Брюссель – Політичні експерти, колишні представники українського військово-оборонного сектору відвідали штаб-квартиру НАТО. Мета - донести своє бачення ситуації в Україні та виклики, які створює російська військова окупація всьому світові й, зокрема, північноатлантичній цивілізації. Разом із представниками НАТО, колишні міністри, очільники оборонного відомства та СБУ провели консультації, щодо того, як зупинити можливе подальше воєнне вторгнення Російської Федерації.
Об’єднання зусиль України та НАТО може допомогти в запобіганні подальшої ескалації ситуації, переконує представників Північноатлантичного альянсу колишній український міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він каже, що країни-члени НАТО зі свого боку підтверджують свої зобов’язання в рамках Будапештського меморандуму 1994 року.
Тим часом колишній голова СБУ Ігор Смешко пояснює: він та його колеги намагалися донести партнерам із НАТО, що Росія своїми діями втілює свою стратегічну мету: не допустити приєднання України до європейських структур, включно із безпековими. Москва розгорнула свої дії, коли послаблення уряду України досягло піку, зауважує Смешко.
«Російська Федерація, до цього використавши три основні компоненти державної сили – економічний, дипломатичний та інформаційний - задіяла й четвертий, військовий, – пояснює він. – Ми нагадали колегам у НАТО, що від українського питання великою мірою залежить те, чи зможе євроатлантична цивілізація далі просуватися, як пророкував генерал де Голль, казавши, що Європа буде повною, коли дійде до Уралу. І все вирішується зараз в Україні».
Слід скасувати російський закон про збройне вторгнення – Олександр Чалий
Смешко зауважує, що адміністрація останнього президента проводила практику політичних призначень на керівні посади спеціальних служб та силових структур без огляду на професійність, прозорість та контроль. Найстрашніше, на думку генерал-полковника, те, що нова політична влада робить у цьому сенсі також не кращі призначення.
Конкретну пропозицію зробив Олександр Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ України, колишній заступник голови Секретаріату президента України.
«Сьогодні наші партнери на Заході й, в першу чергу, Україна повинні були б запропонувати Росії скасувати закон Федеральних зборів, що дозволяє президенту Російської Федерації застосовувати збройний компонент стосовно всієї території України, – пропонує він. – Мені здається, що це був би дуже позитивний крок до реальної деескалації й підкріпив би заяви міністра оборони Росії, послів, у тому числі в ЄС та ООН, що подальшого застосування сили з боку Російської Федерації не буде».
Попередня влада «розгромила оборонно-безпековий сектор до самих низів, аж до військкоматів», пояснював представникам НАТО колишній прем’єр-міністр України, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук. Це, на його думку, «додало аргументації» й було важливо для розуміння обсягів та сутності необхідної військово-технічної допомоги з боку НАТО.
Тим часом колишній перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Ігор Кабаненко про деталі цієї допомоги каже, що «це питання закрите, не для оприлюднення». На переговорах з натовськими колегами, він дав свою оцінку військовим силам Росії, зосередженим в Криму та на східних кордонах України.
Оцінки небезпеки Росії збігаються
«У Криму зосереджено величезне угруповання військ Російської Федерації з наступальними системами озброєнь. Їхні реактивні системи залпового вогню, фронтові бомбардувальники Су-24 та інше – все спрямоване на подальший розвиток ситуації».
Ігор Кабаненко додає: ці факти свідчать про те, що небезпека залишається досить високою, при цьому, оцінки українських експертів збігаються із оцінками НАТО, з яким у рамках чинних угод українці налагодили широку співпрацю.
Втім, як держава не член альянсу Україна усвідомлює, що не може розраховувати на його колективний захист. З ним не зовсім погоджується колишній заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий. Він вважає, що «дискусія щодо 5-ї статті (положення про визнання нападу на одну країну НАТО – нападом на всіх держав-союзниць. - ред) для України ще попереду».
Об’єднання зусиль України та НАТО може допомогти в запобіганні подальшої ескалації ситуації, переконує представників Північноатлантичного альянсу колишній український міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він каже, що країни-члени НАТО зі свого боку підтверджують свої зобов’язання в рамках Будапештського меморандуму 1994 року.
Тим часом колишній голова СБУ Ігор Смешко пояснює: він та його колеги намагалися донести партнерам із НАТО, що Росія своїми діями втілює свою стратегічну мету: не допустити приєднання України до європейських структур, включно із безпековими. Москва розгорнула свої дії, коли послаблення уряду України досягло піку, зауважує Смешко.
«Російська Федерація, до цього використавши три основні компоненти державної сили – економічний, дипломатичний та інформаційний - задіяла й четвертий, військовий, – пояснює він. – Ми нагадали колегам у НАТО, що від українського питання великою мірою залежить те, чи зможе євроатлантична цивілізація далі просуватися, як пророкував генерал де Голль, казавши, що Європа буде повною, коли дійде до Уралу. І все вирішується зараз в Україні».
Слід скасувати російський закон про збройне вторгнення – Олександр Чалий
Смешко зауважує, що адміністрація останнього президента проводила практику політичних призначень на керівні посади спеціальних служб та силових структур без огляду на професійність, прозорість та контроль. Найстрашніше, на думку генерал-полковника, те, що нова політична влада робить у цьому сенсі також не кращі призначення.
Наші партнери на Заході й, в першу чергу, Україна повинні були б запропонувати Росії скасувати закон, що дозволяє застосовувати збройний компонент стосовно всієї території УкраїниОлександр Чалий
Конкретну пропозицію зробив Олександр Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ України, колишній заступник голови Секретаріату президента України.
«Сьогодні наші партнери на Заході й, в першу чергу, Україна повинні були б запропонувати Росії скасувати закон Федеральних зборів, що дозволяє президенту Російської Федерації застосовувати збройний компонент стосовно всієї території України, – пропонує він. – Мені здається, що це був би дуже позитивний крок до реальної деескалації й підкріпив би заяви міністра оборони Росії, послів, у тому числі в ЄС та ООН, що подальшого застосування сили з боку Російської Федерації не буде».
Попередня влада «розгромила оборонно-безпековий сектор до самих низів, аж до військкоматів», пояснював представникам НАТО колишній прем’єр-міністр України, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук. Це, на його думку, «додало аргументації» й було важливо для розуміння обсягів та сутності необхідної військово-технічної допомоги з боку НАТО.
Попередня влада «розгромила оборонно-безпековий сектор до самих низів, аж до військкоматів»Євген Марчук
Тим часом колишній перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Ігор Кабаненко про деталі цієї допомоги каже, що «це питання закрите, не для оприлюднення». На переговорах з натовськими колегами, він дав свою оцінку військовим силам Росії, зосередженим в Криму та на східних кордонах України.
Оцінки небезпеки Росії збігаються
«У Криму зосереджено величезне угруповання військ Російської Федерації з наступальними системами озброєнь. Їхні реактивні системи залпового вогню, фронтові бомбардувальники Су-24 та інше – все спрямоване на подальший розвиток ситуації».
У Криму зосереджено величезне угруповання військ Російської Федерації з наступальними системами озброєньІгор Кабаненко
Ігор Кабаненко додає: ці факти свідчать про те, що небезпека залишається досить високою, при цьому, оцінки українських експертів збігаються із оцінками НАТО, з яким у рамках чинних угод українці налагодили широку співпрацю.
Втім, як держава не член альянсу Україна усвідомлює, що не може розраховувати на його колективний захист. З ним не зовсім погоджується колишній заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий. Він вважає, що «дискусія щодо 5-ї статті (положення про визнання нападу на одну країну НАТО – нападом на всіх держав-союзниць. - ред) для України ще попереду».
