Київ – Із квітня Україна платитиме за одну тисячу кубометрів російського газу на 100 доларів більше: у «Газпромі» заявили про скасування так званої грудневої знижки, бо Україна, мовляв, не виконує домовленостей. В українському «Нафтогазі» дії російської сторони назвали очікуваними і повідомили про намір вирушити на переговори у Москву. Деякі експерти кажуть, що здивовані наміром «Нафтогазу» домовлятися з «Газпромом» після того, як Росія анексувала Крим.
Українська сторона не виплачує борги і постійно відстрочує поточну оплату за газ – так у російському «Газпромі» мотивували скасування так званої грудневої знижки, а саме – ціни у 268,5 доларів за тисячу кубометрів. Про неї сторони домовилися тоді ж, коли російське керівництво заявило про намір купити українських облігацій на суму 15 мільярдів доларів. Нині ж очільник «Газпрому» Олексій Міллер каже: Україна не дотримується домовленостей, а її борг перевищує 1,7 мільярда доларів.
Керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв закиди російської сторони не коментував, але скасування знижки назвав очікуваним кроком. «Знижку не продовжено, відповідно, ціна повертається до контракту», – зазначив він у вівторок.
Коболєв також повідомив, що цього тижня має намір зустрітися у Москві з Олексієм Міллером. Про що планують говорити, у «Нафогазі» не уточнили.
Як домовлятися з «Газпромом» за нинішніх умов, не розуміє експерт із питань енергетики Богдан Соколовський. На його думку, українське керівництво нині мало б зосередитися на домовленостях із Заходом, зокрема і щодо співпраці в енергетичному секторі.
«Важко уявити, щоб у часи війни, коли Гітлер бомбив Велику Британію, Британія купувала б у нього танки. А ми купуємо у Росії газ, хоч Росія визнає, що газ для неї – фактично зброя. І на ті гроші, що ми їй платимо, до нас приїжджають російські солдати, забирають у нас Крим і ще на щось претендують», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
З цієї причини, каже Богдан Соколовський, Україна взагалі мала б відмовитися від купівлі газу напряму у «Газпрому» – на користь реверсу з Європи. У січні, через місяць після «грудневої знижки» від Росії, уряд Миколи Азарова відмовився від досягнутих у 2013 році домовленостей про купівлю реверсного газу у Польщі й Угорщини, фактично «заморозилися» й переговори зі Словаччиною, на яку у питанні реверсу Київ покладав найбільші надії. Новий уряд заявляє, що розглядає реверс як «один зі шляхів досягнення енергетичної безпеки».
«Харківська знижка» в силі. Поки що
У вівторок російська Рада Федерації схвалила денонсацію низки угод, що стосувалися базування російського Чорноморського флоту у Криму, зокрема й ту, за яку Україна отримала зменшення ціни на газ на 100 доларів. Міністр енергетики України Юрій Продан заявив, що так звана «харківська знижка» і далі діє, про відмову від неї російська сторона поки не повідомляла.
Голова «Комітету енергетичної незалежності України» Іван Надєїн припускає, що на скасування «харківської знижки» російська сторона найближчим часом не піде, оскільки формально вона діє як доповнення до газових угод 2009 року, які, за словами експерта, Росія зараз навряд чи переглядатиме.
Водночас, на думку Івана Надєїна, перегляду цих угод у найближчій перспективі мала б домагатися Україна. «Але за однієї умови: тоді, коли за нас почне домовлятися і Європа, і коли Україна повністю інтегрується в Європейське енергетичне співтовариство. Нам із Росією один-на-один нормально домовитися неможливо. Україна сьогодні забезпечує найдешевший транзит газу у світі і платить за газ найдорожче у світі», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
На думку експерта, уряд має взяти курс на економію закупленого і видобутого газу. Зараз обсяги спожитого в Україні блакитного палива – найбільші у Європі, а запаси у підземних сховищах невеликі (за останніми даними «Нафтогазу», нині це 7,2 мільярда кубометрів).
Тим часом у Росії вже порахували, що через «харківську знижку» для України недоотримали 11 мільярдів доларів. Тамтешній прем’єр Дмитро Медведєв із цього приводу заявив: Москва може порушити питання про відшкодування цієї суми, зокрема у судовому порядку. Київ натомість збирається до суду через згадану денонсацію Росiєю угод про перебування у Криму Чорноморського флоту Росії.
Українська сторона не виплачує борги і постійно відстрочує поточну оплату за газ – так у російському «Газпромі» мотивували скасування так званої грудневої знижки, а саме – ціни у 268,5 доларів за тисячу кубометрів. Про неї сторони домовилися тоді ж, коли російське керівництво заявило про намір купити українських облігацій на суму 15 мільярдів доларів. Нині ж очільник «Газпрому» Олексій Міллер каже: Україна не дотримується домовленостей, а її борг перевищує 1,7 мільярда доларів.
Керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв закиди російської сторони не коментував, але скасування знижки назвав очікуваним кроком. «Знижку не продовжено, відповідно, ціна повертається до контракту», – зазначив він у вівторок.
Коболєв також повідомив, що цього тижня має намір зустрітися у Москві з Олексієм Міллером. Про що планують говорити, у «Нафогазі» не уточнили.
Як домовлятися з «Газпромом» за нинішніх умов, не розуміє експерт із питань енергетики Богдан Соколовський. На його думку, українське керівництво нині мало б зосередитися на домовленостях із Заходом, зокрема і щодо співпраці в енергетичному секторі.
«Важко уявити, щоб у часи війни, коли Гітлер бомбив Велику Британію, Британія купувала б у нього танки. А ми купуємо у Росії газ, хоч Росія визнає, що газ для неї – фактично зброя. І на ті гроші, що ми їй платимо, до нас приїжджають російські солдати, забирають у нас Крим і ще на щось претендують», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
З цієї причини, каже Богдан Соколовський, Україна взагалі мала б відмовитися від купівлі газу напряму у «Газпрому» – на користь реверсу з Європи. У січні, через місяць після «грудневої знижки» від Росії, уряд Миколи Азарова відмовився від досягнутих у 2013 році домовленостей про купівлю реверсного газу у Польщі й Угорщини, фактично «заморозилися» й переговори зі Словаччиною, на яку у питанні реверсу Київ покладав найбільші надії. Новий уряд заявляє, що розглядає реверс як «один зі шляхів досягнення енергетичної безпеки».
«Харківська знижка» в силі. Поки що
У вівторок російська Рада Федерації схвалила денонсацію низки угод, що стосувалися базування російського Чорноморського флоту у Криму, зокрема й ту, за яку Україна отримала зменшення ціни на газ на 100 доларів. Міністр енергетики України Юрій Продан заявив, що так звана «харківська знижка» і далі діє, про відмову від неї російська сторона поки не повідомляла.
Голова «Комітету енергетичної незалежності України» Іван Надєїн припускає, що на скасування «харківської знижки» російська сторона найближчим часом не піде, оскільки формально вона діє як доповнення до газових угод 2009 року, які, за словами експерта, Росія зараз навряд чи переглядатиме.
Водночас, на думку Івана Надєїна, перегляду цих угод у найближчій перспективі мала б домагатися Україна. «Але за однієї умови: тоді, коли за нас почне домовлятися і Європа, і коли Україна повністю інтегрується в Європейське енергетичне співтовариство. Нам із Росією один-на-один нормально домовитися неможливо. Україна сьогодні забезпечує найдешевший транзит газу у світі і платить за газ найдорожче у світі», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
На думку експерта, уряд має взяти курс на економію закупленого і видобутого газу. Зараз обсяги спожитого в Україні блакитного палива – найбільші у Європі, а запаси у підземних сховищах невеликі (за останніми даними «Нафтогазу», нині це 7,2 мільярда кубометрів).
Тим часом у Росії вже порахували, що через «харківську знижку» для України недоотримали 11 мільярдів доларів. Тамтешній прем’єр Дмитро Медведєв із цього приводу заявив: Москва може порушити питання про відшкодування цієї суми, зокрема у судовому порядку. Київ натомість збирається до суду через згадану денонсацію Росiєю угод про перебування у Криму Чорноморського флоту Росії.
