він у вересні. А вже у жовтні, за адресою його фактичного проживання (село Нові Петрівці, вулиця Івана Франка, 19), народжується громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Кедр».

Міцний союз

Офіційний запис у єдиному держреєстрі відкриває тільки три прізвища засновників товариства: екс-віце-прем’єра Юрія Бойка, екс-голови «Укравтодору» Володимира Демішкана та екс-голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба.


У своєму статуті мисливці та рибалки написали, що «метою діяльності є задоволення та захист соціальних, економічних, вікових, спортивних та інших спільних інтересів його членів».

Говорячи про причини, що змусили його стати членом клубу «Кедр», Віктор Пінчук запевнив, що це не мало ніякого стосунку до «вирішення питань». «Метою мого перебування в мисливському клубі, як це не банально, було полювання». Він уточнив, що приєднався до клубу в 2008 році під час перебування Януковича в опозиції. «Коли ж ситуація змінилася, запрацювало правило, за яким від запрошення президента не відмовляються», – додав він.

Не дивлячись на те, що фірма Януковича була орендодавцем угідь клубу, він сам не був ні засновником, ні навіть його формальним членом. За словами директора «Кедра» Миколи Гордійчука, члени клубу запрошували його пополювати, а не навпаки.

Згідно з документами, першим наказом ГО «Кедр» було призначення Івана Тохтамиша директором організації. Навіть залишивши цю посаду через декілька років, Тохтамиш продовжував бути головним організатором «царського» полювання. Згідно із записами в журналі, він приїздив до резиденції майже щотижня. Останній раз це було 9 лютого. Загалом у «Кедрі» працювало 94 співробітники. Після втечі Януковича, Тохтамиш зник і більше в Сухолуччі не з’являвся.

Мисливці приїздили на вихідних і, в основному, без попередження. «Це також було пов’язано з безпекою. Хіба мало що хтось забере собі в голову, – каже Гордійчук. – Коли колективне полювання, закриття, відкриття сезону – намагалися приїхати всі. Це з кінця жовтня до кінця грудня. Колективне на копитних – з кінця жовтня до січня».

За безпеку президента відповідав начальник його особистої охорони Костянтин Кобзар. Охороняли жорстко. Увесь технічний персонал ізолювали від членів і гостей клубу. «Спочатку приїздить їхня особиста охорона. Всіх по кутках, по кущах», – згадує Гордійчук.

Члени клубу, переважно, приїздили зі своєю зброєю, зрідка користувалися арсеналом «Кедра». Для сервісу рушниць у Сухолуччі був навіть свій штатний майстер зброї.

Сам Янукович мав велику колекцію. Про це можна зробити висновок навіть з кімнат для зброї та порожніх коробок із-під стволів, які він залишив, тікаючи зі своєї резиденції.

Шикарні були не тільки рушниці. Щоб надати полюванню особливого шарму, члени клубу замовляли собі дорогі вина. Наприклад, згідно з однією накладною, у жовтні 2011 року члени клубу не відмовляли собі в ексклюзивних екземплярах Chateau Latour 1989 року (9600 гривень за пляшку), а також Chateau Cheval Blanc 1989 (7999 гривень за пляшку).

Останній постріл

«Ми дуже рідко бували там, тому що у Президента Януковича просто не було часу. Перестали полювати, коли почалися події на Майдані; з часу відкриття мисливського сезону клуб уже не збирався», – говорить один з членів «Кедра», а зараз кандидат на президентське крісло Юрій Бойко.

Але, судячи із записів у журналі для гостей, який опинився в руках журналістів, хтось із членів клубу святкував у Сухолуччі Новий Рік: персонал приїздив на територію і виїздив до самого ранку. А на Різдво в мисливський будиночок Януковича та його друзів був запрошений вертеп. Останні святкування в готельно-ресторанному комплексі відбувалися з 6 до 8 лютого. У ці дні в центрі Києва уже були перші жертви.

Згідно із записами у журналі, у ці дні в Сухолуччя щоденно приїздили піротехніки компанії «Торговий Дім Ломакіна», а також флористи та музиканти.