Київ – Україна не має важелів впливу на дотримання прав людини у Криму, окрім дипломатичних, визнають представники українського омбудсмена. Майже п’ять тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та три тисячі осіб в установах пенітенціарної служби не мають якогось чіткого правового статусу ні в Україні, ані в Росії. Наразі у Криму створюють моніторингову місію, куди входять правозахисники із різних країн, однак вони зможуть тільки фіксувати порушення прав людини, а не контролювати їх дотримання.
Малозабезпечені сім’ї та родини з дітьми у Криму востаннє отримували соціальні виплати від України на початку березня, а потім рахунки, на які із державної казни їм переказували кошти, заблокували. Про це розповідає начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності апарату омбудсмена Аксана Філіпішина. За її даними, наразі виплати проводяться за українським законодавством, але із бюджету Російської Федерації, і є небезпека припинення виплат із червня взагалі – тим людям, хто відмовиться від російського громадянства.
Ще одна небезпека – становище дітей, позбавлених батьківського піклування та сиріт: майже три тисячі дітей перебувають під опікою, решта – у будинках сімейного типу та інтернатних закладах, яких у Криму – 29, зауважує Філіпішина. За її словами, якщо опікуни не отримуватимуть належної підтримки, дітей можуть повернути в інтернати. Однак ані ухвалений у першому читанні закон «Про окуповані території», ані проекти урядових постанов інтересів цих людей не враховують, наголошує представник уповноваженого з прав людини.
«Наразі уряд підготував лише два проекти постанов, які стосуються виключно вирішення проблем прийомних сімей, опікунів та дитячих будинків сімейного типу, які переселилися, і так само ведення обліку дітей-сиріт, які переселилися із території Криму. Водночас, повністю забуте і невирішене питання щодо дітей, які залишилися там», – зазначає вона.
Нема механізму, щоб перевести із півострова ув’язнених і утриманців інтернатів – Бєлоусов
Із більш ніж трьома тисячами ув’язнених у Криму наразі немає зв’язку, все керівництво тамтешньої пенітенціарної служби написало рапорти про звільнення і не підпорядковується Україні, зауважує представник уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов. За його словами, цих людей Україна готова перевести у в’язниці на материк, але немає механізму, як це зробити.
Схожа ситуація – і з утриманцями психоневрологічних інтернатів, яких наразі у Криму – близько 1200 осіб, розповідає Бєлоусов.
«Міністерство соціальної політики переговорило з кожним із директорів цих інтернатів. Вони готові всіх цих людей розмістити в інтернатах на материковій Україні. Директори сказали: ми їх опитали, вони не хочуть. І перевірити це не можна. А тут може бути такий самий варіант: ми опитали засуджених, а вони не хочуть», – говорить він.
За словами представника уповноваженого, українські правозахисники були змушені виїхати з Криму через загрозу фізичного знищення. Зараз там розгортається міжнародна спостережна місія із представників правозахисних організацій із Росії, Білорусі та Казахстану. Планується створення координаційного центру із цими людьми при офісі українського омбудсмена. Однак, зазначає Бєлоусов, місія зможе тільки фіксувати порушення прав людини на півострові, а важелів впливу на ситуацію, окрім дипломатичних, в України не буде.
Малозабезпечені сім’ї та родини з дітьми у Криму востаннє отримували соціальні виплати від України на початку березня, а потім рахунки, на які із державної казни їм переказували кошти, заблокували. Про це розповідає начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності апарату омбудсмена Аксана Філіпішина. За її даними, наразі виплати проводяться за українським законодавством, але із бюджету Російської Федерації, і є небезпека припинення виплат із червня взагалі – тим людям, хто відмовиться від російського громадянства.
Ще одна небезпека – становище дітей, позбавлених батьківського піклування та сиріт: майже три тисячі дітей перебувають під опікою, решта – у будинках сімейного типу та інтернатних закладах, яких у Криму – 29, зауважує Філіпішина. За її словами, якщо опікуни не отримуватимуть належної підтримки, дітей можуть повернути в інтернати. Однак ані ухвалений у першому читанні закон «Про окуповані території», ані проекти урядових постанов інтересів цих людей не враховують, наголошує представник уповноваженого з прав людини.
«Наразі уряд підготував лише два проекти постанов, які стосуються виключно вирішення проблем прийомних сімей, опікунів та дитячих будинків сімейного типу, які переселилися, і так само ведення обліку дітей-сиріт, які переселилися із території Криму. Водночас, повністю забуте і невирішене питання щодо дітей, які залишилися там», – зазначає вона.
Нема механізму, щоб перевести із півострова ув’язнених і утриманців інтернатів – Бєлоусов
Із більш ніж трьома тисячами ув’язнених у Криму наразі немає зв’язку, все керівництво тамтешньої пенітенціарної служби написало рапорти про звільнення і не підпорядковується Україні, зауважує представник уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов. За його словами, цих людей Україна готова перевести у в’язниці на материк, але немає механізму, як це зробити.
Схожа ситуація – і з утриманцями психоневрологічних інтернатів, яких наразі у Криму – близько 1200 осіб, розповідає Бєлоусов.
«Міністерство соціальної політики переговорило з кожним із директорів цих інтернатів. Вони готові всіх цих людей розмістити в інтернатах на материковій Україні. Директори сказали: ми їх опитали, вони не хочуть. І перевірити це не можна. А тут може бути такий самий варіант: ми опитали засуджених, а вони не хочуть», – говорить він.
За словами представника уповноваженого, українські правозахисники були змушені виїхати з Криму через загрозу фізичного знищення. Зараз там розгортається міжнародна спостережна місія із представників правозахисних організацій із Росії, Білорусі та Казахстану. Планується створення координаційного центру із цими людьми при офісі українського омбудсмена. Однак, зазначає Бєлоусов, місія зможе тільки фіксувати порушення прав людини на півострові, а важелів впливу на ситуацію, окрім дипломатичних, в України не буде.
