Брюссель – Євросоюз у понеділок ухвалив другу хвилю санкцій щодо російських високопосадовців і так званих «лідерів» Криму. У списку 21 особа, їх позбавляють можливості в’їжджати на територію ЄС, а на їхні рахунки та власність, що є на території співдружності, буде накладений арешт. Лідери зовнішньополітичних відомств, які ухвалили таке рішення, також запевнили в готовності підписати політичну частину угоди про асоціацію через чотири дні у Брюсселі.
Лідери дипломатичних відомств країн ЄС у понеділок впровадили черговий набір санкцій, а саме: обмеження на в’їзд на територію ЄС та замороження активів осіб, які несуть відповідальність за дії, що підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Санкції стосуються й тих, що вдаються до дій, які суперечать Конституції України щодо майбутнього статусу будь-якої частини її території.
Про такий крок міністри закордонних справ співдружності домовилися на зустрічі, яку вони провели з участю верховного представника ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
«Я справді надіюся, що рішення, яке ухвалить Росія, буде правильним рішенням і ми побачимо деескалацію цієї кризи. Територіальна цілісність України та її здатність самостійно рухатися незалежно обраним шляхом має поважатися. І саме для цього ми працюємо та робитимемо все, що в наших силах», – заявила Аштон після завершення наради.
«Референдум» є насмішкою над демократією – Гейґ
Голова британського зовнішньополітичного відомства Вільям Гейґ зазначає, що нинішній список осіб, на яких накладаються санкції, – не остаточний, і це «тільки основа». Залежно від реакції Москви на кримський «референдум» та використання можливості протягом найближчих днів сісти з українцями за стіл переговорів, цей список може бути розширений. Тим часом недільні голосування у Криму – це «насмішка над будь-якою реальною демократією», зазначив керівник МЗС Британії.
Водночас Європейський союз підтвердив, що готовий підписати 21 березня з Україною політичну частину угоди про асоціацію, та запевнив у намірах продовжувати надавати Києву всебічну допомогу.
У висновках нинішнього засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС зазначено, що дипломати вітають пропозицію Єврокомісії про тимчасове зняття мита на український експорт до ЄС і сподіваються на його швидке ухвалення.
Підсумовуючи результати зустрічі, міністр закордонних справ Франції Лоран Фаб’юс ще раз вказує на «незаконний та неконституційний» кримський «референдум» та наголошує на трьох основних рішеннях, ухвалених у Брюсселі.
«Перше рішення – це ціла низка санкцій щодо керівництва Криму та Росії. Вони включають одночасне замороження їхніх активів та заборону перебування за кордоном. По-друге, ми вирішили надіслати до України місію ОБСЄ. Нарешті, ми заявляємо про свою підтримку України – політичну, економічну та фінансову», – наголосив Фаб’юс.
Цим ми демонструємо, наскільки європейці одностайні, непохитно відкидаючи неприйнятні рішення Росії, додає французький міністр.
ЄС міркує, як стати незалежним від російського газу
Тим часом голова польського зовнішньополітичного відомства Радослав Сікорський уточнює, що спеціальні спостерігачі від ОБСЄ можуть бути надіслані до різних областей України, особливо на сході та півдні, вже найближчими годинами.
Міністри закордонних справ також вислухали пропозиції єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера щодо шляхів посилення безпеки газопостачань у Євросоюзі на тлі кризи в Україні. Радослав Сікорський пояснив, що об’єднана Європа не має нічого проти використання російського газу. Однак, каже він, «ми хочемо, з одного боку, скасувати можливість використовувати газові труби як інструмент тиску». «З іншого боку, ми не згодні платити за газ дорожче, при тому, що ми перебуваємо ближче до газових родовищ», – сказав він.
«Безпека має свою ціну – як в енергетиці, так і у військовій сфері. Тому, щоб мати більш конкурентоздатний ринок газу в Європі, слід вкладати якісь кошти – як в інфраструктуру, так і в лібералізацію газового ринку», – вважає польський міністр.
Лідери дипломатичних відомств країн ЄС у понеділок впровадили черговий набір санкцій, а саме: обмеження на в’їзд на територію ЄС та замороження активів осіб, які несуть відповідальність за дії, що підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Санкції стосуються й тих, що вдаються до дій, які суперечать Конституції України щодо майбутнього статусу будь-якої частини її території.
Про такий крок міністри закордонних справ співдружності домовилися на зустрічі, яку вони провели з участю верховного представника ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
«Я справді надіюся, що рішення, яке ухвалить Росія, буде правильним рішенням і ми побачимо деескалацію цієї кризи. Територіальна цілісність України та її здатність самостійно рухатися незалежно обраним шляхом має поважатися. І саме для цього ми працюємо та робитимемо все, що в наших силах», – заявила Аштон після завершення наради.
«Референдум» є насмішкою над демократією – Гейґ
Голова британського зовнішньополітичного відомства Вільям Гейґ зазначає, що нинішній список осіб, на яких накладаються санкції, – не остаточний, і це «тільки основа». Залежно від реакції Москви на кримський «референдум» та використання можливості протягом найближчих днів сісти з українцями за стіл переговорів, цей список може бути розширений. Тим часом недільні голосування у Криму – це «насмішка над будь-якою реальною демократією», зазначив керівник МЗС Британії.
Водночас Європейський союз підтвердив, що готовий підписати 21 березня з Україною політичну частину угоди про асоціацію, та запевнив у намірах продовжувати надавати Києву всебічну допомогу.
У висновках нинішнього засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС зазначено, що дипломати вітають пропозицію Єврокомісії про тимчасове зняття мита на український експорт до ЄС і сподіваються на його швидке ухвалення.
Підсумовуючи результати зустрічі, міністр закордонних справ Франції Лоран Фаб’юс ще раз вказує на «незаконний та неконституційний» кримський «референдум» та наголошує на трьох основних рішеннях, ухвалених у Брюсселі.
«Перше рішення – це ціла низка санкцій щодо керівництва Криму та Росії. Вони включають одночасне замороження їхніх активів та заборону перебування за кордоном. По-друге, ми вирішили надіслати до України місію ОБСЄ. Нарешті, ми заявляємо про свою підтримку України – політичну, економічну та фінансову», – наголосив Фаб’юс.
Цим ми демонструємо, наскільки європейці одностайні, непохитно відкидаючи неприйнятні рішення Росії, додає французький міністр.
ЄС міркує, як стати незалежним від російського газу
Тим часом голова польського зовнішньополітичного відомства Радослав Сікорський уточнює, що спеціальні спостерігачі від ОБСЄ можуть бути надіслані до різних областей України, особливо на сході та півдні, вже найближчими годинами.
Міністри закордонних справ також вислухали пропозиції єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера щодо шляхів посилення безпеки газопостачань у Євросоюзі на тлі кризи в Україні. Радослав Сікорський пояснив, що об’єднана Європа не має нічого проти використання російського газу. Однак, каже він, «ми хочемо, з одного боку, скасувати можливість використовувати газові труби як інструмент тиску». «З іншого боку, ми не згодні платити за газ дорожче, при тому, що ми перебуваємо ближче до газових родовищ», – сказав він.
«Безпека має свою ціну – як в енергетиці, так і у військовій сфері. Тому, щоб мати більш конкурентоздатний ринок газу в Європі, слід вкладати якісь кошти – як в інфраструктуру, так і в лібералізацію газового ринку», – вважає польський міністр.
