Київ – Медична реформа в Україні триватиме, і акцент ще більше змістять у бік сімейної медицини і профілактики, запевняє міністр охорони здоров’я Олег Мусій. Попри це деякі медики-практики застерігають: замість лікування людей зараз їх завалюють паперовою роботою і не забезпечують устаткуванням.
Нове керівництво Міністерства охорони здоров’я обіцяє українцям обов’язкове державне медичне страхування і продовження започаткованої попередниками медичної реформи. За словами міністра Олега Мусія, він на 70-80% поділяє кроки, задекларовані попередніми очільниками МОЗу, а зараз триває аналіз упровадження реформи у пілотних регіонах. Зокрема, це стосується сімейної медицини.
В ідеалі лікар повинен стати суб’єктом підприємницької діяльності, а клініки перетворяться на неприбуткові підприємства, зазначає Мусій: пацієнт зможе сам обирати собі сімейного доктора, а той зможе отримувати 8-10 тисяч гривень зарплати.
«У Дніпровському районі міста Києва таких лікарів – три, наскільки мені відомо. Інші лікарі, які працюють у державі, в поліклініках або є сімейними лікарями в амбулаторіях, отримують від чотирьох з половиною до шести з половиною тисяч гривень офіційної легальної зарплати», – наводить приклад міністр.
Експерименти можливі у мирний час за стовідсоткового фінансування, інакше – це просто політичні декларації, переконаний президент Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк.
«Бюджетне фінансування – це вид страхування, інша справа, що у нас – бардак і відсутність, власне, цього фінансування», – вважає він.
Медична практика: або пацієнти, або звіти?
На практиці медреформа сьогодні виглядає так: лікар не встигає поспілкуватися із пацієнтом через гору паперової роботи, а у сімейних амбулаторіях нічого нема: хочеш зробити аналізи чи, наприклад, флюорографію – їдь деінде, де є устаткування, розповідає лікар загальної практики сімейної медицини із Ужгорода Вікторія Ігольникова.
Закарпаття не входить до складу пілотних регіонів, однак обласне керівництво галузі впровадило експериментальну практику все одно. Тепер, за даними управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА, в області діє 260 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та 281 фельдшерсько- акушерський пункт.
Наразі тутешня реформа – це спроба робити ту саму роботу за менші гроші, навішавши на одного лікаря, крім його основних обов’язків, ще й низку додаткових, вважає Вікторія.
«Тепер терапевт здає масу звітів, окремо по диспансеризації, по гіпертонії, місячний звіт, квартальний звіт, піврічний, річний, щеплення, планування, скільки зроблено, скільки не зроблено. Плюс іще – точно такі самі звіти з педіатрії», – розповідає вона.
Лікар наголошує, що не проти медичного страхування, а галузь реформувати необхідно, але для аналізу ситуації МОЗ повинен брати не «красиві цифри» у звітах, а реальні показники.
Нове керівництво Міністерства охорони здоров’я обіцяє українцям обов’язкове державне медичне страхування і продовження започаткованої попередниками медичної реформи. За словами міністра Олега Мусія, він на 70-80% поділяє кроки, задекларовані попередніми очільниками МОЗу, а зараз триває аналіз упровадження реформи у пілотних регіонах. Зокрема, це стосується сімейної медицини.
В ідеалі лікар повинен стати суб’єктом підприємницької діяльності, а клініки перетворяться на неприбуткові підприємства, зазначає Мусій: пацієнт зможе сам обирати собі сімейного доктора, а той зможе отримувати 8-10 тисяч гривень зарплати.
Лікарі, які працюють у державі, в поліклініках або є сімейними лікарями в амбулаторіях, отримують від чотирьох з половиною до шести з половиною тисяч гривеньОлег Мусій
Експерименти можливі у мирний час за стовідсоткового фінансування, інакше – це просто політичні декларації, переконаний президент Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк.
Бюджетне фінансування – це вид страхування, інша справа, що у нас – бардак і відсутність, власне, цього фінансуванняВіктор Сердюк
Медична практика: або пацієнти, або звіти?
На практиці медреформа сьогодні виглядає так: лікар не встигає поспілкуватися із пацієнтом через гору паперової роботи, а у сімейних амбулаторіях нічого нема: хочеш зробити аналізи чи, наприклад, флюорографію – їдь деінде, де є устаткування, розповідає лікар загальної практики сімейної медицини із Ужгорода Вікторія Ігольникова.
Закарпаття не входить до складу пілотних регіонів, однак обласне керівництво галузі впровадило експериментальну практику все одно. Тепер, за даними управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА, в області діє 260 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та 281 фельдшерсько- акушерський пункт.
Наразі тутешня реформа – це спроба робити ту саму роботу за менші гроші, навішавши на одного лікаря, крім його основних обов’язків, ще й низку додаткових, вважає Вікторія.
Тепер терапевт здає масу звітів, окремо по диспансеризації, по гіпертонії, місячний звіт, квартальний звіт, піврічний, річний, щеплення, планування...Вікторія Ігольникова
Лікар наголошує, що не проти медичного страхування, а галузь реформувати необхідно, але для аналізу ситуації МОЗ повинен брати не «красиві цифри» у звітах, а реальні показники.
