«Бойовики», які «охороняють» українських міністрів, «антисеміти», які скоїли в Україні «заколот», і «демократичність» референдуму у Криму – з такими посилами сьогоднішній інформаційний день визначив президент Росії Володимир Путін. Тим часом російське телебачення продовжує спотворювати інформацію про підсумки недільного голосування у Криму і відверто дезінформує про події в Харкові.
«17 березня у Криму відбувся референдум. Він відбувся згідно з демократичними процедурами і міжнародно-правовими нормами», – плутаючи дату голосування, розпочав свою промову у вівторок Володимир Путін. Його виступ ряснів обіцянками – для жителів Криму, і критикою – на адресу Заходу й нового керівництва України.
Представників останнього російський президент звинуватив в організації державного заколоту. І дав і їм, і громадянам-учасникам Євромайдану неабияку характеристику. «Головними виконавцями заколоту стали націоналісти, неонацисти, русофоби й антисеміти. Саме вони і донині визначають життя в Україні», – заявив він
Крім того, за версією Володимира Путіна, членів Кабміну в Україні нині охороняють… бойовики. Лише після їхнього дозволу, стверджував президент Росії, можна потрапити до когось із міністрів. Але все одно, виправився Путін, «виконавчої влади в Україні немає, розмовляти нема з ким».
Апелюючи до Заходу, Путін нагадав про референдум у Косові і події у Лівії. «Кажуть, що ми порушуємо норми міжнародного права. По-перше, добре, що вони хоч пригадали, що існує міжнародне право. І на тому дякуємо, краще пізно, ніж ніколи»
Президент Росії відстоював позицію, що оскільки російські військові у Криму не стріляли, ні про яку інтервенцію у Крим не може бути й мови. Щоправда, щодо «не стріляли» виникає запитання: з чиєї сторони лунали постріли у день, коли у Бельбеку українські військові відстоювали злітні смуги захопленого росіянами аеропорту?
«Одностайний» Бахчисарай
За версією російського «Першого каналу», на так званому «референдумі» у неділю за вступ у Росію проголосувала абсолютна більшість жителів Бахчисарая: «За приєднання до Росії у Бахчисараї проголосували понад 90 відсотків виборців. На вибори ходили навіть ті, хто зазвичай далекий від політики».
Прокоментувати це повідомлення Радіо Свобода попросило Ахтема Чийгоза – голову Меджлісу у Бахчисарайському районі. Тут кримські татари складають чверть населення, тож їхня участь у «референдумі» була б показовою для загального підсумку. За словами Ахтема Чийгоза, з 16 тисяч кримських татар у Бахчисарайському районі на виборчі дільниці у неділю пішли… близько 15 осіб, більшість підтримала заклик Меджлісу ігнорувати нелегітимне голосування.
«Що стосується загальної активності, вона була досить низькою. Навіть на останніх виборах у Верховну Раду, у місцеві ради за бурхливої політичної активності політичних партій із тими самими проросійськими гаслами, явка не перевищила і 40 відсотків», – розповів Ахтем Чийгоз.
«Пацани налаштовані звільнитися»
У цьому самому сюжеті журналіст стверджує, що українським військовим, які виявили бажання взяти участь у недільному голосуванні, довелося заради цього звільнитися зі служби. «Рапорти у всіх написані. Пацани налаштовані звільнитися з частин і перейти у російські», – кажуть «Першому» російському каналу молоді чоловіки у цивільному.
Начальник відділу управління преси й інформації Міністерства оборони України Максим Праута зазначив у коментарі Радіо Свобода, що деякі з тих українських військових, які прописані у Криму, імовірно, взяли участь у голосуванні. Але про тиск чи звільнення зі служби з цієї причини, за словами полковника, не може бути й мови. «Це нонсенс. Всі наші військовослужбовці залишаються вірними військовій присязі на вірність українському народові. Після того, як проголосували, вони повернулися у свої військові частини», – каже він.
Російський «Перший канал» підсумовує свій сюжет обіцянками «великих змін» – новими пожежними авто, прибиральною технікою і комп’ютерами для шкіл. Гуманітарний вантаж на півострів передаватимуть із різних російських міст.
Церква злякалася «націоналістів»?
У Харкові відспівали двох загиблих внаслідок стрілянини у ніч на суботу. Тоді сталася сутичка між проросійськими активістами і представниками організації «Патріот України». Російський телеканал LifeNews, інформуючи про прощання з загиблими, харків’янином і дніпропетровцем, повідомив, нібито це вдалося організувати лише в одному храмі, Свято-Пантелеймонівському, бо всі інші… «відмовлялися допомагати через страх перед гнівом націоналістів».
«Після того, як хлопці загинули, відразу зайнялися організацією похоронів, але ритуальні агентства, храми, всі, пов’язані з цією процедурою, – на всіх етапах виникали проблеми», – заявила кореспондентка.
У харківській єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), у підпорядкуванні якої перебуває Свято-Пантелеймонівський храм, виключили ймовірність того, що інші церкви могли відмовити у проведенні панахиди. «Ніхто зі священиків нікому не відмовляв. Якщо звертаються з проханням про відспівування, не відмовляють, ким би ця людина не була, основне – щоб була православним християнином», – розповів секретар митрополита Харківського, протоієрей Діонісій Залога.
А у міськраді кореспонденту Радіо Свобода розповіли, що місто взяло на себе фінансування й організації поховання загиблого харків’янина. Нібито труднощі в організації панахиди там також спростували.
«17 березня у Криму відбувся референдум. Він відбувся згідно з демократичними процедурами і міжнародно-правовими нормами», – плутаючи дату голосування, розпочав свою промову у вівторок Володимир Путін. Його виступ ряснів обіцянками – для жителів Криму, і критикою – на адресу Заходу й нового керівництва України.
Представників останнього російський президент звинуватив в організації державного заколоту. І дав і їм, і громадянам-учасникам Євромайдану неабияку характеристику. «Головними виконавцями заколоту стали націоналісти, неонацисти, русофоби й антисеміти. Саме вони і донині визначають життя в Україні», – заявив він
Крім того, за версією Володимира Путіна, членів Кабміну в Україні нині охороняють… бойовики. Лише після їхнього дозволу, стверджував президент Росії, можна потрапити до когось із міністрів. Але все одно, виправився Путін, «виконавчої влади в Україні немає, розмовляти нема з ким».
Апелюючи до Заходу, Путін нагадав про референдум у Косові і події у Лівії. «Кажуть, що ми порушуємо норми міжнародного права. По-перше, добре, що вони хоч пригадали, що існує міжнародне право. І на тому дякуємо, краще пізно, ніж ніколи»
Президент Росії відстоював позицію, що оскільки російські військові у Криму не стріляли, ні про яку інтервенцію у Крим не може бути й мови. Щоправда, щодо «не стріляли» виникає запитання: з чиєї сторони лунали постріли у день, коли у Бельбеку українські військові відстоювали злітні смуги захопленого росіянами аеропорту?
«Одностайний» Бахчисарай
За версією російського «Першого каналу», на так званому «референдумі» у неділю за вступ у Росію проголосувала абсолютна більшість жителів Бахчисарая: «За приєднання до Росії у Бахчисараї проголосували понад 90 відсотків виборців. На вибори ходили навіть ті, хто зазвичай далекий від політики».
Прокоментувати це повідомлення Радіо Свобода попросило Ахтема Чийгоза – голову Меджлісу у Бахчисарайському районі. Тут кримські татари складають чверть населення, тож їхня участь у «референдумі» була б показовою для загального підсумку. За словами Ахтема Чийгоза, з 16 тисяч кримських татар у Бахчисарайському районі на виборчі дільниці у неділю пішли… близько 15 осіб, більшість підтримала заклик Меджлісу ігнорувати нелегітимне голосування.
«Що стосується загальної активності, вона була досить низькою. Навіть на останніх виборах у Верховну Раду, у місцеві ради за бурхливої політичної активності політичних партій із тими самими проросійськими гаслами, явка не перевищила і 40 відсотків», – розповів Ахтем Чийгоз.
«Пацани налаштовані звільнитися»
У цьому самому сюжеті журналіст стверджує, що українським військовим, які виявили бажання взяти участь у недільному голосуванні, довелося заради цього звільнитися зі служби. «Рапорти у всіх написані. Пацани налаштовані звільнитися з частин і перейти у російські», – кажуть «Першому» російському каналу молоді чоловіки у цивільному.
Начальник відділу управління преси й інформації Міністерства оборони України Максим Праута зазначив у коментарі Радіо Свобода, що деякі з тих українських військових, які прописані у Криму, імовірно, взяли участь у голосуванні. Але про тиск чи звільнення зі служби з цієї причини, за словами полковника, не може бути й мови. «Це нонсенс. Всі наші військовослужбовці залишаються вірними військовій присязі на вірність українському народові. Після того, як проголосували, вони повернулися у свої військові частини», – каже він.
Російський «Перший канал» підсумовує свій сюжет обіцянками «великих змін» – новими пожежними авто, прибиральною технікою і комп’ютерами для шкіл. Гуманітарний вантаж на півострів передаватимуть із різних російських міст.
Церква злякалася «націоналістів»?
У Харкові відспівали двох загиблих внаслідок стрілянини у ніч на суботу. Тоді сталася сутичка між проросійськими активістами і представниками організації «Патріот України». Російський телеканал LifeNews, інформуючи про прощання з загиблими, харків’янином і дніпропетровцем, повідомив, нібито це вдалося організувати лише в одному храмі, Свято-Пантелеймонівському, бо всі інші… «відмовлялися допомагати через страх перед гнівом націоналістів».
«Після того, як хлопці загинули, відразу зайнялися організацією похоронів, але ритуальні агентства, храми, всі, пов’язані з цією процедурою, – на всіх етапах виникали проблеми», – заявила кореспондентка.
У харківській єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), у підпорядкуванні якої перебуває Свято-Пантелеймонівський храм, виключили ймовірність того, що інші церкви могли відмовити у проведенні панахиди. «Ніхто зі священиків нікому не відмовляв. Якщо звертаються з проханням про відспівування, не відмовляють, ким би ця людина не була, основне – щоб була православним християнином», – розповів секретар митрополита Харківського, протоієрей Діонісій Залога.
А у міськраді кореспонденту Радіо Свобода розповіли, що місто взяло на себе фінансування й організації поховання загиблого харків’янина. Нібито труднощі в організації панахиди там також спростували.
