Прага – У Празі відбувся концерт українського бандуриста з Німеччини Богдана Шутки, який молодий виконавець присвятив 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка. Подія привернула увагу не тільки українців, а й чехів, які охоче дізналися і про історію бандури та про капели бандуристів у світі.
19-літній Богдан Шутка народився в Івано-Франківську, ще дитиною з батьками емігрував до США. У місті Баффало навчався у школі, там же вступив до української молодіжної організації «Пласт». Саме в Америці з дитинства почав займатись музикою – вчився грі на скрипці, навіть грав у симфонічному оркестрі. Також вивчав гру на фортепіано і сопілці, на цимбалах і бандурі.
Саме гра на бандурі захопила Богдана Шутку найбільше, першими вчителями в Америці, а потім в Канаді були українці за походженням, які знали бандуру і допомогли юнакові освоїти інструмент. Та все ж надихали до навчання згадки з дитинства, з рідного Франківська, розповів він Радіо Свобода.
«Коли я був маленьким, мама нас водила до бабусі на вихідні. А може хтось був в Івано-Франківську, то знає, що біля нашої облдержадміністрації є статуя бандуриста і цимбаліста. То я пам’ятаю, коли ішов до бабусі, то дуже хотів грати або на бандурі, або на цимбалах», – зауважує музикант.
В американському Баффало Богдан закінчив школу, брав активну участь в житті української громади, і весь цей час вчився грі на бандурі, знайшов і своїх кумирів.
«Діаспорних бандуристів було дуже багато, але для мене чомусь дуже багато дав Василь Ємець, він мене вразив тим, що він один із перших, який виїхав за кордон з бандурою. Його твори, його підхід до бандури мені дає дуже багато натхнення», – зазначає Богдан Шутка.
Василь Ємець: жива традиція
На початку 1920-х років Василь Ємець – відомий український бандурист родом зі Слобожанщини – після програної битви за незалежність України був змушений до еміграції. Серед багатьох тисяч інших українців він опинився в Чехословаччині. У 1923 році в місті Подєбради він заснував капелу бандуристів і товариство «Кобза». Серед учнів був і Михайло Теліга – чоловік поетеси Олени Теліги. Василь Ємець збирав завжди повні зали, тобто традиція гри на бандурі в нинішній Чехії має давні й багаті традиції.
Але і в Канаді та Америці серед української громади популярність гри на бандурі дуже велика, зауважує Богдан Шутка.
«Майже кожна українська хата, яка могла собі щось придбати за часів Радянського Союзу, купляла бандуру, – каже він. – Я думаю, що близько 10 тисяч бандур вивезли в Америку. І дуже часто можна тут зайти в українську хату, і там буде бандура».
Зараз Богдан Шутка живе в Німеччині, здобув ступінь бакалавра мистецтв Університету Якоба в Бремені і продовжує грати на бандурі.
На концерті у Празі, організатором якого була Чеська асоціація україністів, лунали мелодії Гната Хоткевича, Віктора Мішалова, українських народних дум і пісень.
Спеціально для слухачів Радіо Свобода Богдан Шутка заграв мелодію «Віють вітри» з «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка.
19-літній Богдан Шутка народився в Івано-Франківську, ще дитиною з батьками емігрував до США. У місті Баффало навчався у школі, там же вступив до української молодіжної організації «Пласт». Саме в Америці з дитинства почав займатись музикою – вчився грі на скрипці, навіть грав у симфонічному оркестрі. Також вивчав гру на фортепіано і сопілці, на цимбалах і бандурі.
Саме гра на бандурі захопила Богдана Шутку найбільше, першими вчителями в Америці, а потім в Канаді були українці за походженням, які знали бандуру і допомогли юнакові освоїти інструмент. Та все ж надихали до навчання згадки з дитинства, з рідного Франківська, розповів він Радіо Свобода.
«Коли я був маленьким, мама нас водила до бабусі на вихідні. А може хтось був в Івано-Франківську, то знає, що біля нашої облдержадміністрації є статуя бандуриста і цимбаліста. То я пам’ятаю, коли ішов до бабусі, то дуже хотів грати або на бандурі, або на цимбалах», – зауважує музикант.
В американському Баффало Богдан закінчив школу, брав активну участь в житті української громади, і весь цей час вчився грі на бандурі, знайшов і своїх кумирів.
«Діаспорних бандуристів було дуже багато, але для мене чомусь дуже багато дав Василь Ємець, він мене вразив тим, що він один із перших, який виїхав за кордон з бандурою. Його твори, його підхід до бандури мені дає дуже багато натхнення», – зазначає Богдан Шутка.
Василь Ємець: жива традиція
На початку 1920-х років Василь Ємець – відомий український бандурист родом зі Слобожанщини – після програної битви за незалежність України був змушений до еміграції. Серед багатьох тисяч інших українців він опинився в Чехословаччині. У 1923 році в місті Подєбради він заснував капелу бандуристів і товариство «Кобза». Серед учнів був і Михайло Теліга – чоловік поетеси Олени Теліги. Василь Ємець збирав завжди повні зали, тобто традиція гри на бандурі в нинішній Чехії має давні й багаті традиції.
Але і в Канаді та Америці серед української громади популярність гри на бандурі дуже велика, зауважує Богдан Шутка.
«Майже кожна українська хата, яка могла собі щось придбати за часів Радянського Союзу, купляла бандуру, – каже він. – Я думаю, що близько 10 тисяч бандур вивезли в Америку. І дуже часто можна тут зайти в українську хату, і там буде бандура».
Зараз Богдан Шутка живе в Німеччині, здобув ступінь бакалавра мистецтв Університету Якоба в Бремені і продовжує грати на бандурі.
На концерті у Празі, організатором якого була Чеська асоціація україністів, лунали мелодії Гната Хоткевича, Віктора Мішалова, українських народних дум і пісень.
Спеціально для слухачів Радіо Свобода Богдан Шутка заграв мелодію «Віють вітри» з «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка.
