Варшава – Ймовірність російської агресії в південно-східну Україну залишається високою, проте Польща не братиме участь у якихось спільних військових маневрах із українською армією, як і про членство України в НАТО поки що не йдеться. Такі заяви очільників уряду Польщі оприлюднили польські ЗМІ.
«Небезпека нападу на східну та південну Україну реальна», – вважає прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Якщо увесь світ вважає, що напад на Україну можливий, якщо ми вже звикли до цієї думки, то це доказ того, наскільки драматично змінилася сьогодні ситуація», – ці слова голови польського уряду поширило Польське Інформаційне радіоагенство (IAR) з посиланням на німецьке видання Die Zeit. Радіоагенство цитує міркування Туска про намагання Росії встановити нові лінії поділів серед європейських держав. На його думку, центральне місце у цих намаганнях Росії займає Німеччина. Туск переконаний, що німецько-російські відносини «не повинні бути важливішими від спільних європейських інтересів».
Про ймовірність вторгнення Росії на материкову Україну говорить також Радослав Сікорський, польський міністр закордонних справ. В ефірі Radio TOK FM він розвинув думку головнокомандувача сил НАТО Філіпа Брідлава про ситуацію на російсько-українському кордоні. За словами Сікорського, інформація про 100 тисяч російських солдатів, зосереджених на кордонах з Україною – це українські дані. Натомість керівництво НАТО говорить про удвічі меншу кількість російських військових. Сікорський уточнює, що в словах Брідлава про можливе досягнення Росією своїх цілей упродовж 3-5 днів ідеться про можливість окупації південно-східних регіонів України протягом такого часу. TOK FM запитало Сікорського, чи наповнене якимось конкретним змістом гасло «Україна в НАТО»? Міністр відповів: «НАТО хоче мати членів, які справді хочуть бути у цьому блоці й додають йому безпеки. Теми «Україна в НАТО» просто не існує». Керівник польського МЗС зазначив, що Польща не планує якихось спільних військових маневрів разом із українською армією.
Сікорський також наголосив на тому, що у випадку, якщо Росія не виведе свої війська з Криму, на неї чекатимуть серйозні наслідки. Він нагадав про приклад північного Кіпру, заселеного турками, який сам від’єднався від кіпрської держави. Сікорський застерігає: «Ця ситуація продовжується, але є серйозні наслідки: там не можуть приземлятися міжнародні літаки, нема інвестицій, нема торгівлі. У результаті цього Північний Кіпр утричі бідніший від решти острова». Сікорський вважає, що Росія не передбачила всіх можливих наслідків анексії Криму і тим самим прирекла себе на політичні та економічні втрати.
Своїми міркуваннями про ймовірний розвиток подій навколо України поділився також Роман Кузняр, радник польського президента. В інтерв’ю Radio TOK FM він твердить, що сучасна Росія не настільки економічно сильна, аби розпочати нову Холодну війну й опинитися за залізною завісою. Проте Кузняр попереджає, що легковажити Росією не можна. «Незалежно від політичних та дипломатичних санкцій потрібно зробити все, щоб не дозволити Росії втручатися у внутрішні справи України. Бо мета Росії – не так відірвати від України черговий шматок, як тривала дестабілізація в цій державі, щоб унеможливити їй нормалізацію внутрішньої ситуації та приєднання до структур Заходу», – наголошує радник польського президента.
«Небезпека нападу на східну та південну Україну реальна», – вважає прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Якщо увесь світ вважає, що напад на Україну можливий, якщо ми вже звикли до цієї думки, то це доказ того, наскільки драматично змінилася сьогодні ситуація», – ці слова голови польського уряду поширило Польське Інформаційне радіоагенство (IAR) з посиланням на німецьке видання Die Zeit. Радіоагенство цитує міркування Туска про намагання Росії встановити нові лінії поділів серед європейських держав. На його думку, центральне місце у цих намаганнях Росії займає Німеччина. Туск переконаний, що німецько-російські відносини «не повинні бути важливішими від спільних європейських інтересів».
Про ймовірність вторгнення Росії на материкову Україну говорить також Радослав Сікорський, польський міністр закордонних справ. В ефірі Radio TOK FM він розвинув думку головнокомандувача сил НАТО Філіпа Брідлава про ситуацію на російсько-українському кордоні. За словами Сікорського, інформація про 100 тисяч російських солдатів, зосереджених на кордонах з Україною – це українські дані. Натомість керівництво НАТО говорить про удвічі меншу кількість російських військових. Сікорський уточнює, що в словах Брідлава про можливе досягнення Росією своїх цілей упродовж 3-5 днів ідеться про можливість окупації південно-східних регіонів України протягом такого часу. TOK FM запитало Сікорського, чи наповнене якимось конкретним змістом гасло «Україна в НАТО»? Міністр відповів: «НАТО хоче мати членів, які справді хочуть бути у цьому блоці й додають йому безпеки. Теми «Україна в НАТО» просто не існує». Керівник польського МЗС зазначив, що Польща не планує якихось спільних військових маневрів разом із українською армією.
Сікорський також наголосив на тому, що у випадку, якщо Росія не виведе свої війська з Криму, на неї чекатимуть серйозні наслідки. Він нагадав про приклад північного Кіпру, заселеного турками, який сам від’єднався від кіпрської держави. Сікорський застерігає: «Ця ситуація продовжується, але є серйозні наслідки: там не можуть приземлятися міжнародні літаки, нема інвестицій, нема торгівлі. У результаті цього Північний Кіпр утричі бідніший від решти острова». Сікорський вважає, що Росія не передбачила всіх можливих наслідків анексії Криму і тим самим прирекла себе на політичні та економічні втрати.
Своїми міркуваннями про ймовірний розвиток подій навколо України поділився також Роман Кузняр, радник польського президента. В інтерв’ю Radio TOK FM він твердить, що сучасна Росія не настільки економічно сильна, аби розпочати нову Холодну війну й опинитися за залізною завісою. Проте Кузняр попереджає, що легковажити Росією не можна. «Незалежно від політичних та дипломатичних санкцій потрібно зробити все, щоб не дозволити Росії втручатися у внутрішні справи України. Бо мета Росії – не так відірвати від України черговий шматок, як тривала дестабілізація в цій державі, щоб унеможливити їй нормалізацію внутрішньої ситуації та приєднання до структур Заходу», – наголошує радник польського президента.
