Сімферополь – Попри анексію Криму з боку Російської Федерації, Україна продовжує розглядати його як свою територію, надавши статус «тимчасово окупованої». Минулого тижня Верховна Рада ухвалила відповідні рішення, а також визнала кримськотатарський народ корінним в регіоні.
Тим часом у кримськотатарському співтоваристві, представники якого раніше виступали за збереження територіальної цілісності України і проти сепаратистської влади в регіоні, розгортаються нові дискусії. Яку позицію зайняти в нинішніх реаліях і як діяти далі, протягом останніх тижнів обговорювалося на засіданнях Меджлісу. У підсумку було вирішено винести це питання на ширше обговорення і скликати в цю суботу позачергову сесію національного з’їзду – Курултаю кримськотатарського народу.
Проте нещодавно лідер кримськотатарського народу, глава Меджлісу в 1991-2013 роках, Мустафа Джемілєв виступив із пропозицією перенести дату проведення сесії Курултаю, оскільки він не зможе бути присутнім на ній 29 березня. Якщо зараз дату не перенесуть, то цей Курултай може стати першим в історії відродження системи національного самоврядування з’їздом, який пройде без Мустафи Джемілєва.
Відновити національно-визвольну боротьбу?
Як один із шляхів, за яким у нинішній ситуації може піти кримськотатарський народ, у кримськотатарському середовищі зараз розглядається можливість відмови від співпраці зі владою та оголошення своєї національної державності. Нещодавно до відновлення національно-визвольного руху закликав громадський активіст Недім Халілов, який вважає, що Росія вдруге неправомірно анексує батьківщину кримських татар.
Проте незабаром у Меджлісі відмежувалися від цієї заяви, меджлісівська прес-служба виступила з заявою, що така позиція не належить до представницького органу кримських татар.
При цьому делегати Курултаю визнають, що подібна дискусія ведеться, і вже висловлюють побоювання з приводу можливих репресій до прихильників такого шляху, при тому, що називаються лише методи ненасильницької боротьби, яку вів національний рух у роки Радянського Союзу – петиційні кампанії, звернення, мітинги тощо.
На думку заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, від цього тепер можуть постраждати найактивніші люди, враховуючи ситуацію в Росії з правами людини, зокрема свободою зібрань і слова.
Співпрацювати, але як?
Інший шлях – це взаємодія з «російською» владою Криму. Представники останньої вже запропонували Меджлісу зайняти місця в уряді та інших органах влади невизнаної «Республіки Крим». Зокрема, членам Меджлісу Ремзі Ільясову і Зауру Смирнову були запропоновані посади в парламенті та уряді республіки відповідно.
Сам Ремзі Ільясов зізнався, що готовий прийняти таку пропозицію, якщо представницький орган кримських татар «дасть добро». При цьому він сподівається, що рішення стосовно заборони на території окупованого Криму господарської діяльності, співпраці з окупантами, будуть переглянуті українськими парламентарями.
Наріман Джелял, у свою чергу, відзначає, що надання квоти для кримських татар в органах влади було давньою вимогою Меджлісу, тому зараз можливий розгляд пропозиції від кримської влади до Меджлісу за персоналіями. Також, за його словами, зараз важливо, щоб люди, рекомендовані Меджлісом, працювали в органах влади Криму, особливо в комісіях, які займатимуться виробленням законодавчих актів, зокрема, конституції «Республіки Крим».
«Для нас це важливо, щоб ми могли закласти туди тези щодо прав кримськотатарського народу та діяльності органів національного самоврядування. Зараз ведуться дискусії, хто могли б бути ці люди. Чи можуть вони бути членами Меджлісу і делегатами Курултаю, або Меджліс має бути вільним від якоїсь залежності від влади», – зазначив Наріман Джелял.
Водночас, у середовищі делегатів Курултаю висловлюються й сумніви, що кримська влада дійсно має намір надати кримським татарам ключові місця в органах влади. У такому випадку можливе продовження твердої проукраїнської позиції. Але для цього кримські татари хочуть заручитися певними гарантіями з боку української влади, які дозволять забезпечити існування мирного населення – нарахуванням субвенцій для жителів окупованій території, наприклад, і так далі.
Крім того, на Курултай також винесуть обговорення і такої конкретної проблеми, як вибір громадянства. У цьому зв’язку висловлюються різні думки – залишитися при українському громадянстві, вступати в подвійне або ж прийняти російське.
«Україна упустила свій шанс повернути Крим назад. Ми повинні виходити з тієї реальності, в якій ми живемо. Тому для нас досить важливими залишаються два завдання, про які ми заявили від самого початку. Це безпека наших співвітчизників і права корінного народу Криму, включаючи право на самовизначення», – сказав Наріман Джелял.
Джемілєв: кримським татарам потрібен свій референдум
Колишній багаторічний голова Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв озвучив припущення, що на Курултаї можуть підняти питання про новий референдум. Він зазначив, що кримські татари не брали участь у незаконному «референдумі» 16 березня, тому можуть провести «свій, законний».
Делегати Курултаю також відзначають, що на майбутні рішення національного з’їзду вельми вплинуть наступні дії як з боку української влади, так і світової спільноти. За підсумками Курултаю можуть бути озвучені нові звернення до української влади, міжнародних організацій і світової спільноти від кримськотатарського народу.
Зараз, напередодні Курултаю, в кримськотатарському середовищі тривають дискусії про те, що робитимуть кримські татари в нових реаліях: боротися за національне самовизначення, співпрацювати з проросійськими сепаратистами, виступати за національну автономію у складі Російської Федерації, підтримувати територіальну цілісність України і вимагати виведення окупаційних військ?
Якщо на попередньому Курултаї визначалися з персоналіями – новим складом і лідером Меджлісу, то і цей Курултай може стати доленосним – у плані визначення нової політики і поведінки кримських татар в умовах, що склалися, а також і в тому, що пройде він за відсутності лідера кримськотатарського народу.
Нинішній глава Меджлісу Рефат Чубаров у вівторок заявив, що попри пропозицію лідера, проведення позачергової сесії Курултаю шостого скликання не переноситимуть. «Переносити не будуть, але в наші дні все можливо», – сказав Рефат Чубаров.
Він зазначив, що колишній голова може взяти участь у наступній сесії, яка, можливо, незабаром відбудеться. «Треба звикати до того, що сесії Курултаю почастішають», – додав голова Меджлісу.
Тим часом у кримськотатарському співтоваристві, представники якого раніше виступали за збереження територіальної цілісності України і проти сепаратистської влади в регіоні, розгортаються нові дискусії. Яку позицію зайняти в нинішніх реаліях і як діяти далі, протягом останніх тижнів обговорювалося на засіданнях Меджлісу. У підсумку було вирішено винести це питання на ширше обговорення і скликати в цю суботу позачергову сесію національного з’їзду – Курултаю кримськотатарського народу.
Проте нещодавно лідер кримськотатарського народу, глава Меджлісу в 1991-2013 роках, Мустафа Джемілєв виступив із пропозицією перенести дату проведення сесії Курултаю, оскільки він не зможе бути присутнім на ній 29 березня. Якщо зараз дату не перенесуть, то цей Курултай може стати першим в історії відродження системи національного самоврядування з’їздом, який пройде без Мустафи Джемілєва.
Відновити національно-визвольну боротьбу?
Як один із шляхів, за яким у нинішній ситуації може піти кримськотатарський народ, у кримськотатарському середовищі зараз розглядається можливість відмови від співпраці зі владою та оголошення своєї національної державності. Нещодавно до відновлення національно-визвольного руху закликав громадський активіст Недім Халілов, який вважає, що Росія вдруге неправомірно анексує батьківщину кримських татар.
Проте незабаром у Меджлісі відмежувалися від цієї заяви, меджлісівська прес-служба виступила з заявою, що така позиція не належить до представницького органу кримських татар.
При цьому делегати Курултаю визнають, що подібна дискусія ведеться, і вже висловлюють побоювання з приводу можливих репресій до прихильників такого шляху, при тому, що називаються лише методи ненасильницької боротьби, яку вів національний рух у роки Радянського Союзу – петиційні кампанії, звернення, мітинги тощо.
На думку заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, від цього тепер можуть постраждати найактивніші люди, враховуючи ситуацію в Росії з правами людини, зокрема свободою зібрань і слова.
Співпрацювати, але як?
Інший шлях – це взаємодія з «російською» владою Криму. Представники останньої вже запропонували Меджлісу зайняти місця в уряді та інших органах влади невизнаної «Республіки Крим». Зокрема, членам Меджлісу Ремзі Ільясову і Зауру Смирнову були запропоновані посади в парламенті та уряді республіки відповідно.
Сам Ремзі Ільясов зізнався, що готовий прийняти таку пропозицію, якщо представницький орган кримських татар «дасть добро». При цьому він сподівається, що рішення стосовно заборони на території окупованого Криму господарської діяльності, співпраці з окупантами, будуть переглянуті українськими парламентарями.
Наріман Джелял, у свою чергу, відзначає, що надання квоти для кримських татар в органах влади було давньою вимогою Меджлісу, тому зараз можливий розгляд пропозиції від кримської влади до Меджлісу за персоналіями. Також, за його словами, зараз важливо, щоб люди, рекомендовані Меджлісом, працювали в органах влади Криму, особливо в комісіях, які займатимуться виробленням законодавчих актів, зокрема, конституції «Республіки Крим».
«Для нас це важливо, щоб ми могли закласти туди тези щодо прав кримськотатарського народу та діяльності органів національного самоврядування. Зараз ведуться дискусії, хто могли б бути ці люди. Чи можуть вони бути членами Меджлісу і делегатами Курултаю, або Меджліс має бути вільним від якоїсь залежності від влади», – зазначив Наріман Джелял.
Водночас, у середовищі делегатів Курултаю висловлюються й сумніви, що кримська влада дійсно має намір надати кримським татарам ключові місця в органах влади. У такому випадку можливе продовження твердої проукраїнської позиції. Але для цього кримські татари хочуть заручитися певними гарантіями з боку української влади, які дозволять забезпечити існування мирного населення – нарахуванням субвенцій для жителів окупованій території, наприклад, і так далі.
Крім того, на Курултай також винесуть обговорення і такої конкретної проблеми, як вибір громадянства. У цьому зв’язку висловлюються різні думки – залишитися при українському громадянстві, вступати в подвійне або ж прийняти російське.
Україна упустила свій шанс повернути Крим назад. Ми повинні виходити з тієї реальності, в якій ми живемоНаріман Джелял
Джемілєв: кримським татарам потрібен свій референдум
Колишній багаторічний голова Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв озвучив припущення, що на Курултаї можуть підняти питання про новий референдум. Він зазначив, що кримські татари не брали участь у незаконному «референдумі» 16 березня, тому можуть провести «свій, законний».
Делегати Курултаю також відзначають, що на майбутні рішення національного з’їзду вельми вплинуть наступні дії як з боку української влади, так і світової спільноти. За підсумками Курултаю можуть бути озвучені нові звернення до української влади, міжнародних організацій і світової спільноти від кримськотатарського народу.
Зараз, напередодні Курултаю, в кримськотатарському середовищі тривають дискусії про те, що робитимуть кримські татари в нових реаліях: боротися за національне самовизначення, співпрацювати з проросійськими сепаратистами, виступати за національну автономію у складі Російської Федерації, підтримувати територіальну цілісність України і вимагати виведення окупаційних військ?
Якщо на попередньому Курултаї визначалися з персоналіями – новим складом і лідером Меджлісу, то і цей Курултай може стати доленосним – у плані визначення нової політики і поведінки кримських татар в умовах, що склалися, а також і в тому, що пройде він за відсутності лідера кримськотатарського народу.
Нинішній глава Меджлісу Рефат Чубаров у вівторок заявив, що попри пропозицію лідера, проведення позачергової сесії Курултаю шостого скликання не переноситимуть. «Переносити не будуть, але в наші дні все можливо», – сказав Рефат Чубаров.
Він зазначив, що колишній голова може взяти участь у наступній сесії, яка, можливо, незабаром відбудеться. «Треба звикати до того, що сесії Курултаю почастішають», – додав голова Меджлісу.
