Події у Криму: не лише амбіції Путіна, а й звичний криміналітет?

Київ – Російські війська і військові без ідентифікаційних знаків, які представляються журналістам як росіяни, прийшли до Криму, щоб врятувати кримчан від знущань чужої влади та возз’єднати Крим із Росією. Подібна риторика використовується і під час сепаратистських мітингів, які «лихоманять» Донбас. Історики, спостерігаючи за перебігом подій у Криму і на сході країни, згадують 1938 рік, коли нацистська Німеччина захопила Австрію і Чехословаччину. А дехто з науковців бачить аналогії між окупацією росіянами Криму й окупацією радянськими танками Чехословаччини у 1968 році.

Українські дипломати вважають, що росяінам не потрібно звертатися до сценаріїв минулого століття – вони відпрацьовують свої. Так, виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Дещиця порівнює російську окупацію Криму з анексією нею ж Південної Осетії й Абхазії внаслідок серпневої війни 2008 року.

«Сценарій приблизно такий самий, але реакція на цей сценарій інша – каже Дещиця. – Якщо у випадку Південної Осетії й Абхазії рішення про ухвалення документа, який зупиняв агресію (так званого «Документа з п’яти пунктів») приймалось після того, як вже були жертви і танки стояли близько Тбілісі, то по кримському питання ми вже обговорюємо можливість створити контактну групу. Її мета буде не допустити агресію в АРК. Ми, Україна, знаючи цей грузинський досвід, закликаємо наших людей у Криму – не йти на провокації, не вестися на провокації російської сторони».

Дещиця наголосив, що Крим залишатиметься у складі України, а Київ, за підтримки міжнародної спільноти, використовуватиме політичні і дипломатичні методи для недопущення ескалації конфлікту й анексії Криму Росією.

Але київський історик і політолог Михайло Кірсенко вважає, що міжнародна спільнота мала б краще вивчити досвід саме минулого століття і від дискусій довкола ситуації у Криму і дій Росії на території України, негайно повинна перейти до конкретних справ для підтримки України. На думку Кірсенка, інертність і млявість західної політики і дипломатії свого часу дозволили Гітлеру і Сталіну поділити кордони в Європі.

Якщо ЄС і США не схаменуться, на сході Європи може повторитися ситуація, подібна до тієї, що розгорталась на очах світу в Судетах у 1938 році, зазначив Кірсенко у розмові з Радіо Свобода.

«У Судетах німці спокійно пліч-о-пліч жили з чехами упродовж семисот років, потім Гітлер їм задурив голови пропагандою і терором. У результаті ті німці підтримали Гітлера, Судети були відірвані від Чехословаччини. А через сім років три з половиною мільйони німців були вигнані з Чехословаччини взагалі. Сподіваюся, що росіяни не повторять такої дурниці – хоча, звичайно, їх ніхто не виганятиме з Криму, це само собою ясно. Але просто з історії треба вчитися, бо у того, хто стріляє в минуле з пістолета, у того майбутнє стріляє з гармати».

На думку Кірсенка, нинішня окупація Криму російськими військами, швидше за все, зменшить кількість прихильників української інтеграції в Росію.

Кримська криза – суміш амбіцій Путіна і кримінальних розборок в АРК

В Україні тих, хто воліє інтегрувати Україну у склад Російської Федерації, не так вже і багато, стверджують експерти. Так, за даними соціологів, наразі по Україні не більше ніж 12 відсотків громадян воліють цього – це, здебільшого, люди середнього і старшого віку.

У лютому приєднання Криму до Росії підтримували більш як 40 відсотків кримчан, тобто – менше половини населення автономії. Такі данні опитувань навела директорка Фонду «Демократичні ініціативи імені Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

«У Криму 41 відсоток тих, хто хотів би жити з Росією. І ще одна важлива закономірність щодо Криму: бажання об’єднатися з Росією виникає після 50 років, тобто це люди середнього і старшого віку. Очевидно, що тут питання пенсій. Це дуже важливо, тому що у Росії пенсійний вік залишився 55 років і пенсії, звичайно, вищі, ніж в Україні. Але там і ціни вищі. Проте люди, яких «обробляють» у Криму, про ціни у Росії не дуже знають, але знають, що пенсії там вищі», – повідомила Бекешкіна журналістам.

В самій Росії підтримка президента Путіна сягнула двох третин, а ті нечисленні росіяни, які розуміють, що відбувається масове обдурення людей, хапаються за голову. Як запаморочити голову росіянам, запитує відомий співак Андрій Макаревич.

«Спочатку посіяти ненависть. Почати хоча б із роздратування. Спокійних, самодостатніх людей змусити ненавидіти досить складно – доведеться пояснювати, кого і чому. З попередньо роздратованими простіше. Вони вже готові. Далі швидко моделюється зовнішній ворог (імперіалісти, нацисти, бандерівці, коричнева чума) і ворог внутрішній (п’ята колона, космополіти безрідні ) – назви великого значення не мають. Тепер методичним вдовбування у голови праведний гнів народу розгортається в потрібну сторону. Довбати сильно, ритмічно і не перериваючись. «Брехня повинна бути величезна – інакше їй не повірять», – казав Геббельс. Швидкість досягнення результату залежить від інтенсивності вдовбування, масштабів брехні і схильності громадян. У наших громадян, боюся, схильність вроджена. А якщо коротше – відбувається тотальна перевірка на бл…ство . І проходять її, на жаль, небагато», – цитують українські видання відомого російського співака.

У Криму на тлі російської агресії майже непоміченими залишаються заяви і пропозиції тамтешніх самопроголошених лідерів Криму, які можуть призвести до кримінального перерозподілу майна і коштів на півострові. Так вважає режисер історичних програм телеканалу АТР Олекса Гайворонський.

«Самопроголошена влада Криму розраховує створити тут власний заповідник, в якому вона не буде нести відповідальності перед українськими органами. Мені здається, що одна з досить важливих причин руху до «незалежності» Криму – це не стільки політичні, скільки кримінальні мотиви. Тобто, те, що ми тепер бачимо у Криму, дехто з кримчан уже назвав «кримінальним переворотом». Це досить складний процес, який зараз у Криму відбувається. І у цьому процесі переплітаються різні фактори: один фактор – це путінські амбіції, а другий – дуже добре нам знайоме з історії 1990-х років кримінальне підґрунтя. Тобто, банальний перерозподіл майна, а майно у Криму є», – пояснив Гайворонський Радіо Свобода.

Як відзначили експерти у Києві і Сімферополі, злагоджена робота українських політиків, громадських діячів, інтелектуалів на півдні і сході держави допоможе знизити градус протиріч і сепаратистських закликів. Але працювати треба негайно, оскільки Росія має потужну військову, політичну й інформаційну машини для просування новітнього «Русского мира», зазначають фахівці.